Рішення

від 05.10.2011 по справі 59/364-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/364-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 59/364-10

вх. № 10339/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився

3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м. Київ

3-я особа < Текст > 

до  Приватної агрофірми "Обрії", с. Петропілля

3-я особа < Текст > 

про розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватної агрофірми "Обрії". В позовній заяві позивач просить суд розірвати договір № 01-94/08-обл фінансового лізингу від 21.05.2008 р. та повернути предмет лізингу, а саме жатка зернова CASE 1020 2007 року випуску. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 526, 610,629 ЦК України та ст. ст. 10, 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг".

Позивач та відповідач правом на участь представників у судовому засіданні не скористались, про причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду від 20.09.2011р. та наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Від представника відповідача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2011р. у справі № 5023/363-10.

Ухвала від 20.09.2011р. суд зобов"язував сторони забезпечити явку в судове засідання своїх повноважних представників.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

21.05.2008р. між Приватною агрофірмою „Обрії" (Лізингоодержувач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (Лізингодавець) був укладений Договір фінансового лізингу № 01-94/08-обл.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1. Договору Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в специфікації і умовах передачі предмета лізингу (додаток № 2 до договорів), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізину та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання укладеного Договору ПА „Обрії" було передано у тимчасове володіння та користування наступне майно (предмет лізингу): жатка зернова CASE 1020, модель CASE 1020, рік випуску-2007-1 шт., № шасі (кузову, рами) CBJ041207.

Відповідно до підпунктів 3.1.1., 3.1.2. пункту 3.1 статті 3. Договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та умов статті 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу (винагорода).

Відповідно до пункту 3.9. статті 3 Загальних умов фінансового лізингу на дату сплати, визначену пунктом 3.5. Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу), який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1 = Sо * k -Sо, де Sо -сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; k -коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п'ять) календарних днів до сплати чергового лізингового платежу, згідно пункту 3.5. Загальних умов, та збільшеного на 0,59% ((нуль цілих п'ятдесят дев'ять сотих) відсотка, до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ "УкрСиббанк" коштів у іноземній валюті (валютного кредиту, що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих Лізингодавцем для придбання предмета лізингу та його подальшої передачі Лізиногоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнта  k  менше одиниці, то сума V1 не розраховується; * - знак множення; якщо курс гривні до долара США, за яким банк по дорученню Лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, що підтверджується   відповідною   довідкою   банку,   або   завіреною   копією банківської виписки, перевищує більш, ніж на 0,6 % (нуль цілих шість десятих) відсотка курс гривні до долара США, встановлений НБУ, який використовується для розрахунку коефіцієнта k, вказаного в цьому пункті, то Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про коригування лізингового платежу на суму винагороди, яке виникло внаслідок такого перевищення. Суму такого коригування лізингового платежу Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого повідомлення.

При цьому, пунктом 3.9. статті 3. Загальних умов фінансового лізингу також передбачалось, що черговий лізинговий платіж, який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, повинен був коригуватися на коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого НБУ за 5 (п'ять) календарних днів до сплати чергового лізингового платежу.

За розрахунками позивача починаючи з 20.08.2010р. за відповідачем обліковується заборгованість за спірним договром лізингу, яка станом на 20.10.2010р. становить 2031,90 грн.

Відповідно до підпункту 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Договору лізинговий договір може бути достроково розірваний Лізингодавцем у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання терміну платежу, встановленого в Загальних умовах.

Відповідно до підпункту 8.1.1. п. 8.1. статті 8 Загальних умов фінансового лізингу Лізингодавець має право вилучити предмет лізингу у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Загальних умовах.

Такі обставини, на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для захисту у судовому порядку, в зв"язку з чим він звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитись від договору та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса , якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше тридцяти календарних днів.

Згідно зі ст. 2 ЗУ "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв"язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, з урахуванням особливостей , що встановлюються цим законом.

Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 7 п. 2 ст.11 ЗУ "Про фінансовий лізинг", у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу лізингоотримувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2010р. розгляд даної справи було зупинено до розгляду взаємопов"язаної справи № 59/363-10.

20 грудня 2010 року господарським судом Харківської області у справі № 59/363-10 було винесено рішення, яким було визнано недійсним п. 3.9. статті 3 Додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до Договору фінансового лізингу № 01-94/08-обл від 21.05.2008р., укладеного між Приватною агрофірмою „Обрії" (код ЄДРПОУ 23907122) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія" (код ЄДРПОУ 30575865). Цим рішенням також, в зв"язку з визнанням недійсним п. 3.9. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія" на користь Приватної агрофірми „Обрії" було стягнуто 22486,87 грн. зайво перерахованих грошових коштів по Договору фінансового лізингу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2011р. дане рішення залишено без змін.

У відповідності до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що нарахування позивачем заборгованості за Договором фінансового лізингу було зроблено з урахуванням п. 3.9. статті 3 Загальних умов фінансового лізингу, який визнано недійсним рішенням суду.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивачем не доведена наявність заборгованості за Договором фінансового лізингу без застосування п. 3.9. статті 3 Загальних умов фінансового лізингу, одже не доведено і підстав для розірвання зазначеного договору у відповідності до вимог діючого законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання Договору фінансового лізингу № 01-94/08-обл від 21.05.2008р. є безпідставними, необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наявними матерілами справи, та суд визнає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 526, 612, 651, 782, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44, 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 10.10.2011р.

Справа № 59/364-10