Рішення

від 17.10.2011 по справі 5023/7265/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/7265/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7265/11

вх. № 7265/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача -   не з"явився;

відповідача- не з"явився;      3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "СклоПромТорг", м. Львів 3-я особа < Текст > 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорі", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 16 281,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СклоПромТорг", м. Львів, звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорі", м. Харків, 16281,52 грн. заборгованості та судових витрат,  обгрунтовуючи  свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 38 від 22.12.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 вересня 2011 року.

16 вересня 2011 року позивач надіслав на адресу суду телеграму- клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2011 року було задоволено клопотання позивача та розгляд справи відкладено на 17 жовтня 2011 року.

17 жовтня 2011 року представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 31.08.2011 р. з відміткою:"за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 07 вересня 2007 року юридична адреса відповідача - 61099, м. Харків, просп. Московський, 254-В, кв. 77, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві. 

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

22 грудня 2007 року між Приватним підприємством "СклоПромТорг", м. Львів, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лорі", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 38 (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 2.4 договору передбачено, що відповідач зобов"язується здійснювати 100% оплату після підтвердження наявності товару на складі покупця прихідними документами з відміткою митних органів. Пунктом 2.5 договору передбачено, що відповідач зобов"язаний відвантажити товар на протязі 10-ти календарних днів після одержання попередньої оплати. Пунктом 6.3 договору передбачений строк його дії, а саме термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

На виконання умов  договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32281,52 грн., що підтверджує позивач видатковою накладною № РН-0000660 від 01.12.2008 р., яка підписана обома сторонами.

В підтвердження  отримання відповідачем товару, позивач надав  довіреність серії НББ № 651435 від 01.12.2008 р., яка видана на отримання цінностей від  ПП "СклоПромТорг", м. Львів.

Позивачем був виставлений до оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-000788 від 25.12.2008 р. на загальну суму 32281,52 грн.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 16000 грн., що підтверджується витягами банку від 25.12.2008 р., від 02.04.09 р. та від 12.02.09 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:"сплата за дзеркало згідно рах. № СФ-000788 від 25.12.08 р.".

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № Ю1507 від 15.07.2011 р. про погашення суми заборгованості у розмірі 16281,52 грн., що підтверджується поштовим чеком.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо  оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 16281,52 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог  ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –16281,52 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн., суд зазначає наступне.

В обгрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду -  договір про надання адвокатських послуг №06/07/11-1-3 від 06 липня 2011 року; акт приймання- передачі виконаних робіт від 12.08.2011 р., платіжне доручення № 577 від 12.07.2011 р.; копію свідоцтва про реєстрацію адвокатського об"єднання №253 від 02.04.1999 р. на ім"я об"єднання- Адвокатське об"єднання "Західноукраїнська юридична колегія".

Частина п'ята статті 49 ГПК України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. за № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежувати цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено) вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послу адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таки: витрат.

З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, складності справи, обсягу часу і роботи, що виконані виконавцем, наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про те, що розмір відшкодування витрат за надання юридичної допомоги є завищеним та не відповідає принципу співрозмірності і підлягає зменшенню до 800 грн., в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 700 грн. - суд відмовляє у зв'язку з неспіврозмірністю   з заявленими позовними вимогами.

В розумінні статті 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті та при задоволені позову покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України, тому вимоги позивача про стягнення витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 800 грн. підлягають задоволенню з відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати по сплаті 162,81 грн.  державного мита  та 236  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.2 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорі" (61099, м. Харків, Московський проспект, 254в, кв. 77, код ЄДРПОУ 30593051, п/р № 2600001006867 в Харківській ФПАТ "Кредобанку", МФО 350415) на користь Приватного підприємства "СклоПромТорг" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 25, код ЄДРПОУ 33862409, п/р № 26003053800204 в ЗГРУ КБ "Приватбанку", МФО 325321) 16281,52 грн. заборгованості,  800 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 162,81 грн.  державного мита   та 236  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення  700 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 19  жовтня  2011 року.