Постанова
від 12.10.2011 по справі 5002-3/2692-2011
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-3/2692-2011

         

 < Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2011 року Справа № 5002-3/2692-2011

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Балюкової К.Г.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 30.08.2011 у справі № 5002-3/2692-2011

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"  

до приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання"  

про стягнення 21226,49 грн.

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 у справі № 5002-3/2692-2011 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Залізничне Торгове Об'єднання на

користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" 19971,30 грн. заборгованості по розрахункам, 676,75 грн. пені, 130,98 грн. річних та 447,45 грн. - індексу інфляції, 212,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем підтвердилась доказами наявними в матеріалах справи, внаслідок чого, позивачем правомірно було нараховано і неустойку. При цьому, в основу рішення покладені норми статей 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, які регулюють договірні відносини сторін. Похідні вимоги у вигляді неустойки, процентів та інфляційних втрат задоволені на підставі статей 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України та договірних умов.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів отримання приватним підприємством "Залізничне торгове об'єднання"  товару, оскільки у даному випадку позивач повинен був надати суду довіреність на особу, представника відповідача, яка підписала накладні. При цьому, заявник апеляційної скарги звертає увагу на відсутність в накладних посилань на відповідні довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Також відповідач посилається на те, що акт звірки взаємних розрахунків не може підтверджувати факт здійснення господарських операцій.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" та приватним підприємством "Залізничне Торгове Об'єднання" укладений договір поставки товару № 174-СИМ (том 1, а. с. 4 - 6).

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., договору постачальник (позивач) зобов'язаний поставити покупцю продовольчі товари, а покупець (відповідач) прийняти та своєчасно оплатити отриману продукцію на умовах та в строки, передбачені дійсним договором. Товар у асортименті, кількості та за цінами, вказані у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 договору поставки товару від 01.10.2010 покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 55 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати попередньо повідомивши Покупця за 7 календарних днів.

На виконання умов договору поставки продукції № 174 СИМ від 01.10.2010 позивач здійснював поставку продукції відповідачеві, що підтверджується товарно-транспортними накладними (том 1, а. с. 7 - 18).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд  приймає  тільки ті  докази,  які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає представлені позивачем документи достатніми доказами для встановлення факту поставки товару приватному підприємству "Залізничне торгове об'єднання"  виходячи з наступного.

Зміст витратних накладних вказує на те, що документи містять підпис особи та печать підприємства, що отримало товар. На відбитку печаті зазначено: "ЧП "Железнодорожное торговое объединение" ОКПО 36228464".

Слід зазначити, що для привільного вирішення спору, необхідною умовою є встановлення фактичного отримання відповідачем поставленого товару.

Колегія суддів вважає, що підприємство повинно контролювати за тим, на яку підпис ставиться його печать. Тобто, по суті, наявність печаті на підпису особи, що отримала товар, підтверджує її повноважність на вчинення такої дії. Такі обставини хоча і вказують на порушення підприємствами порядку здійснення господарських операцій, проте не спростовують самого факту поставки товару від позивача відповідачу.  

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів повної оплати суми за отриманий товар відповідач суду не представив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 19971,30грн.

Крім того, факультативним доказом наявності заборгованості за відповідачем являється акт звірки взаєморозрахунків від 12.07.2011, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на загальну суму 19971,30 грн. (том 1, а. с. 35).

Враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, позов в частині вимог про стягнення основної суми боргу задоволений правомірно.

Щодо вимог про стягнення неустойки колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.6. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми основного боргу за кожен день прострочення.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що  діяла  у  період, за  який сплачується пеня.

Аналогічне по суті положення міститься у Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Сума пені розрахована правильна, а тому правомірно задоволена місцевим господарським судом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок процентів річних та суми, яка виникла у зв'язку з інфляцією в державі також є правильним.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 у справі № 5002-3/2692-2011 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                К.Г. Балюкова

                                                                                 В.С. Голик

Розсилка:  

1.  Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (вул. Миру, 29, кв. 28, Синельникове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52500); (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

2.  Приватне підприємство "Залізничне торгове об'єднання" (просп. Кірова, 1,Сімферополь,95011)

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.10.2011
Оприлюднено27.10.2011
Номер документу18761710
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5002-3/2692-2011

Постанова від 12.10.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Плут Віктор Михайлович

Ухвала від 22.09.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Плут Віктор Михайлович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні