Рішення

від 06.10.2011 по справі 3497-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3497-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2011Справа №5002-8/3497-2011

За позовом - Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", м. Київ

до  -  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Альянс", АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 82414,48грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  не з'явився.

Від відповідача –  не з'явився.

Суть спору: Позивач - Промислово-технічна компанія у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"  звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Альянс", просить суд стягнути з відповідача 82414,78грн.

Представник позивача надав суду заяву, відповідно до якої просить суд у зв'язку із арифметичною помилкою,читати прохальну частину позову, як: стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 82414,48грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею                                22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі-продажу №1201/009-1 від 12 січня 2009 року ПТК               ТОВ „Агромат" поставило, а ТОВ «Ют-Альянс» прийняло плитку та сантехніку за наступними накладними:

-          № 09/352159 СИМФОБ від 10.07.2009р. - 12880,18грн;

-          №09/338436 СИМФОБ від 10.07.2009р. - 40494,53грн;

-          № 09/359466 СИМФОБ від 20.07.2009р. - 27010,42грн;

-          №09/378933 СИМФОБ від 29.07.2009р. - 1976, 65грн;

-          № 09/379134 СИМФОБ від 29.07.2009р. - 1852,70грн.

Всього - 84214,48грн.

Пунктом 8.3. Договору №1201/009-1 від 12 січня 2009 року визначено, що оплата за Товар здійснюється ТОВ «Ют-Альянс» протягом 14 днів з моменту отримання Товару.

Як посилається позивач у справі, ТОВ «Ют-Альянс» частково  оплатив суму у розмірі  1300,00грн за Товар згідно накладної №09/338436 СИМФОБ від 10 липня                  2009 року, що підтверджується банківською випискою  ПТК ТОВ «Агромат» від                            17 серпня 2009 року,  від  28 липня 2009 року. В подальшому, відповідач частково оплатив суму у розмірі 500,00грн за Товар згідно накладної №09/378933 СИМФОБ від   29 липня 2009 року, що підтверджується банківськими виписками ПТК ТОВ «Агромат» від 03 листопада 2009 року.

Таким чином, у ТОВ «Ют-Альянс» склалася заборгованість за  наступними накладними:

-          № 09/352159 СИМФОБ від 10.07.2009р. на суму 12 880,18грн;

-          № 09/359466 СИМФОБ від 20.07.2009р. на суму 27 010,42грн;

-          № 09/379134 СИМФОБ від 29.07.2009 р. на суму 1 852,70грн.

Враховуючи наявність заборгованості Відповідача, ПТК ТОВ «АГРОМАТ» листом №513 від 16 березня 2011 року звернулось до ТОВ «Ют-Альянс» із проханням здійснити оплату за отриманий Товар, даний лист отриманий Відповідачем 25 березня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення                              №03062051850803.

Але лист ПТК ТОВ «Агромат» залишений Відповідачем без відповіді, а вимоги ПТК ТОВ «АГРОМАТ» щодо погашення заборгованості - без задоволення, що стало підставою для звернення ПТК ТОВ «АГРОМАТ» до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Ют-Альянс» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором купівлі-продажу від 12 січня 2009 року №1201/009-1.

Суд розглянувши наданий позивачем розрахунок вважає що позовні вимоги Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

06 жовтня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 11 жовтня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 75, 82-85 ГПК України, суд

        ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Альянс» (95047,                м. Сімферополь, вул. Г.Сталінграду, б.35 кв.10; код 36394119) на користь Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, б.89-А; п\р 26000007679001 в АТ «Індустріально-експортний банк» МФО 300614, інд.код 21509937) суму заборгованості в розмірі 82414,48грн; суму державного мита 824,15грн; витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.          Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.