Рішення

від 11.10.2011 по справі 3862-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011 Справа №5002-32/3862-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом - Публічного а кціонерного товариства «Кре менчукм' ясо» (39601, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Ге роїв Бресту, 48, ідентифікаційн ий код 30068026).

До відповідача - Приватно го підприємства «Київське то ргове об' єднання» (95015, АР Крим , м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, ід ентифікаційний код 36228401).

Про стягнення 8 401,83 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1., представник, дов. б/н від 20.09.2011р.

Від відповідача - не з' яв ився.

Обставини справи: Публічн е акціонерне товариство «Кре менчукм' ясо» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підп риємства «Київське торгове о б' єднання» про стягнення су ми боргу у розмірі 7 022,12 грн., пен і у розмірі 544,94 грн., суми інфляц ійних збитків у розмірі 631,01 грн ., суми 3% річних у розмірі 203,76 грн .

Ухвалою господарського су ду від 09.09.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 26.09.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

Позивач у судовому засідан ні 26.09.2011р. надав заяву, в якої він просив припинити провадженн я по справі в частині стягнен ня основного боргу у розмірі 7 018,40 грн. у зв' язку з тим, що від повідач сплатив суму основно го боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1027 від 08.09.2011р., яке було залучено до мат еріалів справи.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, не зва жаючи на те, що був належним чи ном повідомлений про день, ча с та місце розгляду даної спр ави рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

Судом кореспонденція напр авлялась, зокрема й за адресо ю, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФО П на відповідача, залученому до матеріалів справи . ( а.с. 45-46).

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Дослідивши представлені д окази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2010 року між Публічним акці онерним товариством «Кремен чукм' ясо» (Постачальник) (по зивач) та Приватним підприєм ством «Київське торгове об' єднання» (Покупець) ( відповід ач) був укладений Договір № 299/ 10-сб (а.с. 9-12).

За своєю правовою природою , зазначений договір є догово ром поставки, який укладено в ідповідно до вимог статті 712 Ц ивільного кодексу України.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договоро м поставки, продавець (постач альник) якій здійснює підпри ємницьку діяльність, зобов' язується передати у встановл ений строк (строки) товар у вла сність покупця для використа ння його у підприємницькій д іяльності, або в інших цілях, н е пов' язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов' язується прийня ти товар і сплатити за нього п евну грошову суму. До договор у поставки застосовуються за гальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановл ено договором, законом або не випливає з характеру віднос ин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зо бов' язаний оплатити товар п ісля його прийняття, або прий няття його товаро-розпорядчи х документів на нього, якщо до говором або актами цивільног о законодавства не встановле ний інший строк оплати товар у. Покупець зобов' язаний сп латити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1.1 Договору , Постачальник передає , а Пок упець купує м' ясні вироби, с убпродукти та іншу продукцію вироблену Постачальником (Т овар).

У відповідності до пункту 5. 2 Договору оплата товару здій снюється протягом 21 календар ного дня з дня одержання това ру.

Термін дії договору встано влений до 31.12.2010 року, що зазначе но в пункті 11.1 Договору.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору , визнання його недійсним, тощ о.

Так, на виконання умов Догов ору позивачем був поставлени й відповідачу, а відповідаче м прийнятий товар, що підтвер джується накладними на загал ьну суму 7 022, 12 грн. за період з 29.07. 2010р. по 16.09.2010р. ( а.с. 13-22).

Товар був отриманий відпов ідачем, про що свідчить підпи с уповноваженої особи, печат ка підприємства в зазначених накладних .

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частин ою 1 статті 173 Господарського к одексу України, зобов' язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов ' язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у.

При цьому, майново-господар ськими, згідно з частиною 1 ста тті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог, в ідповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться. Ан алогічне положення стосовно господарських зобов' язань міститься в частині 1 статті 1 93 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. До виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

У підтвердження обов' язк ів за договором відповідач ч астково оплатив суму основно го боргу, а саме в розмірі 7 018, 40 г рн. ( а.с. 43).

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач оплатив с уму основного боргу 08.09.2011, тобто після звернення позивача із позовом до суду (згідно штамп у на поштовому конверті 02.09.2011р .).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачено, що гос подарський суд припиняє пров адження у справі, якщо відсут ній предмет спору.

Отже провадження у справі п ідлягає припиненню в частині стягнення 7 018, 40 грн.

Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується заборг ованість в 3, 72 грн., а отже в цій с умі підлягає стягненню з від повідача.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача суму і нфляційних втрат у зв' язку з невиконанням відповідачем своїх зобов' язань у розмір і 631, 01 грн., 3% річних у розмірі 203, 76 г рн.

Так, частиною 2 статті 625 Циві льного кодексу України встан овлено, що боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов' язання, на вимогу креди тора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок по зивача, суд встановив, що інфл яційні втрати нараховані ним вірно і з відповідача підляг ають стягненню в сумі 631, 01 грн.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов' язання, н а вимогу кредитора зобов' яз аний сплатити три проценти р ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а бо законом.

Судом встановлено, що сума 3 % річних за період з 10.08.2011р. по 01.09.201 1р. в розмірі 203, 76 грн. нарахована позивачем вірно, а отже підля гає стягненню з відповідача.

Крім того позивач просить с уд стягнути з відповідача пе ню у розмірі 544, 94 грн.

Пеня передбачена пунктом 8.1 договору та становить 0, 5 % за к ожен день прострочення плате жу.

Частиною 1 статті 199 Господар ського кодексу України перед бачено, що виконання господа рських зобов'язань забезпечу ється заходами захисту прав та відповідальності учасник ів господарських відносин, п ередбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погоджен ням сторін можуть застосовув атися передбачені законом аб о такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно зас тосовуються у господарськом у (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників госпо дарських відносин застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільно го кодексу України передбаче но, що виконання зобов' язан ня може забезпечуватися неус тойкою, порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов' язання (ос новного зобов' язання) забез печується, якщо це встановле но договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст атті 549 Цивільного кодексу Ук раїни розуміється грошова су ма або інше майно, які боржник повинен передати кредиторов і у разі порушення боржником зобов' язання. Штрафом є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов' язання. Пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотк ах від суми несвоєчасно вико наного грошового зобов' яза ння за кожен день прострочен ня виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених статтею 546 Цивільно го кодексу України, також ств орює зобов' язувальні право відносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодек су України передбачено, що у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема, сплата неустойк и.

Згідно з пунктом 2 статті 343 Г осподарського кодексу Украї ни платник грошових коштів с плачує на користь одержувача цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що встано влюється за згодою сторін, ал е не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла у період, за який сплачуєть ся пеня.

При розрахунку позивач вра хував цю норму закону, та нара ховував пеню на підставі ста вок НБУ.

Таким чином, перевіривши ро зрахунок позивача, суд встан овив, що пеня ним розрахована абсолютно вірно, у відповідн ості до вимог діючого законо давства та умов договору, а от же підтверджується матеріал ами справи саме в заявленій п озивачем сумі 544, 94 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на відповідача ві дповідно до статті 49 Господар ського процесуального кодек су України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, пункт ом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Приватног о підприємства «Київське тор гове об' єднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, ід ентифікаційний код 36228401) на кор исть Публічного акціонерног о товариства «Кременчукм' я со» (39601, Полтавська область, м. К ременчук, пров. Героїв Бресту , 48, ідентифікаційний код 30068026) 3, 72 грн. заборгованості, 631, 01 грн., 3% річних у розмірі 203, 76 грн., 544, 94 гр н. пені, 840, 19 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

3. В іншій частині позов у провадження у справі припи нити.

4. Наказ видати в порядк у статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

У судовому засіданні 11.10.2011р. о голошено вступну і резолютив ну частини рішення. Мотивува льна частина рішення оформле на відповідно до статті 84 Госп одарського процесуального кодексу України та підписана 12.10.2011р. Рішення може бути оскар жено в порядку та строки пере дбачені статтями 91-93 Господар ського процесуального кодек су України. Рішення набирає з аконної сили відповідно до с татті 85 Господарського проце суального кодексу України.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.