Рішення

від 06.10.2006 по справі 11/305-06-8330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/305-06-8330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2006 р.Справа  № 11/305-06-8330

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” в особі Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”.  

До відповідачів:  1)   Одеської залізниці;

                          2)    Державного підприємства „Свердловантрацит”.

про стягнення 481,80 грн.   

                                                                                                   Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідачів: 1) Одеської залізниці –не з'явився;

                        2) ДП „Свердловантрацит” –не з'явився.  

СУТЬ СПОРУ: 15.08.2006 р. за вх. № 10004 ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” ЗАТ „Енерговугілля” (далі – Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та ДП „Свердловантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 481,80 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 04.09.2006 р. за вх. № 18862 надав обґрунтований розрахунок заборгованості та додаткові документи у справі.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (18.09.2006 р. вх. № 19967).

Відповідач (ДП „Свердловантрацит”) проти позовних вимог заперечує, 12.09.2004 р. за вх. № 19573 надав відзив на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

ДП „Свердловантрацит” по залізничній накладній № 48205698 від 04.06.2006 року, в напіввагоні 66180126 відвантажило на адресу Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” ЗАТ „Енерговугілля” вугілля марки АМ /13-25/ у кількості 69000 кг.

В ході слідування вагону на ст. Знаменка Одеської залізниці були виявлені поглиблення в поверхні вантажу, про що складено акти загальної форми  № 3123 та № 3124 від 08.06.2006 р. На підставі вказаних актів 08.06.2006 р. складений комерційний акт серії БК № 044087/614/13. При перевірці маси вантажу виявлено нестачу в кількості 2,7 т.

Згідно рахунку-фактури № СФ-000024 від 05.06.2006 р. вартість однієї тони вугілля марки  АМ складає 304,17 грн. без з ПДВ (365 грн. з ПДВ).

Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі 2% (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка складає 481,80 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.09.2006 р. вх. № 19967, та зазначає, що навантаження здійснювалось силами відправника вантажу, ним же визначена і маса вантажу. Вагон прибув в технічно справному стані, без ознак втрати вантажу, що підтверджується комерційним актом № БК 044087/614/13. Крім того Відповідач вказує, що відправником вантажу  - ДП „Свердловантрацит” не виконані приписи ст. 32 СЗУ та ст.ст. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, а саме відправником не підготовлено вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування та не нанесено на поверхню вантажу захисне маркування або покриття вантажу плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідач (ДП „Свердловантрацит”) проти позовних вимог заперечує, 12.09.2006 р. за вх. № 19573 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідальність повинна нести залізниця, оскільки нестача утворилась в результаті розкрадання вантажу при транспортуванні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд при вирішенні спору, пов'язаного із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагоні відкритого типу, виходить з того, що п. “а” ст. 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутністю ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

За даними комерційного акту серії БК № 044087/614/13 від 08.06.2006 р. вагон надійшов у комерційному та технічному відношенні справний. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє.

Відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених  наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Докази застосування   відповідних профілактичних заходів  або нанесення захисного маркування для  забезпечення збереження вугілля „Відправник” суду не надав.

Крім того відправником вантажу –ДП „Свердловантрацит” в залізничній накладній № 48205698 не зазначено наскільки нижче бортів було здійснено навантаження.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо недодержання відправником вантажу – ДП „Свердловантрацит” вимог ст.ст. 27, 32 Статуту залізниць України, Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542,  та про те, що матеріали справи не свідчать про вину Одеської залізниці щодо недостачі вугілля згідно комерційного акту серії БК № 044087/614/13 від 08.06.2006 р., тому відповідно до ст.ст. 27, 111 Статуту залізниць України відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника –ДП „Свердловантрацит”.

Розрахунок вартості недостачі, здійснено Позивачем правильно та обґрунтовано, з урахуванням норми недостачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2% (при перевезенні вантажів у вологому стані).

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином  підтвердив рахунком-фактурою № СФ-000024 від 05.06.2006 р. та платіжним  дорученням  № 1291 від 09.06.2006 р., згідно якого перерахував  постачальнику 28086,88 грн., вартість однієї тони вугілля складає 304,17 грн. без ПДВ (365 грн. з ПДВ).

Таким чином вартість нестачі у вагоні № 66180126 складає: 2700 кг –1380 кг (2% від 69000 кг) = 1320 кг х 0,365 грн. = 481,80 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок ДП „Свердловантрацит”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Свердловантрацит” (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, п/р 26005301220740 в філії відділу ПІБ          м. Свердловська, МФО 304472, код 32355669) на користь Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 60, п/р 26008219 в КФ АКБ „Легбанк”, МФО 323680, код 33135498) –481,80 грн. вартості нестачі вантажу; 102 грн. –держмита; 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.          Одеську залізницю –звільнити від відповідальності.

          Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Власова С.Г.  

Рішення підписано 10.10.2006 р. в порядку ст. 85 ГПК.