Рішення

від 12.10.2011 по справі 3/5009/5860/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5009/5860/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.11                                                                                        Справа №  3/5009/5860/11

Суддя    Соловйов  В.М.

За позовом: Приватне акціонерне товариство “ТД ИРБИС”, м. Харків

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротек 88”, Запорізька область, м. Мелітополь

про стягнення боргу в сумі 15 624, 26 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

                                                                                        при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ПрАТ “ТД ИРБИС” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Агротек 88” про стягнення боргу в сумі 15 624, 26 грн. за договором поставки № ДВ-501 від 26.05.2011р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 29.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 1, 2, 12, 54, 55 ГПК України ст. 526, 530, 625 ЦК України та ст. 173, 193 ГК України.  

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5860/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.10.2011р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 14.10.2011р.

У відповідності до ч.8 ст. 81-1 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представники сторін, повідомлені про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 12.10.2011р. не з'явилися.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав.

Копія ухвали від 03.10.2011р. про порушення провадження у справі                                № 3/5009/5860/11, направлена позивачу рекомендованим листом на адресу, що вказана у позовній заяві, до господарського суду не поверталась.

Копія ухвали від 03.10.2011р. про порушення провадження у справі                                № 3/5009/5860/11, вручена відповідачу 06.10.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Питання про визнання явки представників сторін в засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.    

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, його неявка не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зокрема, у позовній заяві позивач зазначив, що ПрАТ “ТД ИРБИС” виконав зобов'язання за договором поставки № ДВ-501 від 25.05.2011р. в повному обсязі та відвантажив на адресу відповідача товар згідно накладних № У-027569 від 25.06.2011р., № У-027768 від 29.06.2011р. на загальну суму 15 624, 26 грн.

Покупець (відповідач) не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив за отриманий товар.

Таким чином розмір заборгованості ТОВ “Агротек 88” перед позивачем становить 15 624, 26 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПрАТ “ТД ИРБИС” (Постачальник) та ТОВ “Агротек 88”  (Покупець) було укладено договір № ДВ-501 від 26.05.2011р., за яким Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на нижчезазначених умовах підшипники, ремені та інші товари, зазначені далі як “товар”, партіями, в строки, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору після підписання їх сторонами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору, датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної про прийняття товару. Підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару означає отримання Покупцем одночасно з товаром його приналежностей та документів, що стосуються товару та таких, що підлягають передачі разом з товаром. При відсутності будь-яких із приналежностей товару або документів, що стосуються товару, покупець робить про це відмітку у видатковій накладній.      

ПрАТ “ТД ИРБИС” виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: № У-027569 від 25.06.2011р. на суму 12 016, 82 грн., № У-027768 від 29.06.2011р. на суму 3 607, 44 грн. (а.с.7-9) та довіреністю Серії АБЛ № 340802/002 від 24.06.2011р. (а.с.10-11).

Оплата товару Покупець зобов'язаний провести на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.1 Договору).

ТОВ “Агротек 88” не виконало зобов'язання за договором № ДВ-501 від 26.05.2011р., тому борг відповідача перед позивачем складає 15 624,26 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається  зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний  вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання  або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № ДВ-501 від 01.12.2010р.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку оплату товару Покупець зобов'язаний провести на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.1 Договору).

Датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної про прийняття товару (п.4.3 Договору). Таким чином, датою поставки товару за видатковою накладною № У-027569 на суму 12 016, 82 грн. є  25.06.2011р.; датою поставки товару за видатковою накладною № У-027768 на суму 3 607, 44 грн. є 29.06.2011р.

Про відсутність будь-яких із приналежностей товару або документів, що стосуються товару, як це передбачено в п.4.3 Договору, відмітка покупця у видатковій накладній відсутня.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором № ДВ-501 від 26.05.2011р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Агротек 88” своїх зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором              № ДВ-501 від 26.05.2011р. в розмірі 15 624, 26 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротек 88” (72319,       Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, 8, ідентифікаційний код 37678089) на користь Приватного акціонерного товариства “ТД ИРБИС” (61001, м. Харків,                        пров. Микитинський, 24, ідентифікаційний код 31559190) 15 624 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири ) грн. 26 коп. основного боргу, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 24 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                  В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –14.10.2011р.