Рішення

від 17.10.2011 по справі 5010/1812/2011-28/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2011 р.   

Справа № 5010/1812/2011-28/83   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:       Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік"

                           вул. Галицька,130/корпус 3, м. Івано-Франківськ, 76008

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"

                           вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76000

про                     стягнення заборгованості за виконані роботи

                           на суму 3162 грн. 03 коп., в тому числі:

                           2200  грн. - основного боргу;

                           770 грн. - інфляційних втрат;

                           192 грн. 03 коп. 3% річних   

За участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1. - юрисконсульт, (довіреність № 19 від 06.09.11)

від відповідача представники не з'явилися   

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотонік" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про  стягнення заборгованості за виконані роботи на суму 3162 грн. 03 коп., в тому числі: 2200 грн.  основного боргу, 770 грн. інфляційних втрат, 192 грн. 03 коп.  3% річних.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 01-09 від 01.09.08, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 2200  грн. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано  770 грн. інфляційних втрат та  192 грн. 03 коп.  3% річних.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.09.11.                     

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.11 розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.

          17.10.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 14.09.11 (вих. №16556) та від 29.09.11 (вих. № 17474); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 26).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  17.10.11  не надходило.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

          За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи,  зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

          17.10.11 представник позивача в судовому засіданні повідомив про зміну назви відповідача: Закрите акціонерне товариство "Агромаш-ІФ" на Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ". Жодних доказів про зміну назви відповідача суду не подано.

          Судом самостійно здійснено електронний запит. Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повне найменування відповідача – Приватне акціонерне товариство “Агромаш-ІФ” .

          З огляду на вищевикладене, слід змінити назву відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Агромаш-ІФ" на Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ".

          Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з”ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав.            

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.09.08 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір підряду № 01-09 (далі –Договір) (а.с. 11-12).          

          Пунктом 1.1 Договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов”язання здійснювати сервісне обслуговування і технічну підтримку працездатності металоріжучих верстатів згідно переліку (Додаток №1) (а.с. 13).

          У відповідності до умов Договору, виконавець – ТзОВ "Фотонік" здійснив сервісне обслуговування і технічну підтримку працездатності металоріжучих верстатів на суму                 2200 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 09/08 здачі-приймання робіт від 30.09.08 (а.с. 14) та податковою накладною № 76/08 від 30.09.08 (а.с. 15).          

          Вищезазначений факт є належним та достатнім доказом виконання позивачем зобов”язань за договором.

          Порядок виконання та приймання робіт визначені розділом 3 Договору.

          Пунктом 3.3. сторони погодили, що вартість робіт замовник сплачує протягом 10-х банківських днів від дня подання до приймання виконані роботи. Несвоєчасність приймання з боку замовника не може бути підставою затримки оплати  пред”явлених до приймання робіт.

          Замовник прийняті на себе договірні зобов”язання не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив.

          З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено  претензію № 34 від 20.07.09 (а.с. 20)  з вимогою погасити існуючий борг. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.          

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб’єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як передбачено ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.          

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Заборгованість відповідача перед позивачем  в сумі 2200 грн. 00  коп. за сервісне обслуговування і технічну підтримку працездатності металоріжучих верстатів на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, отже вимога позивача щодо стягнення 2200 грн. 00  коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

          З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу у розмірі 2200 грн.  відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов”язання.               

          Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                                                                                  Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.     

          Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст.  612, 625 ЦК України).                                                                                                                                                               Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем  3 % річних в сумі 192 грн. 03 коп. та 770 грн.  інфляційних втрат.  Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 9,10) є  арифметично вірним.                                                                                                                                                     Зважаючи на те, що  факт прострочки  виконання  грошового зобов”язання  за договором підряду №01-09  від 01.09.08 відповідачем не спростований, підтверджується  матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 770 грн. інфляційних втрат і 192 грн. 03 коп.  3% річних  обґрунтовані та підлягають задоволенню.                                                                                Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.                                       На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 174, 193, 216 ГК України,  ст.ст. 509,  525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 837 ЦК України, керуючись  ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55,   ст. 82,   ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

          позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік" до Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"  про  стягнення заборгованості за виконані роботи на суму 3162 грн. 03 коп., в тому числі: 2200 грн.  основного боргу, 770 грн. інфляційних втрат,                           192 грн. 03 коп.  3% річних задовольнити.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ (вул. Височана, 18,             м. Івано-Франківськ, 76000; код 32873954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотонік"  (вул. Галицька,130/корпус 3, м. Івано-Франківськ, 76008;                 код 19392020) –2200 (дві тисячі двісті)грн.  основного боргу, 770 (сімсот сімдесят) грн. інфляційних втрат, 192 (сто дев”яносто дві) грн. 03 коп.  3% річних, 102 (сто п”ять )грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Видати довідку позивачу про повернення з Державного бюджета зайво сплаченого державного мита в розмірі 3 грн. 00 коп.          

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                        І.П. Кавлак   

Повне рішення складено 21.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"