Рішення

від 24.10.2011 по справі 21/128-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/128-11

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" жовтня 2011 р.                                                                          Справа № 21/128-11          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Волинь», Волинська обл., с. Холопичі

до Приватного підприємства «Марго», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 36 582,59 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився  

від відповідача: не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Волинь»(далі-ТОВ «СБЕ Україна Волинь»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Марго»(далі-ПП «Марго»/відповідач) про стягнення 36 582,59 грн., з яких: 31 810,95 грн. вартості недопоставленого товару за договором №07-04 від 07.04.2010р. та 4 771,64 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2011р. порушено провадження у справі №21/128-11 та призначено справу до розгляду на 12.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2011р. розгляд даної справи відкладено на 24.10.2011р.

В судові засідання 12.10.2011р. та 24.10.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.2010р. між ТОВ «СБЕ Україна Волинь»(далі-покупець) та ПП «Марго»(далі-продавець) укладено договір купівлі-продажу №07-04 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.2, 3.3 ,4.1 та 10.2 Договору передбачено, що продавець продає, а покупець купує товар згідно зі специфікацією та за умовами, зазначеним у додатках, що є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює попередню оплату за товар до 12.04.2010р. в розмірі 10%.

Решта 90% оплачується за 3 дні до отримання товару.

Продавець зобов'язується поставити (передати) товар покупцю протягом 3-х днів з дати отримання заявки на отримання товару від покупця, за умови виконання останнім вказаних в п.п. 3.2-3.4 договору зобов'язань.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до проведення остаточних розрахунків.

У відповідності до додатку №1 до Договору, загальна вартість товару, який має бути поставлений (переданий) покупцю становить 91 723,95 грн.

Так, на виконання умов Договору, 12.04.2010р. позивачем сплачено відповідачу 9 172,40 грн. (10% від вартості товару) та 15.04.2010р. - 82 551,56 грн. (90 %), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за зазначений період.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині поставки оплаченого товару належним чином не виконав, поставивши лише товар загальною вартістю 59 913,01 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печаток сторін на накладній №54 від 13.04.2010р., копія якої міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної поставки решти оплаченого товару, та з метою досудового врегулювання даного спору, 21.07.2011р. позивачем направлено відповідачу лист №0088, відповідно до якого позивач інформував останнього про порушення умов Договору та вимагав повернення залишку сплачених коштів.

На зазначений лист відповідач не відповів, вартість оплаченого але непоставленого товару за Договором позивачу не повернув.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 810,95 грн. вартості оплаченого та недопоставленого за Договором товару з підстав ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 655, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець продає, а покупець купує товар згідно зі специфікацією та за умовами, зазначеним у додатках, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.2, 3.3 та 4.1 Договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар до 12.04.2010р. в розмірі 10%.

Решта 90% оплачується за 3 дні до отримання товару.

Продавець зобов'язується поставити (передати) товар покупцю протягом 3-х днів з дати отримання заявки на отримання товару від покупця, за умови виконання останнім вказаних в п.п. 3.2-3.4 договору зобов'язань.

За таких обставин, сплата позивачем 91 723,96 грн. у якості 100% вартості товару за Договором, породжує у відповідача обов'язок по поставці товару загальною вартістю 91 723,96 грн. у строки, встановлені Договором.

Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково поставив попередньо оплачений товар, решту попередньої оплати не повернув, зазначені факти відповідачем не спростовані, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 31 810,95 грн. вартості оплаченого та недопоставленого за Договором товару з підстав ст. 670 ЦК України підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної поставки попередньо оплаченого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 771,64 грн. пені.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Натомість, приписами статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що пеня, як міра цивільно-правової відповідальності, застосовується виключно за прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначене положення є імперативним та не може бути змінено за волею сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2009р. у справі №12/1050.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 771,64 грн. пені за прострочення строків поставки товару за Договором, оскільки вимога про стягнення пені, нарахованої за прострочення виконання негрошового зобов'язання, суперечить вимогам ст. 549 ЦК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 549, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Марго»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158, ідентифікаційний код 20619598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Волинь»(45520, Волинська обл., Локачинський р-н, с. Холопичі, ідентифікаційний код 35374092) 31 810 (тридцять одну тисячу вісімсот десять) грн. 95 коп. вартості недопоставленого товару, 318 (триста вісімнадцять) грн. 11 коп. державного мита та 205 (двісті п'ять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                         В.А. Ярема

Повне рішення складено 25.10.2011р.