Рішення

від 13.10.2011 по справі 5015/5668/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5668/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11                                                                                           Справа № 5015/5668/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,  

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів», м. Львів,

До відповідача: Музею народної архітектури та побуту в місті Львові, м. Львів,

про стягнення 26 002 грн. 34 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача:  Матущак М.М. –директор,

Від відповідача: Косачевич І.П. –директор, без посвідчених повноважень.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді та секретаря судового засідання. Заяв та клопотань про відвід судді та секретаря судового засідання - не заявлено та не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали відповідне клопотання.

Суть спору:  розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів»до Музею народної архітектури та побуту в місті Львові про стягнення 22 536 грн. 37 коп. суми основної заборгованості, 1 741 грн. 78 коп. пені, 1 329 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 394 грн. 54 коп. трьох відсотків річних за договором від серпня 2010 року № 51в/10 та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на  13.10.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені: позивач –04.10.2011 року рекомендованою поштою № 79058 0394513 4, відповідач: 04.10.2011 року рекомендованою поштою № 79014 0644044 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання 13.10.2011 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії –у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 05409432, знаходиться за адресою: 79058, Львівська область, м. Львів, вул. Газова, буд. 7, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 056416 та Випискою з ЄДРПОУ серії ААБ № 736221 (докази в матеріалах справи).  

Відповідач: Музей народної архітектури та побуту в місті Львові є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 02219659, знаходиться за адресою: 79014, Львівська область, м. Львів, вул. Чернеча Гора, буд. 1 (докази в матеріалах справи).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів»(надалі –позивач, виконавець) та Музеєм народної архітектури та побуту в місті Львові (надалі –відповідач, замовник) укладено договір підряду № 51в/10, датований серпнем 2010 року (надалі –договір).

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним договору від серпня 2010 року № 51в/10.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Пунктом 1.1. договору визначено, що замовник у порядку та на умовах, визначених договором доручає, а виконавець зобов'язується виконати монтажні роботи по реконструкції допоміжного обладнання опалювальної Музею народної архітектури та побуту в місті Львові.

Згідно приписів пункту 1.2. договору зміст та обсяги робіт по договору визначаються кошторисною документацією, складеною у відповідності з вимогами Державних будівельних норм, яка є невід'ємною частиною договору.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Розділом 2 договору встановлено вартість робіт.

Так, згідно з пунктом 2.1. договору вартість виконаних робіт за договором становить 22 530 грн. 37 коп., в тому числі 3 756 грн. 06 коп. податку на додану вартість.

Розділом 3 договору встановлено термін виконання робіт.

Відповідно до пунктів 3.1. –3.2. договору термін виконання робіт встановлюється з 12.08.2010 року по 01.10.2010 року за умови забезпечення замовником матеріалами та своєчасною оплатою робіт. Підрядник може виконати роботи достроково, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків між сторонами.

Так, згідно пункту 4.1. договору розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником у безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт не пізніше десяти днів з моменту підписання таких актів.

Згідно пункту 4.2. договору підрядник вправі призупинити виконання робіт у випадку несплати замовником вартості виконаних робіт в строки, встановлені пунктом 4.1. договору, письмово повідомивши замовника про це за три дні до такого призупинення.

Розділом 5 договору встановлено права та обов'язки сторін.

Так, відповідно до пункту 5.3. договору замовник зобов'язаний, зокрема, надати вихідні дані для виконання проектних робіт, надати підряднику необхідну для виконання робіт документацію, призначити відповідальну особу за організацію та приймання робіт.

Розділом 6 договору встановлено відповідальність сторін.

Так, згідно з пунктом 6.1. договору, у випадку порушення своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3. договору за несвоєчасну оплату замовник оплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з приписами пункту 6.5. договору сплата штрафних санкцій за договором не звільняє сторони договору від виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до пункту 11.1. договору встановлено, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до здійснення повного розрахунку по договору.

Позивач взяті на себе за договором зобов'язання виконав належним чином, про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та завірені печатками юридичних осіб –сторін договору Акт приймання виконаних робіт б/н за грудень 2010 року (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних робіт б/н за грудень 2010 року (форма КВ-3) на суму 22 536 грн. 37 коп.

Відповідач своїх зобов'язань з оплати виконаних та прийнятих робіт не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22 536 грн. 37 коп.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 22 536 грн. 37 коп. і станом на день розгляду справи по суті доказів погашення заборгованості сторонами суду не подано.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 332 ЦК України, за договором підряду, підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно  га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Окрім стягнення основної суми заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 1 741 грн. 78 коп., яка нарахована у відповідності до пункту 6.3. договору (розрахунок пені в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 329 грн. 65 коп. інфляційних втрат та 394 грн. 54 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторони  пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 20, 21, 22, 32, 33, 34, 36,  43, 44-49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Музею народної архітектури та побуту в місті Львові (79014, Львівська область, м. Львів, вул. Чернеча Гора, буд. 1; код ЄДРПОУ 02219659) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Львів»(79058, Львівська область, м. Львів, вул. Газова, буд. 7; код ЄДРПОУ 05409432) 22 536 грн. 37 коп. - основного боргу, 1 741 грн. 78 коп. – пені, 1 329 грн. 65 коп. –інфляційних втрат, 394 грн. 54 коп. –трьох відсотків річних, 260 грн. 02 коп. –державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                    Суддя                                                                         Козак І.Б.        

13.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення складена, оформлена і підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після  закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.