Рішення

від 12.10.2011 по справі 5015/5060/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5060/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.11                                                                                           Справа№ 5015/5060/11

Суддя Н.Березяк  при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи  

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Іскра”, м. Львів

До відповідача: Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі ТзОВ, м. Червоноград

Про стягнення заборгованості за невиконання господарського зобов'язання в розмірі 8 635,01 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача:  Влох П.П.- представник

від відповідача: Пирська О.М. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ПАТ «Іскра»до ТВП «ІТК»у формі ТзОВ про стягнення заборгованості за невиконання господарського зобов'язання в розмірі 8 000 грн. основного боргу, 474,00 грн. втрат від інфляції, 161,01 грн.- 3% річних.

Ухвалою суду від 05.09.2011 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначено судове засідання на 22.09.2011 року. В судовому засіданні 22.09.2011 р. судом було оголошено перерву до 12.10.2011 р.

В судовому засіданні 12.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат з мотивів, наведених у позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку зі сплатою основного боргу, а щодо стягнення штрафних санкцій застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

В судовому завданні 12.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

08.09.2008 року Торгово-виробниче підприємство «ІТК»у формі ТзОВ (надалі –відповідач) отримало від ТзОВ «Львівська Світлотехнічна Група»(на той момент –позивач)  товару  на суму 39 713,17 грн., за який розрахувався частково на суму 27 713,17 грн., що підтверджується банківськими виписками.

18.11.2010 р. між ТзОВ «Львівська Світлотехнічна Група»(первісний кредитор) і ВАТ «Іскра»(новий кредитор, з 01.04.2011 р. перейменовано на ПАТ «Іскра») укладено договір про відступлення права вимоги №2211104/11207 належної оплати ТзОВ «Львівська Світлотехнічна Група»за поставлені Торгово-виробничому підприємству «ІТК»у формі ТзОВ (боржнику) товари на підставі видаткової накладної №809/1 від 08.09.2008 р., про який відповідача було повідомлено належним чином (а.с.28).

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія №112/1905 від 22.11.2010 р.  залишена останнім без відповіді, однак ним сплачено частково борг в сумі 4000,00 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача перед позивачем складала  8000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3 % річних в сумі  161,01 грн. та 474,00 грн. втрат від інфляції.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2008 року Торгово-виробниче підприємство «ІТК»у формі ТзОВ (відповідач) отримало від ТзОВ «Львівська Світлотехнічна Група»товари  на загальну суму 39 713,17 грн., що підтверджується видатковою накладною №809/1 від 08.09.2008 року та довіреністю № 328940 на отримання товару, за який відповідач розрахувався частково на суму 27 713,17 грн.

Згідно п.2.2.2 договору №2211104/11207 від 18.11.2010 р., укладеного між ТзОВ «Львівська Світлотехнічна Група»(первісний кредитор) і ВАТ «Іскра»(новий кредитор) про відступлення права вимоги новий кредитор має право вимагати від Боржника виконання обов'язку щодо оплати за поставлені товари згідно видаткової накладної №809/1.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія №112/1905 від 22.11.2010 р.  залишена останнім без відповіді, однак ним сплачено частково борг в сумі 4000,00 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Відповідно до п.1.6  договору від 18.11.2010 р. новий кредитор зобов'язаний виконати зазначене зобов'язання на користь Первісного кредитора протягом 6 (шести) місяців із дня набрання чинності цим Договором.

За отриманий товар відповідач зобов'язувався оплатити, однак свої зобов'язання в повному обсязі виконав під час розгляду справи, а саме суму основного боргу в розмірі 8 000,00 грн. погасив 07.09.2011 р. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Необгрунтованими є доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з нього інфляційних та 3 % річних.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не тільки договори.  Згідно п.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань нараховані позивачем 3 % річних в розмірі 161,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 474,00 грн. підлягають до стягнення.

Не підлягає до задоволення заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки відповідно до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договорм, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Проте, нараховані позивачем інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями в розумінні ст.549 ЦК України і до них не застосовуються скорочені строки позовної давності.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з торгово-виробничого підприємства «ІТК»у формі ТзОВ  (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул. Шашкевича 7, код ЄДРПОУ 22405022) на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра»(79066, м. Львів, вул. Вулецька 14, код ЄДРПОУ 00214244) –161,01 грн. –трьох відсотків річних, 474,00 грн. –інфляційних втрат, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 8 000,00 грн. –основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.10.2011 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.