Рішення

від 06.10.2011 по справі 6/405-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.11р. Справа № 6/405-10

За позовом Державного підприємства "ПРИДНІПРОВСЬК А ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонер ного товариства "Лізингова к омпанія "УКРТРАНСЛІЗИНГ", м. Ки їв

про про визнання недійс ним положень договору фінанс ового сублізингу

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, д овіреність №55 від 01.01.2011р.;

від відповідача - не з'явив ся.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовн а заява державного підприємс тва "Придніпровська залізниц я", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до публіч ного акціонерного товариств а "Лізингова компанія "Укртра нслізинг", м. Київ - далі по текс ту - відповідача про визнання недійсним положень договору фінансового сублізингу № 75Пр /П-071606/НЮ від 18.06.2007р. - далі по тексту - договір, зокрема: визнати не дійсним п. 1.7 укладеного між ст оронами договору в частині т ого, що "в лізинговий платіж в ходять суми, скориговані на К оофіцієнт коригування (К)"; виз нати недійсним п. 1.8 договору; в изнати недійсним п. 3.2 договор у, в частині того, що "величина лізингових платежів розрахо вується згідно з пунктами 1.7, 1.8 цього договору"; визнати неді йсним п.3.3 договору в частині т ого, що "лізингові платежі маю ть бути скоригованими на кое фіцієнт прив'язки до курсу до лару США (К) сумами лізингових платежів".

Додатково позивач просить суд, судові витрати по справі , а саме 85,00грн. - державног о мита та 236,00грн. - витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу, п окласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позива ч обґрунтував тим, що положен ня спірного договору, які пер едбачають необхідність здій снення валютного коригуванн я лізингового платежу не від повідають нормам чинного зак онодавства, відтак мають бут и визнані недійсними.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, го сподарський суд ухвалою від 14.10.2010р. порушив провадження по с праві та призначив до розгля ду на 04.11.2010р.

Відповідач в судове зас ідання з'явився, вимоги суду в иконав, надав суду відзив на п озов в якому вважає позовні в имоги безпідставними, необґр унтованими, жодним чином не д оведеними та такими, що не під лягають задоволенню. Відпові дач зазначає, що спірний дого вір відповідає вимогам чинно го законодавства України, ок рім того відповідач зазначає у відзиві на позов про наявні сть сталої судової практики з цього питання та додає копі ї відповідних судових рішень у аналогічних справах.

04.11.2010р. в судове засідан ня з'явилися повноважні пред ставники сторін, позивач поз овні вимоги підтримав в повн ому обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. За результатами с удового засідання, на підста ві ст.79 Господарського процес уального кодексу України, ог олошено ухвалу про зупинення провадження по справі № 6/450-10, з метою надання сторонами дока зів про набрання законної си ли рішенням господарського с уду м. Києва від 12.10.2010р. по справі № 32/491, яка є взаємопов'язаною з д аною справою.

02.09.2011р. господарський су д Дніпропетровської області направив запит голові госпо дарського суду м. Києва чи наб рало законної сили рішення г осподарського суду м. К иєва від 12.10.2010р. по справі № 32/491. 15.09.2 011р. вих. 06-15.1/11 надійшла відповідь на запит, якою повідомлено, що рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2010р. по справі № 32/4 91 набрало законної сили 21.12.2010р.

На підставі викладеного пр овадження по справі № 6/450-10 поно влено та призначено до слуха ння на 06.10.2011р.

06.10.2011р. в судове засідання з'явився повноважний предста вник позивача, відповідач те леграмою, яка надійшла до кан целярії господарського суду 03.10.2011р., просить розглянути спр аву за відсутності представн ика відповідача. За результа тами судового засідання спра ву було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній м атеріалами та оригіналами до кументів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідан ня, на підставі ст. 85 Господарс ького процесуального кодекс у України, господарським суд ом оголошено вступну та резо лютивну частини рішення та п редставника позивача повідо млено про дату складення йог о повного тексту.

Вивчивши матеріали спра ви, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2007р. між відповідачем т а позивачем укладений догові р фінансового сублізингу № 75Пр/П-071606/НЮ, відповідно до п .1.1 умов якого "предмет лізингу " - машина для виправки колії 09-3 2 CSM, згідно зі специфікацією, як а є невід'ємною частиною дого вору (Додаток № 1) та відповідн о до встановлених сублізинго одержувачем технічних вимог , визначених додатком № 2, який є невід'ємною частиною догов ору, та отримана раніше від лі зингодавця (приватне підприє мство "ВТБ Лізинг Україна") за договором фінансового лізин гу, передається сублізингода вцем (відповідачем у справі) в строкове платне володіння і користування сублізингооде ржувачу (позивачу у справі) на умовах, визначених цим догов ором з відома і дозволу лізин годавця (приватне підприємст во "ВТБ Лізинг Україна"). Загал ьна кількість предмета лізин гу за цим договором визначен а в додатку № 1.

Позивач вважає, що положенн я спірного договору, які пере дбачають необхідність здійс нення валютного коригування лізингового платежу не відп овідають нормам чинного зако нодавства, виходячи з виклад еного звернувся до суду з поз овом про визнання недійсним п. 1.7 укладеного між сторонами договору у частині того, що "в лізинговий платіж входять с уми, скориговані на Коефіціє нт коригування (К)"; визнати не дійсним п. 1.8 договору, який виз начає, що "коефіцієнт коригув ання" - це розрахункова величи на, одержувана з відношення К = "Курс2"/"Курс1", де "Курс1" - курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату під писання договору; "Курс2" - курс, встановлений НБУ для о дного долара США на день, коли фактично здійснюється лізин говий платіж; визнати недійс ним п. 3.2 договору, в частині тог о, що "величина лізингових пла тежів розраховується згідно з пунктами 1.7, 1.8 цього договору "; визнати недійсним п.3.3 догово ру в частині того, що "лізингов і платежі мають бути скориго ваними на коефіцієнт прив'яз ки до курсу долару США (К) сума ми лізингових платежів".

Визначений, укладеним між с торонами договором, предмет лізингу був переданий відпов ідачем позивачу, що підтверд жується актом приймання-пере дачі; в момент поставки предм ету лізингу було підписано с торонами Графік нарахування та сплати лізингових платеж ів. Сторонами не оспорюється факт чинності, на момент розг ляду справи в суді, укладеног о між сторонами договору; від повідно до п. 12.1 укладеного між сторонами договору договір набуває чинності з моменту й ого підписання сторонами та діє до виконання сторонами в сіх зобов'язань, передбачени х договором.

Позивач зазначає, що положе ння спірного договору визнач ають лише можливість валютно го коригування лізингового п латежу, позивач вважає, що умо вами спірного договору повин но бути встановлено чіткий п орядок (механізм) такого кори гування, однак умови спірног о договору не містять жодног о положення щодо математично ї формули, згідно якої здійсн юється валютне коригування. Посилаючись на ч.3 ст.180 Господа рського кодексу України, яко ю визначено, що при укладенні господарського договору сто рони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну т а строк дії договору, позивач зазначає, що умови спірного д оговору щодо необхідності зд ійснення валютного коригува ння лізингового платежу є ні чим іншим як істотною умовою спірного договору, а так як ст орони не визначили механізм, порядок такого коригування, наявні підстави для констат ації факту неукладеності пол ожень спірного договору щодо здійснення валютного коригу вання лізингового платежу. К рім вищевикладеного позивач зазначає, що необхідність на рахування коефіцієнту валют ного коригування на суму ліз ингових платежів суперечить положенням ст.16 Закону Украї ни "Про фінансовий лізинг", яка визначає, що сплата лізинго вих платежів здійснюється в порядку, встановленому до говором. Лізингові платежі м ожуть включати: а) суму, яка ві дшкодовує частину вартості п редмета лізингу; б) платіж як в инагороду лізингодавцю за о тримане у лізинг майно; в) ком пенсацію відсотків за кредит ом; г) інші витрати лізингода вця, що безпосередньо пов'яза ні з виконанням договору ліз ингу, однак позивач у позовні й заяві зазначає, що вищевказ аний перелік не передбачає м ожливість такого коригуванн я, який вказаний в укладеному між сторонами договорі. Щодо таких тверджень позивача, су д, за результатами досліджен ня матеріалів справи, зокрем а рішення господарського суд у м. Києва по справі № 32/491, зазнач ає, що господарським судом м. К иєва вже встановлено, що зі зм істу договорів фінансового с ублізингу, зокрема спірного договору № № 75Пр/П-071606/НЮ від 18.06.2007р . вбачаються чіткі зобов'язан ня зі сплати лізингових плат ежів, скоригованих на день фа ктичного здійснення цих плат ежів на Коефіцієнт коригув ання, які повинні бути сп лачені відповідно до Графі ків нарахування платежів. Та кий порядок сплати лізингови х платежів погоджений сторон ами в момент підписання дого ворів фінансового сублізинг у, виходячи з вищенаведеного суд вважає твердження позив ача необґрунтованими. Умовам и договорів фінансового лізи нгу визначено, що лізинговий платіж - це сума грошових кошт ів, що підлягають перерахува нню сублізингодавцю (відпові дачу) в день розрахунку відпо відно до Графіку нарахуванн я платежів. Лізинговий пері од - це період часу за який пр оводиться нарахування лізин гового платежу. Лізинговим п еріодом для розрахунку лізин гових платежів є календарний місяць.

Відповідач у відзиві на по зов зазначає, що виходячи зі с пірних пунктів договору субл ізингу, сплачуючи лізинговий платіж лізингоодержувач (ві дповідач у справі) зобов'язан ий застосовувати коефіцієнт коригування (К) - або зменшивш и його у стільки, у скільки змі нився офіційний курс НБУ гри вні до долару США на дату плат ежу. В даних договорах коефіц ієнт коригування використов ується, як прив'язка до доларо вого еквіваленту по курсу НБ У. Відповідна умова („валюта д оговору - гривня з прив'язкою д о доларового по курсу НБУ") з азначалась відповідачем у конкурсних пропозиціях, які були розглянуті та погоджені (акцептовані) позивачем. Саме виходячи з даної умови, позив ачем, для виконання умов дого вору, було знайдено компанію , яка здійснила закупівлю нео бхідної техніки за грошові к ошти отримані в доларовий кр едит, що підтверджується дов ідкою лізингодавця (приватне підприємство "ВТБ Лізинг Укр аїна") і додатками до неї реєст раційне свідоцтво Національ ного Банку України № 6938 з додат ком до нього № 1 від 09.08.2007р. Крім т ого, відповідач звертає уваг у суду, що при зміні курсу грив ні до долару США з 22.05.2008р. по 21.10.2008р . у позивача не виникало питан ня, щодо механізму застосува ння коефіцієнта коригування (К) при розрахунках відповіда чем, за спірним договором, оск ільки це зменшувало лізингов ий платіж, передбачений граф іками. Більш того, чітко розум іючи, що зниження Національн им Банком України офіційного курсу гривні до долару США зм еншує лізингові платежі, поз ивач скористався цими пункта ми договорів та зменшив суму сплати лізингових платежів , передбачених графіками лі зингових платежів на коефіці єнт корегування, який був на д ату сплати, про що свідчать пл атіжні доручення позивача за відповідний період (витяг з с истеми "Банк-клієнт" за рахунк ом відповідача по надходженн ю коштів долучено до матеріа лів справи). Таким чином, відпо відач зробив висновок, що поз ивач розумів механізм застос ування коефіцієнту коригува ння доки йому це було економі чно вигідно.

Суд зазначає, що чинне зако нодавство України не встанов лює перешкод для визначення сторонами господарського об ороту грошових еквівалентів зобов' язань в іноземній ва люті, що не є тотожнім визначе ння ціни в договорі чи навіть безпосередньому вираженню г рошового зобов' язання. Така можливість передбачена ст. 524 Цивільного кодексу України. Отже, сторони зобов' язання наділені правом визначити г рошовий еквівалент зобов' я зання в іноземній валюті, що однак не спростовує вимогу в иконання такого зобов' язан ня виключно в гривнях. При цьо му сума зобов' язання при йо го виконанні визначається за офіційним курсом іноземної валюти на день платежу, що виз начено у статті 533 Цивільного кодексу України.

Позивачем, на підставі ст. 33 Господарського процесуаль ного кодексу України, докуме нтально не було доведено ті обставини на які він поси лається в позовній заяві як н а підставу своїх позовних ви мог.

Згідно приписів ст. 193 Господ арського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу Укра їни, дія яких поширюється на с пірні взаємовідносини, зобов ' язання мають виконуватись належним чином, відповідно д о умов договору та закону. Одн остороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається (с т. 525 Цивільного кодексу Украї ни).

Відповідно до ст. 629 Цивільно го кодексу України, договір є обов'язковим для виконання с торонами.

Відповідно до змісту ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу Україн и, сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарськ ого кодексу України при укла денні господарських договор ів сторони можуть зазначати зміст договору на основі в ільного волевиявлення, кол и сторони мають право пого джувати на свій розсуд будь-я кі умови договору, що не супер ечать законодавству.

Коригування лізингових пл атежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, а сам е: - зміна курсу гривні по відн ошенню до долара США, прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству Украї ни, що підтверджується насту пними нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Стор они можуть визначити грошови й еквівалент зобов'язання в і ноземній валюті (ч. 2 ст.524 Цивіл ьного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 533 Цивіль ного кодексу України грошове зобов'язання має бути викона не у гривнях. Якщо у зобов'язан ні визначено грошовий еквіва лент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним к урсом відповідної валюти на день платежу, якщо порядок її визначення не встановлений договором або законом чи інш им нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу Ук раїни).

Відповідно до ч. 1 ст. 189 Господ арського кодексу України цін а (тариф) у цьому кодексі є фор мою грошового визначення вар тості продукції (робіт, послу г), яку реалізують суб'єкти гос подарювання. Ціна є істотною умовою господарського догов ору. Ціна зазначається в дого ворі у гривнях (ч.2 ст. 189 Господа рського кодексу України).

Отже, чинне законодавство о бмежує застосування іноземн ої валюти лише як засобу плат ежу в розрахунках між резиде нтами і не містить приписів щ одо заборони на вираження, гр ошових зобов'язань і визначе ння ціни продукції, робіт чи п ослуг в іноземній валюті. Гос подарський суд звертає увагу на те, що положення договору ф інансового сублізингу та Гра фіки лізингових платежів пов ністю відповідають вимогам н аведених вище норм чинного з аконодавства, оскільки лізин гові платежі, зазначені в них , визначають розмір таких в гр ивнях та передбачають, що вон и мають сплачуватися в гривн ях, про що також зазначається в розділі 3 договорів.

Відповідно до частин 1-3 стат ті 180 Господарського кодексу У країни зміст господарського договору становлять умови д оговору, визначені угодою й ого сторін, спрямованою на в становлення, зміну або припи нення господарських зобов'яз ань, як погоджені сторонами, т ак і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору в ідповідно до законодавства. Господарський договір, вваж ається укладеним, якщо між ст оронами у передбачених закон ом порядку та формі, досягнут о згоди щодо усіх його істотн их умов. Істотними є умови, визнані такими за зак оном чи необхідні для догово рів даного виду, а також умови , щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягну та згода. При укладенні госпо дарського договору сторони з обов'язані у будь-якому разі п огодити предмет, ціну та стро к дії договору.

Дослідивши матеріали спр ави та додані на вимоги суду с торонами документи, господар ський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунт ованими, безпідставними, а от же такими, що не підлягають за доволенню з огляду на наступ не, 04.11.2010р. провадження по даній справі було зупинено, до вирі шення пов'язаної з даною спра ви № 32/491, яка знаходиться в пров адженні господарського суду м. Києва. Листом від 15.09.2011р. вих. № 06-15.1/11 повідомлено, що рішення г осподарського суду м. Києва п о справі № 32/491 набрало законної сили 21.12.2010р. Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуаль ного кодексу України, факти, встановлені рішенням госп одарського суду (іншого орг ану, який вирішує господарсь кі спори), за винятком встанов лених рішенням третейськог о суду, під час розгляду одн ієї справи, не доводяться зно ву при вирішенні інших спорі в, в яких беруть участь ті самі сторони. Умовами договору фі нансового сублізингу № 75Пр/П-0 71606/НЮ від 18.06.2007р. сторонами було п огоджено специфічний порядо к розрахунків, який передбач ає проведення коригування ус іх лізингових платежів, які будуть перераховані позив ачем саме на час здійснен ня відповідних розрахунків . Тобто момент коригування лі зингового платежу чітко пов' язаний з моментом фактичного перерахування позивачем гро шових коштів на рахунок відп овідача. Стосовно тверд ження позивача, що застосува ння відповідачем Коефіцієнт у коригування зводить до змі ни вартості предмета лізингу за договорами, а внесення змі н повинно оформлюватись відп овідними договорами та згідн о з передбаченим порядком, го сподарський суд м. Києва у спр аві № 32/491 зазначив наступне: Ос кільки сторонами при укладе нні договорів фінансового с ублізингу, зокрема спірного договору № 75Пр/П-071606/НЮ від 18.06.2007р., у момент їх укладання відбув алося досягнення згоди щодо всіх істотних умов договорів , серед яких - ціна та порядок р озрахунків, тому такі умови є погодженими при повному роз умінні сторонами під час під писання договорів.

Таким чином господарський суд Дніпропетровської облас ті в своєму рішенні лише конс татує факт погодження між ст оронами всіх істотних умов д оговору, а саме ціни, щодо якої виник спір, предмет та строк д ії договору, що вже було встан овлено у рішення господарськ ого суду м. Києва по справі № 32/4 91.

Додаткові вимоги позивача про стягнення судових витра ти по справі, а саме 85,00грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу, з відповідача на йо го користь, слід визнати необ грунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.179,193 Господар ського кодексу України, ст.ст . 6,180,189,524,525,526,533,627,629 Цивільного кодекс у України, 22,33,35,49,87,82-85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення строку подан ня апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційним господарським с удом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено

11.10.2011р.