5015/5413/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.11 Справа№ 5015/5413/11
Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком”, м. Львів
До відповідача: Управління Західного оперативного командування, м. Львів
Про стягнення 5 604,61 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Непийвода Ю.В. –представник
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком” до Управління Західного оперативного командування про стягнення 5 604,61 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні пояснень.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що причиною невчасної оплати заборгованості перед позивачем є незадовільне фінансування з державного бюджету в частині проведення оплати послуг зв'язку.
В судовому засіданні 24.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком” та присуджено до стягнення з Управління Західного оперативного командування, платник: Фінансово-економічна служба штабу Західного оперативного командування 23749,70 грн. основного боргу, 1980,44 грн. пені, 1076,81 грн. інфляційних нарахувань та 352,31 грн. –три відсотки річних, нарахованих за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року. Рішення суду набрало законної сили.
На виконання вказаного судового рішення господарським судом Львівської області було видано наказ від 08.02.2010 р. по справі № 30/228 (серійний номер 015088).
01.09.2010 р. Шевченківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перераховано стягнуту з боржника всю суму боргу у розмірі 27 666,85 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.09.2011 р. (а.с.14).
Оскільки, як зазначає позивач, в термін до вересня 2011 року відповідачем не було вжито заходів по ліквідації заборгованості на виконання рішення суду, що стало підставою для звернення про стягнення з Управління Західного оперативного командування інфляційних в розмірі 4 298,70 грн. і трьох відсотків річних в сумі 1 305,91 грн., нарахованих позивачем на суму основного боргу за період з листопада 2009 року по серпень 2011 року.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України –факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком” та присуджено до стягнення з Управління Західного оперативного командування, платник: Фінансово-економічна служба штабу Західного оперативного командування 23749,70 грн. основного боргу, 1980,44 грн. пені, 1076,81 грн. інфляційних нарахувань та 352,31 грн. –три відсотки річних, нарахованих за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року. Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, за час з прийняття рішення господарським судом Львівської області (28.01.2010 року) до 01 вересня 2011 року заборгованість Управління Західного оперативного командування складала 23 749,70 грн.
Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на невиконання боржником своїх грошових зобов'язань, позивачем за період з листопада 2009 року по серпень 2011 року в порядку ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні в розмірі 4 298,70 грн. та три відсотки річних в розмірі 1 305,91 грн., які підлягають до стягнення з відповідача.
Необґрунтованими є доводи відповідача стосовно відсутності його вини у невиконанні грошового зобов'язання, оскільки за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За загальним правилом, встановленим ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
З аналізу норми ст.625 ЦК України вбачається, що нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних на борг здійснюється за весь час прострочення боржником грошового зобов'язання. Строк виконання грошового зобов'язання встановлено умовами договору. Як вже зазначалося раніше, відповідач порушив строк виконання основного зобов'язання, що стало підставою для стягнення з нього суми боргу, пені, інфляційних та трьох відсотків річних в судовому порядку.
З огляду на це, набрання законної сили рішенням господарського суду про стягнення грошової суми та звернення його до виконання не є підставою для припинення грошового зобов'язання, а тому, за таких обставин, боржник несе обов'язок повернути три відсотки річних та відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за весь час прострочення виконання такого грошового зобов'язання, у тому числі за весь час після ухвалення такого рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84, 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Управління Західного оперативного командування, (м. Львів, вул. Батуринська, 2 код ЄДРПОУ 08512627 платник: Фінансово-економічна служба штабу Західного оперативного командування, м. Львів, вул. Батуринська,2 код ЄДРПОУ 24294348) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком”, м. Львів, вул. Пекарська,41 код ЄДРПОУ 16479714) –4 298,70 грн. інфляційних втрат, 1 305,91 грн. –трьох відсотків річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.10.2011 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2011 |
Оприлюднено | 01.11.2011 |
Номер документу | 18782343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні