Рішення

від 19.10.2011 по справі 15/17-3455-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-3455-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "19" жовтня 2011 р.Справа  № 15/17-3455-2011

Господарський суд Одеської області  у складі:

судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                               Ільєвій Л.М.  

За участю представників:

від позивача –   Дерлі І.М.;

від відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” про стягнення 34 891,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:  

В засіданні суду 10.10.2011 р. оголошувалась перерва до 19.10.2011 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” про стягнення основного боргу за договором підряду № 30 від 21.07.2008 р. в сумі 32 388,38 грн. та пені в  розмірі 2 503,22 грн.,  посилаючись на наступне.

21 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” був укладений договір підряду № 30.

При цьому позивач зазначає, що до вказаного договору сторонами були укладені   додаткові угоди від 30 липня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 20 листопада 2008 року та 03 грудня 2008 року, згідно з якими позивач зобов'язався виконати роботи по благоустрою - укладку фігурних елементів мостіння на об'єкті відповідача згідно із затвердженою проектно –кошторисною документацією, а відповідач зобов'язався забезпечити доступ до об'єкту, на якому будуть виконуватися роботи, прийняти виконані роботи, та повністю оплатити позивачу їхню вартість.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість робіт складає 90 039,30 грн. та може змінюватися в залежності від прийнятих проектних рішень.

Згідно з п. 1 зазначених додаткових угод вартість робіт збільшується на 102 129,60 грн. Загальна вартість робіт за договором та додатковими угодами становить 192 168, 90 грн.

Як зазначає позивач, обумовлені договором роботи ним були виконані у строк на загальну суму 194 326,78 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень, вересень, жовтень та листопад 2008 року, які підписані належним чином уповноваженими представниками сторін. Проте, виконані роботи, за ствердженнями позивача, були сплачені частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.11.2008 року склала 32 388,38 грн.

До того ж позивач посилається на п. 4.4.2. договору, згідно якого оплата здійснюється за фактом виконання робіт на підставі акту здачі - приймання виконаних робіт на протязі 10-ти банківських днів з моменту його підписання. Так, акт здачі - приймання виконаних робіт був складений 28.11.2008 р., тому відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи не пізніше 12.12.2008 р.

П. 8.4 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Таким чином, з огляду на вказані положення договору та у відповідності з ч. 6 ст. 232 ГК України позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню за період з 20.01.2011 р. по 20.07.2011 р. в сумі 2 503,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2011 р. було порушено провадження по справі № 15/17-3455-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач заперечував проти позову в частині вимог про стягнення пені, про що  зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 69-72), посилаючись на неправомірність нарахування позивачем пені.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

21 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” (замовник) було укладено договір підряду № 30 (а.с. 10-13), згідно п.1.1 якого позивач як підрядник зобов'язується своїми силами та засобами, на свій риск виконати за завданням замовника (відповідача) роботи з укладки фігурних елементів мостіння площею 2308,7 кв.м на об'єкті відповідача „Автосалон по Овідіопольській дорозі (район промислового ринку 7-й км)” згідно затвердженої проектно-кошторисної документації а відповідач зобов'язується забезпечити доступ підрядника до об'єкту, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Перелік, обсяги, склад робіт за кількістю, а також їх вартість визначаються в кошторисі на роботи, який після затвердження замовником є невід'ємною частиною договору. Кошторис по договору є твердим (п. 2.1 договору).

П. 3.1 вказаного договору передбачено, що замовник не пізніше 10 календарних днів після набрання чинності договором затверджує кошторис, забезпечує фронт робіт, а також умови виконання робіт, передбачені п. 3.3 договору.

В п. 3.3 договору зазначено, що забезпечення виконаних робіт водо- та енергопостачанням, а також умовами для зберігання інструментів та обладнання на період виконання робіт на об'єкті покладається на замовника (відповідача).

В свою чергу підрядник приступає до виконання робіт на наступний день після виконання замовником умов п. 3.1 договору (п. 3.4 договору).

У відповідності з п. 4.1 договору вартість робіт по договору визначається кошторисом, затвердженим замовником із розрахунку 39,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м робіт і складає 90039,30 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 15006,55 грн. Вартість робіт може змінюватися в залежності від прийнятих проектних рішень, що змінюють об'єм робіт.                

Згідно п. 4.4 договору оплата виконаних робіт замовником здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок підрядника. При цьому замовник сплачує аванс за виконуємі роботи в розмірі 27011,79 грн. (п. 4.4.1 договору). Остаточна оплата здійснюється за фактом виконаних робіт на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт впродовж 10 робочих днів з моменту його підписання (п. 4.4.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник не пізніше 2 робочих днів після отримання від підрядника повідомлення про закінчення робіт зобов'язаний направити своїх представників для прийняття виконаних робіт на об'єкті. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється по актам прийому-передачі виконаних робіт, складання яких покладається на підрядника (п. 6.2 договору). Акти прийому-передачі виконаних робіт та довідка за формою КБ-3 надаються підрядником замовнику не пізніше 30 числа місяця, за який здійснені роботи (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору замовник зобов'язаний прийняти роботи і підписати акт прийому-передачі виконаних робіт на протязі 5 робочих днів з моменту отримання або у ті ж строки надати підряднику вмотивовану відмову із зазначенням розумних строків для усунення виявлених недоліків.    

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Згідно п. 9.2, 9.3 договору зміни та доповнення до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін і оформлюються додатковими угодами до договору, які є невід'ємною частиною договору у разі їх викладення у письмовій формі і підписання уповноваженими на це представниками сторін.

Додатковими угодами від 30 липня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 20 листопада 2008 року та 03 грудня 2008 року сторонами вносились зміни до розділу 4 договору підряду № 30 від 21.07.2008 р., а саме п. 4.1 договору був доповнений п. 4.1.1 стосовно проведення додаткових робіт та вартості робіт, яка визначається проектно-кошторисною документацією і договірною ціною.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

До того ж слід зазначити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві були затверджені спільним наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 (що був чинний на момент укладення сторонами договору підряду), поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування - це акт приймання виконаних підрядних робіт N КБ-2в (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві).

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В свою чергу укладений між сторонами по справі договір підряду № 30 є підставою для виникнення у сторін відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, відповідачем було сплачено аванс за обумовлені договором підряду № 30 роботи в розмірі 27011,79 грн. Так, позивачем були виконані обумовлені договором підрядні роботи на загальну суму в розмірі 194 326,78 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень, вересень, жовтень та листопад 2008 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вказані періоди, які підписані належним чином уповноваженими представниками сторін.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити виконані роботи відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив у повному обсязі оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 32 388,38 грн.

При цьому слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не оспорив, докази погашення вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим відмовою сплатити позивачу вказану суму заборгованості за вище вказаним договором підряду № 30 відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 32 388,38 грн.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 8.4 договору підряду № 30, у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Як вже зазначалось, відповідно до умов п. 4.4.2 договору оплата виконаних робіт  здійснюється за фактом виконання робіт на підставі акту здачі - приймання виконаних робіт на протязі 10-ти банківських днів з моменту його підписання. Так, з огляду на те, що останній акт приймання виконаних підрядних робіт був складений 28.11.2008 р., відповідно відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи не пізніше 12.12.2008 р. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт, починаючи з 13.12.2008 р.

Як вбачається з наведеного позивачем в заяві про уточнення позовних вимог розрахунку суми пені, позивачем розраховано суму пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України за  період з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року. У зв'язку з зазначеним сума пені за вказаний період прострочення складає 2 503,22 грн. (32 388,38 грн. х 7,75%х 2 : 100% : 365дн.х182 дн.).

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані   зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором № 30, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 2503,22 грн.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи в обґрунтування своїх заперечень на позов щодо нарахування пені судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду щодо неналежного виконання відповідачем умов договору підряду та прострочення оплати виконаних робіт за цим договором. При цьому суд зазначає, що вимоги про стягнення нарахованої пені за період з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року заявлені в межах визначених законом строків для їх пред'явлення.

Отже, враховуючи усе вищенаведене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду № 30 від 21.07.2008 р. становить 34891,60 грн. (32 388,38 грн. основного боргу + 2 503,22 грн. пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, виходячи із заявленої до стягнення суми боргу.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

       В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” про стягнення 34 891,60 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат будматеріалів” (65098, м. Одеса, вул. Новікова, 5; код ЄДРПОУ 32178840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо-стройсервіс” (68000, м. Іллічівськ, вул. Олександрійська, буд. 79/13; код ЄДРПОУ 32790229) основний борг за договором підряду № 30 від 21.07.2008 року в сумі 32 388/тридцять дві тисячі триста вісімдесят вісім/грн. 38 коп., пеню в сумі 2503/дві тисячі п'ятсот три/грн. 22 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 348/триста сорок вісім/грн. 92 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

                        Суддя                                                                                       Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2011 р.