Рішення

від 25.10.2011 по справі 6/17-3283-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/17-3283-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р.Справа  № 6/17-3283-2011

Позивач: Товариство з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”

Відповідач:  Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група Єврострой”

про розірвання договору та стягнення 43963,58грн.

Суддя     Демешин О. А.

Представники:

від позивача:    не з`явився  

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група Єврострой” (далі –Відповідач) про розірвання, укладеного між цими сторонами, договору підряду на капітальне будівництво б/н від 08.04.2008р. та стягнення 43963,58грн. збитків.

           Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві.

В С Т А Н О В И В :

           08.04.2009р. між Товариством Товариство з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група Єврострой” (Підрядник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво відповідно до умов якого підрядник (відповідач по справі) зобов`язався виконати роботу по будівництву монтажу залізобетонного огородження (причал 21-23 огородження території) в кількості 504 м/п, а замовник зобов`язався сплатити за виконану роботу 249086,55грн.

              Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань у встановлені строки просить розірвати вищевказаний договір та стягнути з відповідача збитків у вигляді зайво сплачених грошових коштів в розмірі 43963,58грн., оскільки вартість фактично виконаних робіт становить 114347,63грн., а відповідачу були сплачені грошові кошти в сумі 158311,21грн.

              Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивачем без зауважень були прийняті виконані роботи. Крім того, відповідач посилається на інший, укладений з позивачем договір підряду №22-07/1 від 22.07.2009р. на ремонт металевого паркану-огородження території зернового терміналу з сітки „рабиця”  і  один з платежів на суму 73587,37грн., який позивачем включено у вартість сплачених робіт по спірному договору від 08.04.2009р., фактично було здійснено в рахунок оплати авансу по іншому договору, а саме –договору підряду від 22.07.2009р.    

Заслухавши пояснення сторін, надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Пунктом 7, укладеного між сторонами по справі договору підряду на капітальне будівництво  б/н  від 08.04.2009р. були встановлені строки виконання робіт по цьому договору, а саме:

- підрядник зобов`язався розпочати виконання роботи протягом 5 днів з моменту придбання матеріалів, інструменту та передання передбаченої цим договором документації замовником (п/п 7.1. договору);

-  підрядник зобов`язався виконати роботу протягом 2 місяців (п/п 7.2 договору);

- після закінчення виконання роботи підрядник зобов`язався письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здавання протягом 5 робочих днів (п/п 7.3. договору).

30.05.2009р. сторони підписали Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009року.

В цьому акті відсутня дата початку робіт по спірному договору. Тому, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що роботи було розпочато з 01.05.2009р. і повинні були виконані до 01.07.2009р.

Однак, щонайменше, з дати підписання вищевказаного акту (30.05.2009р.) слід вважати, що роботи було розпочато.

Таким чином, за умов, передбачених підпунктом 7.1. пункту 7 спірного договору –відповідач до 30.07.2009року повинен був втконати прийняті на себе зобов`язання по  будівництву монтажу залізобетонного огородження (причал 21-23 огородження території) в кількості 504 м/п.

 Між тим, у вказаний термін відповідач роботи в повному обсязі не виконав. Більш того, роботи не виконані станом на час вирішення спору по цій справі.

 З доданих до матеріалів справи актів прийняття виконаних робіт вбачається, що замість передбачених умовами договору робіт на суму 249086,55грн., роботи були виконані лише на 114347,63грн.

 Відповідно до частини 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Частиною 1 статті 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

  Порушенням зобов`язання, як передбачено статтею 610 ЦК України –є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

  Розірвання договору передбачено в якості наслідків порушення зобов`язання статтею 611 ЦК України.

  Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

  З огляду на те, що позивач, внаслідок неналежного виконання договору відповідачем, позбувся того на що він розраховував при укладенні спірного договору –суд вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання вищевказаного договору підряду.

  Що стосується вимог про стягнення 43963,58 грн. збитків, то в цій частині у позові слід відмовити, приймаючи до уваги наступне:

  Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині, посилається на те, що по платіжним дорученням відповідачу по спірному договору було перераховано 158311,21грн., а вартість виконаних робіт, що підтверджена відповідними актами прийняття виконаних підрядних робіт, становить 114347,63грн.

   Таким чином, надмірно перераховані кошти в сумі 43963,58грн. відповідач вважає збитками, які йому завдані внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань.

   Дійсно, підпунктом 4 пункту 1 статті 611 ЦК України передбачено можливість відшкодування збитків одній стороні у разі порушення зобов`язання іншою стороною.

   Також,  право вимагати відшкодування збитків в разі відмови від договору підряду внаслідок його повільного або неналежного виконання, передбачено частинами 2 статей 849, 883 ЦК України.

    Відповідно до частини 1 статті 224 ЦК України –учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

    Вищевказаними нормами позивач обгрунтовує своє вимоги в частині стягнення збитків, оскільки вважає, що сплачені ним на виконання спірного договору грошові кошти в сумі 43963,58грн., - відносяться до збитків.

    Частиною 2 статті 224 ГК України встановлено, що під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

    До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відповідно до частини 1 статті 225 ГК України , включаються:

   -  вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

    - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;

    - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного  виконання зобов'язання другою стороною;

   -   матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

  Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

   Збитками є:

    1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить  зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

    2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  

     Вищевказаними нормами не передбачено, що до збитків можна віднести витрати, зроблені на виконання своїх договірних зобов`язань.

     В даному випадку, позивач, здійснюючи платежі відповідачу, виконував свої договірні зобов`язання по спірному договору.  Ці витрати ґрунтуються на договорі і не відносяться до  витрат, направлених для відновлення  порушеного права позивача, а також, - до додаткових витрат у вигляді  штрафних санкцій, сплачені іншим суб'єктам, вартості додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо).

    Перераховані позивачем відповідачу грошові кошти на підставі договірних відносин не можуть бути віднесені і до втраченого майна, оскільки позивачу відома особа, якій ці кошти перераховані та існують інші правові підстави для вимог про їх повернення за умов доведення цих вимог відповідними доказами.

Зокрема, обов'язок повернення майна і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, - передбачені частиною 1 статті 1212 та пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки при здійсненні платежів по договору підряду б/н від 08.04.2009р. -   збитків в розумінні вищевказаних норм чинного законодавства, позивачу не завдано, приймаючи  до уваги, що вказані витрати не були направлені на відновленні порушеного права або на здійснення додаткових платежів (штрафів пені) чи придбання додаткових матеріалів, виконання додаткових робіт тощо.

    За таких обставин, позов слід задовольнити частково з покладенням на відповідача судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

  1. Позов задовольнити частково

        2. Розірвати  договір на капітальне будівництво б/н від 08.04.2009р., укладений між Товариством з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”(код 22447500) та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група Єврострой” (код35118500).

        3.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна група Єврострой” (65014, м.Одеса, вул..Карантинна, 21/2, код35118500). на користь товариства з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”(67543, Одеська область, Комінтернівський район, с.Визирка, вул..Чапаєва. 50, код 22447500) держмита 85гривень та витрат на ІТЗ судового процесу 45 гривень 55коп.  

         4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.