Постанова

від 29.06.2006 по справі 03/2889а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/2889а

                                       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                                                                    Справа №  03/2889а                    

ПОСТАНОВА             

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "29" червня 2006 р.                                                                                                                                 

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В., з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Слуцька Н.Ю., за довіреністю,

від відповідача: Пустовіт В.Я., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю “Світязь”, Черкаська область, м. Золотоноша

про стягнення  4275 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 4275 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2005 році згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.  

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у заяві від 29.06.2006 р. позовні  вимоги в сумі 4275 грн. визнав повністю і зобов'язався сплатити їх на протязі двох місяців.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.3 ст. 18 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2005 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих,  а якщо працювало від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця,  якщо інше не передбачено законом.    

Ст. 20 Закону передбачено, що підприємства  (об'єднання),  установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша,  ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року,  штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на  відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі, організації за кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом.  Отже,  у разі невиконання підприємством в 2005 році встановленого законом нормативу,  воно  зобов'язане сплатити штрафні санкції  не пізніше 15 квітня 2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 14 особи, чотири відсотки від цієї кількості складає 1. Суд приходить до висновку, що у 2005 р. відповідач повинен був працевлаштувати інвалідів на 1 робоче місце.   

Факт порушення відповідачем норм законодавства про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підтверджуються  доказами, дослідженими в судовому засіданні.

До встановленого законодавством терміну відповідач штрафних санкцій в встановленому порядку не сплатив.

Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив,  що ним було вжито у 2005 році всіх залежних  від  нього заходів  для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановлено Законом нормативу створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4275 грн. штрафних санкцій за незаймане робоче місце інвалідом у 2005 році.

Оскільки позивач, який відповідно п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнений від сплати мита, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача 42 грн. 75 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Світязь”, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, б. 68, кор. б, код 32601210:

-          4275 грн. адміністративно-господарських санкцій на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50;

-          42 грн. 75 коп. судового збору  із зарахуванням в доход до державного бюджету України стягувачем щодо якого є Золотоніська об'єднана ДПІ, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31110095600002 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, код 25874421, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095 ;

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                  В.В. Єфіменко