Постанова

від 22.06.2006 по справі 11/2692-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2692-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" червня 2006 р.                                                            Справа №11/2692-А

за позовом  Прокурор Красилівського району м. Красилів  Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області м. Красилів  

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка с. Росолівці  Красилівського району

про стягнення 8931,31 грн.

Суддя  Радченя Д.І.                    Секретар судового засідання Паюк М.А.

від позивача      Киричук С.В. –представник за довіреністю 01/01 від 11.01.06р.

від відповідача  не з'явився

за участю  від  прокуратури області: Ільчук Ю.Ф.-прокурор відділу

Суть спору: Прокурор Красилівського району звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Красилівському районі  та просить суд стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Красилівське автотранспортне підприємство 16841" м. Красилів заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України в розмірі  20 659, 92 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.05.2006 року по позовній заяві прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Красилівському районі смт. Красилів  до  Відкритого акціонерного товариства "Красилівське автотранспортне підприємство 16841" м. Красилів про стягнення  20 659, 92  грн. відкрито провадження в адміністративній справі № 11/2685-А та призначено  попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 05.06.2006 року  закінчено підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Повноважні представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вказуючи, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами не скористався,  відзив на позов не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив. При   цьому повістки та ухвали йому вручені 29.05.2006р., 13.06.06р. що підтверджується   повідомленням  №494954 та №560086

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті на підставі до ст. 75 ГПК України наявних у ній документів.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне:          

Станом на 18.05.2006 року за Відкритим акціонерним товариством "Красилівське автотранспортне підприємство 16841" м. Красилів утворилась заборгованість  перед Управлінням Пенсійного Фонду України в Красилівському районі по платежах на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.02.2006р. по 31.03.06р.,   в сумі 20 659, 92 грн., підтвердженням чого є  розрахунки  суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий - березень 2006 року.

З метою погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної заборгованості, позивачем на адресу відповідача направлялася вимога про сплату боргу за №Ю-55  від 05.04.2006р., яка відповідачем отримана та неоскаржена, що підтверджується корінцем  вказаної вимоги.

На момент подання позову заборгованість відповідача не змінилась, у зв'язку з чим позивачем поданий позов до суду.

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону, страхувальниками, відповідно до цього Закону, є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ст. 17 вказаного Закону, платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону, страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 106 Закону, у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків,  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо  страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган   Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 20 659, 92 грн. заборгованості по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Красилівському районі м. Красилів до Відкритого акціонерного товариства "Красилівське автотранспортне підприємство 16841" м. Красилів про стягнення 20 659, 92  грн  задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красилівське автотранспортне підприємство 16841" м. Красилів,вул.Грушевського, 2 (код 03119204) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Красилівському районі м. Красилів,  вул. Центральна,38 а, код 00439606)  заборгованість в сумі 20 659, 92  грн. (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень, 92 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів з дня проголошення,  апеляційна  скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються  до  Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Д.І. Радченя

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.