21/73-63
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
21.09.11 р. № 21/73-63
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” м. Житомир
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Транс” м. Макіївка
про стягнення 20 450,00 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Транс” 20 450,00 грн. заборгованості.
Позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки позивачем не подано доказів сплати:
- державного мита у встановленому порядку;
- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають додаватись документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пунктом 14 розділу 3 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” (із змінами), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.93р. передбачено, що при перерахуванні мита з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення, на якому повинен міститися напис (помітка) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід держбюджету__ грн.(дата).” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
До позовної заяви доданий примірник платіжного доручення № 2158 від 09.09.2011р., на якому відсутні вищевказані помітки кредитної установи, тому він не є належним доказом сплати державного мита.
Порядок і розмір сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”.
Згідно ч.2 п.12 „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, який затверджено постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
До позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 2157 від 09.09.2011р., яке не підписане уповноваженою посадовою особою, не скріплене печаткою установи банку і на ньому відсутня відмітка банку про дату виконання платіжного доручення, тобто воно оформлене з порушенням вимог „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” і тому не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На зазначеному платіжному дорученні є тільки штамп банку, який підтверджує проведення банком доручення, підписане особою без зазначення її прізвища і посадового становища. Ця відмітка (штамп) банку не може замінити печатку банку, якою має бути скріплений підпис уповноваженої посадової особи банку, оскільки поняття „штамп банку” і „печатка банку” не є тотожними.
П.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору. При цьому за приписами ч.1 цієї ж статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
Документи, підтверджуючі правильність та повноту сплати сум державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, документи, що підтверджують надсилання відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з вирішенням спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Виходячи із приписів статті 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів.
Суд, у разі порушення позивачем приписів пунктів 2-3' ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки – зобов'язаний виконати вимоги ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене і керуючись п.п. 4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви згідно ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява № 1078 від 09.09.2011р. на 2-х аркушах з доданими до неї документами на 29 аркушах, конверт.
Суддя Матюхін В.І.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Надруковано примірників:
1 – господарському суду,
1 – позивачу,
1 – відповідачу.
тел. 381-91-18
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2011 |
Оприлюднено | 03.11.2011 |
Номер документу | 18824887 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Матюхін В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні