Постанова

від 14.10.2011 по справі 2а-8081/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 р.                                                                                    № 2а-8081/11/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд

у складі: головуючого –судді  Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кавки Н.І.,

третьої особи –ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Державного комунального підприємства побутового обслуговування населення «Брюховичі»про припинення юридичної особи, -

в с т а н о в и в:

20.07.2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до Державного комунального підприємства побутового обслуговування населення «Брюховичі»про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з квітня 2007 р., чим порушує вимоги п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»щодо обов’язку суб’єктів підприємницької діяльності подавати податковому органу у встановлені строки звітність незалежно від виникнення в цьому періоді податкових зобов’язань.

Позивачем надіслано письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Судом надсилалася судова повістка, проте кореспонденція була повернена поштовим відділенням із відміткою «за зазначеною адресою немає». Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

З ініціативи суду до участі у справі залучалась як третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_1, яка проти позову не заперечила.

За таких обставин справа розглядалась без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення третьої особи, дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Державне комунальне підприємство побутового обслуговування населення «Брюховичі»зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується листом Управління державної реєстрації Львівської міської ради №4-03/455вих. від 13.10.2011 року.          

Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському  районі м. Львова з 15.09.1992 р., що підтверджується довідкою ДПІ (а.с.3).

Станом на 08.06.2011 року відповідач заборгованості по податках та платежах до бюджету відсутня, згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 14732/19-020 від 09.06.2011 року (а.с.4).

З листа від 29.03.2011 р. Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова вбачається, що відповідач не має заборгованості перед Пенсійним фондом України (а.с. 17).

Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові від 18.03.2011р. у відповідь на лист-запит ДПІ, який стосувався відповідача, доведено, що у відповідача заборгованість перед Фондом відсутня (а.с.19).

На обліку в Галицькій районній виконавчі дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач не перебуває, що підтверджується листом Фонду №321 від 17.05.2011р. (а.с.10).

Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з квітня 2007 року підтверджується актом від 08.07.2011р. б/н (а.с.6), складеним старшим державним податковим інспектором.

Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.  Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов‘язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями)  юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

З урахуванням порядку застосування, підстав, змісту та правових наслідків скасування державної реєстрації суб‘єкта підприємницької діяльності, суд вважає, що зазначена дія в правовому сенсі є тотожною припиненню юридичної особи. Відтак, позовні вимоги заявлені суб‘єктом владних повноважень на виконання визначених законом завдань цього суб‘єкта, з підстав та в порядку, передбаченому, законом.

Порядок реалізації цих повноважень передбачено Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації  України від 17.11.1998 р. № 552 з наступними змінами і доповненнями на час розгляду справи), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, відповідно до п. 8.6. якого якщо платник податків не має заборгованості перед    бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, … то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про … постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Надані Суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Аналогічну за змістом норму наведено у ч. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Позивач запропонував призначити ліквідаційну комісію юридичної особи – Державного комунального підприємства побутового обслуговування населення «Брюховичі»у складі ОСОБА_1, яка є завідувачем сектору фінансового аналізу відділу комунальних підприємств управління економіки департаменту економічної політики.

Визначаючи склад комісії з припинення юридичної особи, суд виходить з наступного. Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 105 ЦК України, за якою виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦК України рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1  ст. 60 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ГК України) ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Зазначені правові норми є підставою для покладення функцій комісії з припинення (ліквідації комісії) як на орган управління юридичної особи, так і на її учасників (засновників).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зазначені відомості вважаються публічно достовірними, тому додаткового доказування не потребують.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Зазначені органи повинні були забезпечити й виконання юридичною особою обов‘язків, передбачених ст. 49 Податкового кодексу України, однак не зробили цього. Таким чином, дії осіб, які входять до складу вищого та виконавчого органу, призвели до порушення відповідачем законодавства та виникнення підстав для припинення юридичної особи за судовим рішенням. Тому саме на них і слід покласти обов‘язки щодо проведення ліквідації відповідача. Відтак, Суд вважає, що функції комісії з припинення юридичної особи (відповідача) слід покласти на ОСОБА_1

Позивач не надав пропозицій щодо строку та порядку ліквідації відповідача. Відповідно до ст. 111 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –

п о с т а н о в и в  :

1. Позов задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –Державне комунальне підприємство побутового обслуговування населення «Брюховичі», що знаходиться за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Сухомлинського, буд. 2Б; ідентифікаційний код 13839075.

3. Призначити ліквідаційну комісію (комісію з припинення) Державного комунального підприємства побутового обслуговування населення «Брюховичі»у складі:

- голова комісії –ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).

4. Зобов’язати ліквідаційну комісію провести ліквідацію у порядку, визначеному ст. ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання постановою суду законної сили.

5. Копію постанови суду, після набрання нею законної сили, негайно направити державному реєстратору Виконкому Львівської міської ради.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 жовтня 2011 року.

         Суддя                                                                                 Кравчук В.М.