Постанова

від 08.07.2008 по справі 2-30/6376.1-2007 (2-22/10886-2006)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 08 липня 2008 р.                                                                                   

№

2-30/6376.1-2007 (2-22/10886-2006) 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка

І.А. - головуючого, Разводової С.С., Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши

матеріали касаційної скарги

 СПД - фізичної особи ОСОБА_1

на

постановуСевастопольського

апеляційного господарського суду від 02 квітня 2008 року

у

справі

№

2-30/6376.1-07

господарського

суду

Автономної

Республіки Крим

за

позовом

ТОВ

"Бонет"

до

СПД -

фізичної особи ОСОБА_1

про

розірвання

договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ

"Бонет" звернулося до господарського суду АРК із позовом до СПД -

фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 01 січня 2002 року та

виселення з нежитлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1

Свої

вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протягом трьох років не виконує

свої обов'язки щодо сплати орендної плати по договору оренди від 01 січня 2002

року.

Рішенням

господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2008 року у справі

№ 2-30/6376.1-2007 частково задоволено позов ТОВ "Бонет" до СПД -

фізичної особи ОСОБА_1; виселено відповідача з орендованого приміщення за

адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 7,5 кв.м.; в частині вимог про розірвання

договору оренди від 01 січня 2002 року відмовлено.

Постановою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2008 року

апеляційну скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково; рішення

господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2008 року у справі

№ 2-30/6376.1-2007 змінено; позов ТОВ "Бонет" до СПД - фізичної особи

ОСОБА_1 задоволено; розірвано договір оренди від 01 січня 2002 року, укладений

між ТОВ "Бонет" та СПД - фізичною особою ОСОБА_1; виселено СПД -

фізичну особу ОСОБА_1із орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1стягнуто з

СПД - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бонет" 85,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

У

касаційній скарзі СПД - фізична особа ОСОБА_1, вважаючи винесену постанову у

даній справі такою, що прийнята при порушенні Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 29 грудня 1976 року №11 "Про судове рішення", ст.ст. 188,

291 ГК України, ст. 85 ГПК України, просить скасувати постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2008 року у

справі №2-30/6376.1-2007 у частини щодо виселення СПД - фізичної особи ОСОБА_1

з орендованого приміщення та припинити повадження у справі у даній частині.

Вищим

господарським судом України ухвалою від 09.06.2008 у справі №2-30/6376.1-07

порушено касаційне провадження.

Сторони

процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні

касаційної інстанції не скористалися.

Заслухавши

суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність

застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним

господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла

до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно

до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Дотримуючись

вимог статті 1117 ГПК України, Вищий господарський суд України

враховує, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні

обставини у даній справі.

01

січня 2002 року ТОВ "Бонет" (Орендодавець) та СПД - фізична особа

ОСОБА_1 (Орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщення за адресою:

АДРЕСА_1

Відповідно

до п. 6.1 Договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату

орендодавцю відповідно до п. 2.1 Договору.

Свої

зобов'язання по оплаті орендної плати відповідач виконував несвоєчасно, у

зв'язку з чим позивач 23 березня 2006 року направив на адресу відповідача лист

про розірвання договору оренди від 01 січня 2002 року.

Відповідно

до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і

вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю

протягом ЦК України трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від

договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення

наймодавця про відмову від договору.

Господарським

судом апеляційної інстанції вказано, що задовольняючи позов частково, суд

першої інстанції виходив з того, що листом від 23 березня 2006 року позивач

відмовився від договору, з огляду на що у позові про розірвання угоди було

відмовлено.

Відповідно

до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму,

якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Згідно

ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в

односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або

договором.

Сторона

договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна

надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона

договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у

двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про

результати її розгляду.

У

разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі

неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з господарським судом

апеляційної інстанції щодо правомірності вимог про розірвання договору згідно

ст. 783 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Господарськими

судами оцінено надані сторонами докази в їх сукупності з урахуванням висновку

судової експертизи щодо ймовірності виконання підпису у повідомлені про

вручення поштового відправлення та встановлено належне повідомлення відповідача

про волевиявлення наймодавця.

Відповідно

до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок

односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або

законом, або розірвання договору.

За

ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку,

зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про

зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно

до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з господарським судом

апеляційної інстанції щодо правомірності позову про розірвання Договору оренди

нежитлового приміщення від 01 січня 2002 року та про  виселення 

за відсутності правових підстав для перебування у приміщенні СПД -

фізичної особи ОСОБА_1.

Виходячи

з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі

вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи перевіривши

застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального

права, вважає доводи касаційної скарги СПД - фізичної особи           ОСОБА_1 такими, що не знайшли свого

підтвердження, тому погоджується з висновками апеляційного господарського суду,

постанову якого залишає без змін.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2008 року у

справі № 2-30/6376.1-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                           

І. Плюшко

Судді:                                                                                С.

Разводова

С. Самусенко