Постанова

від 17.10.2011 по справі 10868/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Харків  

 "17" жовтня 2011 р.                                                                        № 2а- 10868/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді -  Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника  позивача –ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.08.2011р.);

за участі представника відповідача - ОСОБА_2.(довіреність № 29199/10/10-020 від 31.12.10р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Кодем"  до   Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова  про   визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду  з  зазначеним позовом та просить суд :

- Визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі  м.Харкова №1574 від 25.07.11 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Кодем».

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Кодем»(код ЄДРПОУ 31340955) по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових доходів та валових витрат за період з травня по жовтень 2009 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 04.08.11 за №3566/2305/31340955.

- Судові витрати покласти на Державний бюджет України, шляхом стягнення державного мита у розмірі 3,40 грн. в УДК в Жовтневому районі м. Харкова.   

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача не виникло права на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ підприємство "Кодем" по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових доходів та валових витрат за період з травня по жовтень 2009 року у зв’язку з наданням до податкового органу витребуваних пояснень та їх документальних підтверджень. Крім того, відповідач не звертався у встановленому порядку до судових органів з позовами про визнання угод недійсними, а дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова в частині викладення в акт перевірки від 23.11.10 за №3057/23-03-05/34566971 відомостей щодо відсутності у ТОВ «Техенергоресурс» необхідних умов для ведення господарської діяльності та визнання вчинених ТОВ «Техенергоресурс» угод за період з 01.07.2007 по 30.09.2010 по такими, що мають ознаки нікчемності, визнані протиправними постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року по справі №2а-12792/10/2070.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень зазначив, що при проведенні перевірки податкова інспекція діяла в межах, встановлених законодавчими та нормативно-правовими актами, повноважень на викладення у акті перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. У фірми –контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що свідчить про його неспроможність надавати будь –які послуги та виконувати умови договорів з покупцями, а отже договори, що були укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними, оскільки були укладені без мети настання реальних наслідків.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував стосовно позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом на підставі Наказу №1574 від 25.07.2011. виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова головним державним податковим ревізором-інспектором Срокіною Аллою Вікторівною, радником податкової служби 3 рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова згідно з пп.78.1.1. п.78.1. ст..78  п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Кодем»(надалі - ТОВ підприємство -Кодем») (код за ЄДРПОУ 31340955) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) за період з травня по жовтень 2009 року.

04 серпня 2011 року представником відповідача було складено акт № 3566/2305/'31340955 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ підприємство «Кодем»по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових доходів та валових витрат за період з травня по жовтень 2009 року. Акт був отриманий позивачем 04.08.2011 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем ч.І ст. 203. ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ підприємство «Кодем»з постачальником ТОВ «Техенергоресурс»(код 34566972) та покупцем Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (код 01038594); відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3 ст. 4. 5 Закону України "Про оподаткування»прибутку підприємств від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями по придбанню робіт, отриманих від ТОВ «Техенергоресурс» (код  34566972) та покупцем Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (код 01038594) за період з травня по жовтень на суму 247499 грн.; встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3. ст.4. п.7.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового зобов'язання сум ПДВ від реалізації товарів(послуг) та  відсутні об’єкти які підпадають під визначення п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбання товарів(послуг); встановлено нікчемність угод ТОВ Підприємство «Кодем»з придбання робіт у ТОВ «Техенергоресурс» (код 34566972) за період з травня по червень 2009 року на загальну суму 288000.0 грн. в т.ч. ПДВ 48000.0 грн.; встановлено нікчемність угод по реалізації робіт ТОВ Підприємства «Кодем»за період з травня по жовтень 2009 року на загальну суму 296999,20 грн.. в т.ч. ПДВ 49499.87 грн. по покупцю Харківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (код 01038594).

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20.1.4 ст.20  Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків  в порядку, встановленому цим Кодексом.

За визначенням абз.1 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Таким чином, законом встановлені однакові підстави для прийняття податковим органом рішення про призначення як документальної позапланової виїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, так і для прийняття рішення про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, обов’язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: 1) наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; 3) наявність на момент перевірки у податкового органу звітних, первинних, інших документів та інформації.

При цьому, законодавець вимагає дотримання усіх зазначених умов.

Наказ на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ підприємство «Кодем»від 25.07.2011 № 1574 прийнятий на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що письмовий запит органу державної податкової служби від 20.01.2011 року N252/10/23-521 отримано платником податків то відповідно до положень п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у позивача виник обов‘язок протягом 10 робочих днів надати органу державної податкової служби пояснення та їх документальні підтвердження, який він виконав.

ДПІ від ТОВ підприємство «Кодем»отримано відповідь з ксерокопіями первинних -документів по взаємовідносинам з ТОВ "Техенергоресурс" листом від 03.02.2011 №7 (вх.ДПІ 4528/10), та по взаємовідносинам з замовником Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства листом від 27.07.2011 №9 (вх. ДПІ 35106/10).

З пояснень представника відповідача судом з’ясовано, що ТОВ підприємство «Кодем»надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Крім того, дослідивши змістову частину вказаного листа-запиту від 20.01.2011р. №252/10/23-521, судом встановлено, що в порушення вимог абзацу другого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу, п.9, п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N1245) у даному документі відсутні підстави для його надіслання (тобто не зазначено за наслідками перевірок яких платників податків або отримання якої податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а також не вказано які було встановлено факти, що стали підставою для висновку щодо можливих порушень законодавства з боку позивача).

Наявність інших обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, відповідачем не доведено.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) за відсутності факту оформлення та вручення платнику податків належним чином оформленого письмового запиту податкового органу; 2) за наявності отримання відповіді про надання інформації та її документального підтвердження.

Судом встановлено, що витребувані відповідачем документи надані позивачем своєчасно та у повному обсязі.

Крім того суд зазначає що запрошення на підписання акту перевірки було направлено разом з копією спірного наказу та повідомленням про проведення перевірки листом від 25.07.2011 №16304/10/23-523.

Таким чином,  у відповідача  були відсутні підстави, які б відповідно до п.п.78.1.1.ст.78 ПК України могли б зумовити проведення документальної позапланової перевірки позивача, відповідачем не дотримано порядку направлення запитів для отримання пояснень та інформації, та строків отримання відповіді на такий запит.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наказ від 25.07.2011р. №1564 направлений на адресу позивача, вже містить в собі повідомлення про вже розпочаті дії відповідача щодо проведення перевірки, що також суперечить змісту п.п.78.1.1 ПК України.

Отже суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відповідності оскаржуваного наказу п.п.78.1.1. ст. 78 ПК України.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів про наявність інших обставин, передбачених п.78.1 ст. 78 ПК України, які могли б стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача,  в тому числі не надано доказів наявності недостовірних даних в поданих деклараціях, та намагання відповідача отримати будь-які пояснення від позивача, як це передбачено  п.п. 78.1.4 ПК України.

За таких обставин, наказ ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від від 25.07.2011 № 1574  не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а дії по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ підприємство «Кодем» на підставі такого наказу є неправомірними.

З огляду на приписи ст.81 Податкового кодексу України, суд відзначає, що на відміну від наслідків безпідставного проведення податковим органом документальної виїзної перевірки, коли платник податків наділений правом вчинити не допуск податкового органу до проведення перевірки, наслідком безпідставного проведення документальної невиїзної перевірки в силу положень ст.8 Конституції України має бути неможливість використання результатів такої документальної невиїзної перевірки при реалізації податковим органом владних управлінських функцій, у зв’язку з чим вона не тягне за собою ніяких юридичних наслідків як таких а саме прийняття законних рішень (в тому числі податкових повідомлень-рішень) , бо згідно з ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

При цьому, в даному випадку суд керується положеннями підпункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення як змісту позовних вимог, так і меж оскарження актів індивідуальної дії, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Щодо змісту викладених у акті перевірки  висновків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковим органом зроблені висновки про нікчемність всіх правочинів, укладених позивачем у перевіряємому періоді та про безтоварність таких господарських операцій.

Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу. Суд вважає, що інформація, викладена у акті перевірки не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

В судовому засіданні представники податкового органу не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, ЦК України в актах перевірок суб’єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Спрямованості мети правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Також зазначений акт не доводить умислу позивача, спрямованого на порушення публічного порядку, та на те, в чому таке порушення полягає.

В матеріалах справи, також відсутнє рішення суду про визнання зазначених в акті перевірки правочинів недійсними через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, яке набрало законної сили. Податковим органом в акті перевірки також не зазначено про наявність такого рішення. Представники відповідача не змогли надати суду пояснень з приводу існування такого рішення щодо позивача чи відкриття провадження у кримінальній справі за фактом порушення вимог ст.228 ЦК України.

Вивчивши зміст спірного акту перевірки суд зауважує що вказані висновки відповідача обґрунтовуються виключно нікчемністю угод позивача з ТОВ «Техенергоресурс». що встановлено іншим актом перевірки, а саме - про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.09.10 за № 3057/23-03-05/34566972, який складений 23.11.10 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та листом '№5858/7/23-03-12 від 03.12.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова травлено на адресу ДПІ у Дзержинському районі.

В той же час на момент розгляду справи акту № 3057/23-03-05/34566972 віл 23.11.10 року який був складений ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, надано відповідну правову оцінку в постанові Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-12792/10/2070 від 16.12.10. яка набрала законної сили та відповідно до якої дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення перевірки внаслідок якої було складено зазначений акт визнано неправомірними.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 04.08.11 за №3566/2305/31340955 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ Підприємство «Кодем» на укладення договорів з його контрагентами без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов’язань щодо поставки товаріва договорами. Це підтверджується не лише документами, але й актом КРУ в Харківській області від 21.05.2011 №07-20/06, реальними діями ТОВ Підприємство «Кодем» та його контрагентів щодо оплати отриманих робіт (послуг), його подальшого використання у власній господарській діяльності. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема ТОВ Підприємство «Кодем», на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного  законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб’єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів, не відповідають закону і висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість а також завищення валових витрат та валових доходів по податку на прибуток.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій суду не надано.

Внаслідок таких дій податкового органу договірні правовідносини між позивачем та його контрагентами набули ознак невизначеності, спірності, неправомірності, що призводить до порушення інтересів позивача. Під впливом висновків податкового органу інші державні органи та учасники цивільного обороту складають думку про дотримання позивачем законодавства, його добросовісність, ділову репутацію, і це, безумовно, впливає на його інтереси. Ці інтереси потребують захисту.

Оцінюючи наведені вище обставини, Суд вважає, що позивач довів факт порушення його інтересів, а отже позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушених прав та інтересів, Суд виходить з того, що формулювання висновків акту перевірки є частиною діяльності податкового органу під час перевірки; юридично-значимою дією. Оскільки рішення суду повинно забезпечувати ефективний захист особи, суд вважає, що визнання протиправними дії відповідача, щодо проведення перевірки, разом з тим які полягають у викладенні в акті висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами приводить до визнання протиправними висновку про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст 3 ст. 4. 5 Закону України "Про оподаткування»прибутку підприємств від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями по придбанню робіт, отриманих від ТОВ «Техенергоресурс»(код  34566972) та покупцем Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (код 01038594) за період з травня по жовтень на суму 247499 грн.; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3. ст.4. п.7.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового зобов'язання сум ПДВ від реалізації товарів(послуг) та  відсутні об’єкти які підпадають під визначення п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбання товарів (послуг);.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Кодем" до  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова  про  визнання дій протиправними  –задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі  м.Харкова №1574 від 25.07.11 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Кодем».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Кодем»(код ЄДРПОУ 31340955) по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових доходів та валових витрат за період з травня по жовтень 2009 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 04.08.11 за №3566/2305/31340955.

          Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Кодем" (м. Харків, вул. Космічна, буд. 21 кв. 508) витрати зі сплати судового збору у розмірі     3,40  грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками        апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено  21 жовтня 2011 року.    

Суддя                                                                                            Шляхова О.М.