Постанова

від 03.10.2011 по справі 9635/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний ад міністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2011 р. № 2-а- 9635/11/2070

Харківський окружний адм іністративний суд

у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового зас ідання Тайцеві А.Л.,

за участю:

представників позивача - Лабезного Д.В., Ільяшової Н.П.

представника відповідача - Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні суду справу за адміністр ативним позовом ТОВ “Фірми “ Ловіс Лімітед” до Державної податкової інспекції у Київс ькому районі м.Харкова про ви знання протиправними та скас ування податкових повідомле нь-рішень

встановив:

Позивач звернувся до Харк івського окружного адмініст ративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення ріше ння № 0000462302 від 08.02.2011 року, № 00000442302 від 06.02.2011 року, № 0000452302 від 06.02.2011 року вин есені відповідачем по справі . У судовому засідання предст авники позивача заявлений по зов підтримали у повному обс язі, пославшись на обставини , викладені у позовній заяві, п росили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні адмініс тративний позовне визнали, п роти задоволення позовних ви мог заперечували у повному о бсязі, пославшись на обстави ни, викладені у письмових зап ереченнях, які наявні у матер іалах справи.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши долучені до матеріалів спра ви документи, суд встановив н аступні обставини.

Судовим розглядом встанов лено, що позивач по справі, про йшовши визначену діючим зако нодавством процедуру держав ної реєстрації набув статус суб' єкта господарювання юр идичної особи, про що йому вид ане свідоцтво № 14801200000009054 від 14.12.1992 р оку та взятий на податковий о блік у ДПІ Київського району м.Харкова.

13.01.2011 року фахівцями відповід ача проведена позапланова ви їзна перевірка позивача з пи тань дотримання вимог податк ового законодавства за періо д з 01.12.2007 року по 07.12.2010 року за резу льтатами якої складено акт № 52/23-5/23327028, яким встановлено поруш ення:

пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК Україн и та п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»;

пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК Україн и та п.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, п.7.4.2, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 , о ст. абзацу п.9.8 ст.9 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»;

пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК Україн и, п. 7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, п.7.4.2, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 , ост . абзацу п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану варті сть».

Порушення встановлені акт ом перевірки стали підставою для прийняття податкових по відомлень рішень:

№ 00000442302 від 06.02.2011 року, яким позив ачеві збільшено податкове зо бов' язання з податку на при буток у розмірі 516667 грн. та нара ховані штрафні санкції у роз мірі 129166,75 грн.;

№ 0000452302 від 06.02.2011 року, яким підпр иємству збільшено податкове зобов' язання з податку на д одану вартість у розмірі 502209, 00 г рн. та нараховані штрафні сан кції у розмірі 125552, 25 грн.

№ 0000462302 від 08.02.2011 року, яким позив ачеві визначено завищення ві д' ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1109, 00 грн.

Не погодившись із вказаним и рішеннями позивач скориста вся правом адміністративног о оскарження, визначеного п.56. 1 ст.56 ПК України, за результата ми якого податкові повідомле ння рішення № 00000442302 від 06.02.2011 року, № 0000452302 від 06.02.2011 року - залишені без змін, а податкове повідом лення - рішення № 0000462302 від 08.02.2011 ро ку скасоване в частині засто сування штрафних санкцій у р озмірі 277, 25 грн.

Перевіряючи оскаржувані п одаткові повідомлення рішен ня на відповідність положенн ям ч.3. ст.2 КАС України, суд зазн ачає наступне.

Податкове повідомлення р ішення від 08.02.2011 року № 0000442302. С удовим розглядом встановлен о, що між позивачем та ТОВ фірм а «Ловис»Лімітед були укладе ні договори комісії № 2 від 01.01.200 7 року, № 2 від 01.01.2008 року; № 2 від 01.01.2009 року та № 3 від 01.01.2010 року (а.с.76-91, т.3), згідно яких комісіонер за ви нагороду за дорученням коміт ента зобов' язаний від свого імені та за рахунок комітент а укласти угоди по реалізаці ї підакцизного товару з трет іми особами за ціною встанов леною комітентом та здійснит и всі необхідні дії з виконан ня зобов' язання та здійснен ню прав комітента перед трет іми особами в цих договорах.

На виконання умов догорів п озивачем передано комісіоне ру товар на загальну суму 53459694, 3 2 грн., а комісіонер відповідно здійснив реалізацію вказано го товару та надав позивачев і звіти про виконання умов до говору.

Комісійна винагорода підп риємством у розмірі 2066667,00 грн. в іднесена підприємством до ск ладу валових витрат, в тому чи слі по періодах у грудні 2007 рок у у сумі 66667, 00 грн.; у І кварталі 2008 року -216667,00 грн.; у ІІ кварталі 2008 ро ку 166667, 00 грн.; у ІІІ кварталі 2008 рок у - 166666, 00 грн.; у ІV кварталі 2008 рок у -150000, 00 грн.; у І кварталі 2009 року - 250000 грн.; у ІІ кварталі 2009 року - 250000 грн.; у ІІІ кварталі 2009 року - 2833 33 грн.; у ІV кварталі 2009 року - 266667 г рн.; у ІІ кварталі 2010 року - 250000 гр н.

У судовому засіданні предс тавник відповідача просив су д відмовити у задоволенні вк азаної позовної вимоги, поси лаючись на те, що підставою ви несення вказаного рішення ст ало віднесення до валових ви трат сум виплаченої винагоро ди комісіонеру за договорами комісії по збитковим операц іям, які підприємство не мало наміру використовувати у св оїй подальшій господарській діяльності.

Судовим розглядом встанов лено, що основним видом діяль ності позивача згідно довідк и статистики за КВЕД є роздрі бна торгівля.

Суд зазначає, що згідно пунк ту 5.1. статті 5 Закону України “П ро оподаткування прибутку пі дприємств” валові витрати ви робництва та обігу (далі - вало ві витрати) - сума будь-яких ви трат платника податку у грош овій, матеріальній або немат еріальній формах, здійснюван их як компенсація вартості т оварів (робіт, послуг), які при дбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяль ності.

Отже, зазначений пункт 5.1 пов инен тлумачитись у системном у зв'язку з пунктом 1.32 цього Зак ону, який визначає господарс ьку діяльність як будь-яку ді яльність особи, направлену н а отримання доходу в грошові й, матеріальній або нематері альній формах, у разі коли без посередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, пос тійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону № 334/94-ВР містит ь конкретизацію ознак окреми х груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - п ерелік витрат, які до складу в алових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю пл атника податків.

Тобто до складу валових вит рат відносяться ті витрати, я кі здійснені платником подат ку для їх подальшого викорис тання у власній господарські й діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 За кону № 334/94-ВР, тоді як об'єктом оп одатковування, згідно ст. 3 Зак ону є саме прибуток, що визнач ається шляхом зменшення суми валового доходу звітного пе ріоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відра хувань.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Зак ону “Про оподаткування прибу тку підприємств” до витрат, н е пов'язаним з веденням госпо дарської діяльності віднесе ний вичерпний перелік витрат , а саме витрат на організацію та проведення прийомів, през ентацій, свят, розваг та відпо чинку, придбання лотерей, уча сть в азартних іграх, фінансу вання особистих потреб фізич них осіб. Як вбачається з наве деного переліку, витрати у ви гляді розрахунків за послуги посередників при здійсненні продажу товарів у будь якому розмірі, до витрат які не пов ' язані з господарською діял ьністю, не віднесені. Пунктом 5.11 ст.5 цього ж Закону забороне ні будь які додаткові обмеже ння по віднесенню до валових витрат платника податків, ні ж ті, що зазначені в Законі.

Як встановлено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 За кону України „Про оподаткува ння прибутку підприємств”, н е належать до складу валових витрат будь-які витрати, не пі дтверджені відповідними роз рахунковими, платіжними та і ншими документами, обов'язко вість ведення і зберігання я ких передбачена правилами ве дення податкового обліку. Не належать віднесенню до вало вих витрат суми збитків плат ника податків, здійснених у з в' язку з продажем товарів (р обіт, послуг) зв' язаним з так им платником особам.

Виходячи із аналізу вказан их норм, суд приходить до висн овку, що критеріями визнання понесених витрат валовими є саме їх зв'язок з виробництво м, продажем та відповідне док ументальне підтвердження їх понесення.

Матеріалами розгляду спра ви не встановлено того, що ком ісіонер по відношенню до поз ивача є пов' язаною чи афіль ованою особою, а нарахування та виплата комісійної винаг ороди здійснена на підставі Актів виконаних робіт та Зві тів комісіонера, передбачени х умовами договору комісії, т обто ці витрати належним чин ом підтверджені первинними документами, що не заперечує ться відповідачем.

Таким чином, суд встановив, що позивач у межах своєї госп одарської діяльності, з мето ю одержання доходів, здійсню вав продаж товарів через ком ісіонера, при цьому понісши в итрати на оплату послуг комі сіонера. Ці витрати були прав омірно віднесені позивачем д о складу валових витрат підп риємства, оскільки підтвердж ені первинними бухгалтерськ ими документами і до перелік у витрат, які не пов' язані з в еденням господарської діяль ності, не входять.

На підставі викладено вище , враховуючи положення ст.ст. 1 1, 71 КАС України суд вважає позо вні вимоги позивача в частин і скасування податкового пов ідомлення рішення від 08 .02.2011 року № 0000442302 обґрунтованими т а такими, що підлягають задов оленню.

Податкове повідомлення - рішення від 08.02.2011 року. За вказаним податковим повідом ленням рішенням відповідаче ві збільшено грошове зобов' язання з податку на додану ва ртість у розмірі 482 227, 00 грн. з під став порушення пп.7.4.2, 7.4.5 п.7.4 ст.7 з акону України «Про податок н а додану вартість».

З цього приводу суд зазнача є, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств" валові витрати виробництва т а обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат пла тника податку у грошовій, мат еріальній або нематеріальні й формах, здійснюваних як ком пенсація вартості товарів (р обіт, послуг), які придбавають ся (виготовляються) таким пла тником податку для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пунк ту 5.2 цієї ж статті Закону до ск ладу валових витрат включают ься суми будь-яких витрат, спл ачених (нарахованих) протяго м звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, в еденням виробництва, продаже м продукції (робіт, послуг) і о хороною праці, у тому числі ви трати з придбання електрично ї енергії (включаючи реактив ну), з урахуванням обмежень, ус тановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пу нкту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартіс ть" (у редакції, що діяла на мом ент виникнення спірних право відносин) податковий кредит звітного періоду складаєтьс я із сум податків, нараховани х (сплачених) платником подат ку за ставкою, встановленою п унктом 6.1 статті 6 та статтею 8 ц ього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з п ридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх і мпорті) та послуг з метою їх по дальшого використання в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункт у 7.4 цієї ж статті Закону якщо п латник податку придбаває (ви готовляє) матеріальні та нем атеріальні активи (послуги), я кі не призначаються для їх ви користання в господарській д іяльності такого платника, т о сума податку, сплаченого у з в'язку з таким придбанням (виг отовленням), не включається д о складу податкового кредиту .

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменше ння платником об'єкта оподат кування (податкових зобов'яз ань) з податку на прибуток на с уму вартості придбаних товар ів, а з податку на додану варті сть - на суму цього податку, на раховану на вартість придбан их товарів, є факт реального п ридбання товарів та безпосер едній зв'язок витрат на оплат у цих товарів з господарсько ю діяльністю платника податк ів, що передбачає використан ня у власній господарській д іяльності придбаних товарів або ж призначення останніх д ля такого використання.

Оскільки судовим розглядо м встановлена правомірність віднесення до валових витра т комісійної винагороди, суд приходить до висновку, що сум и ПДВ, сплачені за договорами комісії, які підтверджені на лежним чином оформленими под атковими накладними, що відп овідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»підприємство м правомірно віднесене до ск ладу податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище , керуючись ст..ст.11,71 КАС Україн и суд приходить до висновку, що вказане податкове повідом лення рішення в частині дона рахування податкового зобов ' язання з податку на додану вартість у розмірі 482227, 00 грн. пі длягає скасуванню.

В частині донарахування по зивачеві податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість у розмірі 11422, 00 грн., суд з азначає наступне.

Судовим розглядом встанов лено, що між позивачем та ПП «С лужба безпеки установ «Бізон »укладено договір оренди від 01.04.2009 року № А-Н-014, від 01.01.2010 року

У судовому засіданні предс тавник відповідача просив ві дмовити у задоволенні позовн их вимог в цій частині адміні стративного позову, посилаюч ись на те, що відповідно до від омостей Системи співставлен ня податкових зобов' язань п о податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рі вні ДПА України встановлено що між податковим кредитом Т ОВ фірма «Ловіс»Лімітед та п одатковими зобов' язаннями ПП «Служба безпеки установ « Бізон»по деклараціям з подат ку на додану вартість виявле ні розбіжності на загальну с уму 11422 грн. ПП «СБУ «Бізон»має стан платника «8»- до ЄДР внесе но запис про відсутність за м ісцезнаходженням. Остання Де кларація з податку на додану вартість ПП «СБУ «Бізон»над ана до ДПІ у Дзержинському ра йоні м.Харкова за реєстрацій ним № 152149 від 16.10.2009р. за вересень 2009 року Остання Декларація з по датку на прибуток ПП «СБУ «Бі зон»була надана до ДПІ у Дзер жинському районі м.Харкова з а ІІІ квартал 2009р. за реєстраці йним номером 166888 від 06.11.2009р. На під ставі викладеного відповід ач робить висновок про те, що п озивачем безпідставно сформ овано податковий кредит за в казаними правовідносинами.

Проте суд не погоджується з такими висновками відповіда ча виходячи з наступного, під пунктом 1.8 ст.1 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»визначено, що платник под атку на додану вартість - ос оба, яка відповідно до вказан ого закону зобов' язана здій снювати утримання або внесен ня до бюджету податку, що спла чується покупцем або особа, щ о ввозить (пересилає) товари н а митну територію України. Бю джетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню плат нику податку з бюджету у зв' язку з надмірною сплатою под атку у випадках, визначених ц им Законом.

Визначення розміру належн их платнику податку сум бюдж етного відшкодування з подат ку на додану вартість здійсн юється на підставі норм пунк ту 7.7 статті 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.7 статті 7 цього Закону с ума податку, що підлягає спла ті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванн ю, визначається як різниця мі ж сумою податкового зобов' я зання звітного податкового п еріоду та сумою податкового кредиту такого звітного пода ткового періоду.

При позитивному значенні с уми, розрахованої згідно з пі дпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перера хуванню) до бюджету у строки, в становлені законом для відпо відного податкового періоду .

При від' ємному значенні с уми, розрахованої згідно з пі дпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшен ня суми податкового боргу з ц ього податку, що виник за попе редні податкові періоди (у то му числі розстроченого або в ідстроченого відповідно до з акону), а при його відсутності - зараховується до складу п одаткового кредиту наступно го податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 п ункту 7.7 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість”, якщо у наступному пода тковому періоді сума, розрах ована згідно з підпунктом 7.7.1 ц ього пункту, має від' ємне зн ачення, бюджетному відшкодув анню підлягає частина такого від' ємного значення, яка до рівнює сумі податку, фактичн о сплаченій отримувачем това рів (послуг) у попередніх пода ткових періодах постачальни кам таких товарів (послуг).

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість” визначено, що податков ий кредит звітного періоду с кладається із сум податків, с плачених (нарахованих) платн иком податку у звітному пері оді у зв' язку з придбанням т оварів (робіт, послуг), вартіст ь яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи н ематеріальних активів, що пі длягають амортизації. Не доз воляється включати до податк ового кредиту будь-які витра ти зі сплати податку, не підтв ерджені податковими накладн ими чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послу г) чи банківським документом , який засвідчує перерахуван ня коштів в оплату вартості т аких робіт (послуг).

Із досліджених в судовому з асіданні копій податкових на кладних виданих зазначеними вище суб' єктами господарюв ання позивачеві вбачається, що вони містять усі необхідн і реквізити, встановлені для податкових накладних припис ами п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвер дженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареє строваному в Міністерстві юс тиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037,тобто у суду відсутні п ідстави вважати зазначені по даткові документи недійсним и.

Суд також зважує на те, що на явність у покупця належно оф ормлених документів, які від повідно до Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” необхідні для віднесення певних сум до податкового кр едиту, зокрема виданих прода вцями податкових накладних, не є безумовною підставою дл я відшкодування податку на д одану вартість та відповідно до частини другої статті 3 Зак ону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський обл ік є обов' язковим видом обл іку, який ведеться підприємс твом. Фінансова, податкова, ст атистична та інші види звітн ості, що використовують грош овий вимірник, ґрунтуються н а даних бухгалтерського облі ку.

Враховуючи викладене вище відповідно до приписів ч.ч. 4-5 с т. 11 КАС України суд з власної і ніціативи протокольною ухва лою витребував у позивача пе рвинні бухгалтерські докуме нти на підтвердження обстави н придбання товарів за догов орами із зазначеними вище ко нтрагентами, сплати їх варто сті тощо.

Так із досліджених в судово му засіданні копій платіжних доручень, проведених банком , , копії яких наявні у матеріа лах справи, вбачається, що поз ивачем по справі сплачено ПД В на придбані товари у їх варт ості.

У пункту 1.3 статті 1 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідн о із цим Законом зобов' язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем, або о собу, яка імпортує товари на м итну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 з азначеного Закону платники п одатку, визначені у підпункт ах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 ці єї статті, відповідають за до тримання достовірності та св оєчасності визначення сум по датку, а також за повноту і сво єчасність його внесення до б юджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав с вого зобов' язання щодо спла ти податку до бюджету, або від ображення його у податковій звітності це тягне відповіда льність та негативні наслідк и саме щодо цієї особи. Зазнач ена обставина не є підставою для позбавлення платника по датку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав у сі передбачені законом умови щодо отримання такого відшк одування та має всі документ альні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене вище , керуючись ст..ст.11.71 КАС Україн и суд вважає позовні вимоги п озивача в частині донарахува ння податкового зобов' язан ня з податку на додану вартіс ть у розмір 11422, 00 грн. обґрунтова ними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині донарахування по датку на додану вартість за в казаним податковим повідомл енням-рішенням у розмірі 8560,00 г рн. за порушення приписів п.9.8. с т..9 Закону України «Про подато к на додану вартість», суд заз начає наступне.

Судовим розглядом на підст аві акту перевірки, пояснень представників сторін встано влено, що позивачем у зв' язк у із реорганізацією шляхом п риєднання до ТОВ фірми «Лови с»Лімітед (код 21216678 за передато чним балансом станом на 13.12.2010 ро ку передано основні засоби з а залишковою вартістю на сум у 4280 грн., внаслідок чого на дум ку фахівців відповідача зан ижено податкове зобов' язан ня на суму 8560,00 грн., оскільки під приємством на момент анулюва ння реєстрації не був визнан ий умовний продаж за звичайн ими цінами та не збільшено по даткове зобов' язання.

Відповідно до частин першо ї та п'ятої статті 59 Господарс ького кодексу України припин ення діяльності суб'єкта гос подарювання здійснюється, зо крема, шляхом його реорганіз ації (злиття, приєднання, поді лу, виділу, перетворення) за рі шенням власника (власників) ч и уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засно вників суб'єкта господарюван ня чи їх правонаступників.

При цьому у разі перетворен ня одного суб'єкта господарю вання в інший до новоутворен ого суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб 'єкта господарювання. Аналог ічні норми передбачено статт ями 104, 106, 108 Цивільного кодексу У країни. Згідно із частиною пе ршою статті 108 цього Кодексу п еретворенням юридичної особ и є зміна її організаційно-пр авової форми.

Згідно зі статтею 33 Закону У країни "Про державну реєстра цію юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців" юридичн а особа припиняється в резул ьтаті передання всього свого майна, прав та обов'язків інши м юридичним особам - правонас тупникам у результаті злиття , приєднання, поділу, перетвор ення (реорганізації). Тобто ві дбувається передача валових активів однієї юридичної ос оби іншій юридичній особі. Ко мпенсацією при такій передач і є набуття юридичною особою , що отримала такі активи, обов 'язків юридичної особи, що пер едала.

Відповідно до підпункту 3.2.8 п ункту 3.2 статті 3 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»операції з поставки за компенсацію сукупних валови х активів платника податку (з урахуванням вартості гудвіл у) іншому платнику податку не є об'єктом оподаткування.

Під поставкою сукупних вал ових активів слід розуміти п оставку підприємства як окре мого об'єкта підприємництва або включення валових активі в підприємства чи його части ни до складу активів іншого п ідприємства. При цьому підпр иємство-покупець набуває пра в і обов'язків (є правонаступн иком) підприємства, що продає такі активи.

При здійсненні операції з в ключення активів підприємст ва, що реорганізується, до скл аду активів іншого підприємс тва, компенсацією визнаються корпоративні та майнові пра ва і обов'язки стосовно пасив ів реорганізованого підприє мства.

Враховуючи зазначене, не є о б'єктом оподаткування податк ом на додану вартість операц ії з включення активів (чи їх ч астини) реорганізованого під приємства до складу активів підприємства платника подат ку на додану вартість, який на буває прав і обов'язків цього реорганізованого підприємс тва.

Враховуючи викладене, в под атковому періоді, в якому від булася передача валових акти вів на підставі передавально го акта або розподільчого ба лансу, платник податку - юриди чна особа, що здійснює реорга нізацію шляхом виділу, повин ен у розділі "Податкові зобов 'язання" податкової декларац ії з податку на додану вартіс ть відобразити суми податков их зобов'язань, обчислені вих одячи із звичайних цін (але не нижче ціни придбання) тієї ча стини валових активів, при пр идбанні (виготовленні, будів ництві, спорудженні) яких бул о сформовано податковий кред ит.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК Укр аїни у разі, коли норма цього К одексу чи іншого нормативно- правового акту, виданого на п ідставі цього Кодексу, або ко ли норми різних законів чи рі зних нормативно-правових акт ів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав т а обов' язків платників пода тків або контролюючих органі в, внаслідок чого є можливіст ь прийняти рішення на корист ь як платника податків, так і к онтролюючого органу, рішення приймається на користь плат ника податків.

Враховуючи викладене вище , керуючись ст..ст.11.71 КАС Україн и суд вважає позовні вимоги п озивача в частині донарахува ння податкового зобов' язан ня з податку на додану вартіс ть у розмір 8560,00 грн. та визначен ня штрафних санкцій обґрунто ваними та такими, що підлягаю ть задоволенню.

Податкове повідомлення р ішення № 0000462302 від 08.02.2011 року. С удовим розглядом встановлен о, що при проведенні перевірк и відповідачем встановлено з авищення від' ємного значен ня податку на додану вартіст ь за декларацією, отриманою Д ПІ у Київському районі м. Харк ова 25.11.2010 та зареєстрованою за № 135951 на суму 1109,00 грн. Вказане пору шення виникло внаслідок недо тримання позивачем вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податково го кодексу України, п.п 7.2.3. п. 7.2, п п. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, ост. абз. п . 9.8 ст. 9 Закону України «Про под аток на додану вартість»(дал і Закон №168/97-ВР)

З цього приводу суд зазнача є наступне. Відповідно до під пункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підляга є сплаті (перерахуванню) до бю джету або бюджетному відшкод уванню. Визначається як різн иця між сумою податкового зо бов'язання звітного податков ого періоду та сумою податко вого кредиту такого звітного податкового періоду. При поз итивному значенні суми, розр ахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума під лягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановл ені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні - та ка сума враховується у зменш ення суми податкового боргу з цього податку, що виник за по передні періоди (у тому числі розстроченого або відстроче ного відповідно до закону), а п ри його відсутності - зарахов ується до складу податкового кредиту наступного податков ого періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту в становлено, що якщо в наступн ому податковому періоді сума , що розрахована згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, має від 'ємне значення, то: а) бюджетно му відшкодуванню підлягає ча стина такого від'ємного знач ення, яка дорівнює сумі подат ку, фактично сплаченій отрим увачем товарів (послуг) у попе редніх податкових періодах п остачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного в ідшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового пері оду.

Згідно з положеннями підпу нкту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР податковий кредит звітно го періоду складається із су м податків, нарахованих (спла чених) платником податку за с тавкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього За кону, протягом такого звітно го періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленн ям товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оп одатковуваних операціях у ме жах господарської діяльност і платника податку.

Оскільки судовим розглядо м не встановлено порушень по зивачем положень вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, п.п 7.2.3. п. 7.2, пп. 7. 4.1, пп. 7.4.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, ост. абз. п. 9.8 с т. 9 Закону України «Про подато к на додану вартість», які ста ли підставою для встановленн я завищення суми від' ємного значення у розмірі 1109,00 грн., суд вважає позовну вимогу в част ині скасування вказаного ріш ення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС Укра їни розгляд і вирішення спра в в адміністративних судах з дійснюються на засадах змага льності сторін та свободи в н аданні ними суду своїх доказ ів і у доведенні перед судом ї х переконливості. Суд при вир ішенні справи керується прин ципом законності, відповідно до якого органи державної вл ади, органи місцевого самовр ядування, їхні посадові і слу жбові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 К АС України, в адміністративн их справах про протиправніст ь рішень, дій чи бездіяльност і суб'єкта владних повноваже нь обов'язок щодо доказуванн я правомірності свого рішенн я, дії чи бездіяльності покла дається на відповідача, якщо він заперечує проти адмініс тративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначе ному ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст. 160, 167,185,256 КАС Ук раїни, суд -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ “Фірми “Ловіс Лімітед” д о Державної податкової інспе кції у Київському районі м.Ха ркова про визнання протиправ ними а скасування податкових повідомлень-рішень задоволь нити у повному обсязі.

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення, прийняте Держав ною податковою інспекцією у Київському районі міста Харк ова за №0000442302 від 08.02.2011року.

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення, прийняте Держав ною податковою інспекцією у Київському районі міста Харк ова за №0000452302 від 08.02.2011 року.

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення, прийняте Держав ною податковою інспекцією у Київському районі міста Харк ова за №0000462302 від 08.02.2011 в частині за вищення від' ємного значенн я податку на додану вартість за декларацією, отриманою ДП І у Київському районі м. Харко ва 25.11.2010 та зареєстрованою за № 135951 на суму 1 109,00 грн.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ТОВ “Ф ірма “Ловіс Лімітед”(код 23327028) с удовий збір у розмірі 3.40 грн. (т ри гривні сорок копійок)

Апеляційна скарга подаєт ься до адміністративного суд у апеляційної інстанції чере з суд першої інстанції, який у хвалив оскаржуване судове рі шення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі за стосування судом частини тре тьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апел яційна скарга подається прот ягом десяти днів з дня отрима ння копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного пр овадження або набрання закон ної сили рішенням за наслідк ами апеляційного провадженн я.

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 07.10.20 11 року

Суддя Зоркіна Ю.В.