Постанова

від 14.06.2011 по справі 2а-6754/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2011 року                      № 2а-6754/11/2670

  Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

  За позовом      Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивмос»

про                   стягнення заборгованості

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (надалі ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивмос» (надалі ТОВ «Кивмос», відповідач) заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 32020,38 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2011 р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 13 червня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, яка зазначена у копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

  ВСТАНОВИВ:

           ТОВ «Кивмос»зареєстроване Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією в м.Києві від 26.06.2002 р., код ЄДРПОУ 32072233.

ДПІ у Печерському районі м.Києва 18.07.2002 року № 30159 взяла на облік відповідача, як платника податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 06.03.2006 р. № 20505.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ТОВ «Кивмос»існує заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 32 020,38 грн.

Заборгованість по земельному податку виникла із податкового розрахунку земельного податку № 1348 від 31.01.2008 р. з самостійно визначеним зобов’язанням на загальну суму 32 097,57 грн. за місяці вересень-грудень. В картці особового рахунку відповідача значилася переплата в сумі 77,19 грн.

Станом на момент розгляду справи загальна заборгованість по земельному податку складає  32 020,38 грн.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»- платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суд звертає увагу на те, що дані податкові зобов’язання  були узгоджені самостійно, оскільки відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, зазначена сума боргу у розумінні ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами»є узгодженою.

Крім того, зазначені податкові зобов'язання не можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову № 1/2364 від 04.11.2008 р., яка містить зобов’язання сплатити суму податкового боргу в розмірі 7 947,19 грн.

Друга податкова вимога № 2/2960 від 19.12.2008 р. на суму податкового боргу 15 971,57  грн.

Податкові вимоги були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем знаходження  відповідача (відповідні копії повідомлень знаходяться у матеріалах справи), які були розміщенні на дошці податкових оголошень у зв’язку із неможливістю вручення податкової вимоги, про що свідчать акти № 2364 від 18.11.2008 р.; № 2960 від 08.01.2009 р

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість по земельному податку за вересень-грудень 2008 р. в сумі 32 020,38 грн. (довідка про заборгованість та податковий розрахунок земельного податку № 1348 від 31.01.2008 р. знаходяться у матеріалах справи).

Податковим боргом в розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Строки погашення податкового зобов’язання передбачені п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов’язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що сума податкового зобов’язання в розмірі 32 020,38 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю в сумі 32 020,38 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.  

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

  1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кивмос»(01103, м.Київ, вул. Миколи Драгоманова, 4, код ЄДРПОУ 32072233) на користь Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва (02068, м.Київ, вул. О. Кошиця, 3, р/р № 33210815700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у м.Києві, МФО 820019, кодова строка 13050500) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 32 020,38 грн. (тридцять дві тисячі двадцять гривень 38 коп.).

  Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

  Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров