ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 серпня 2011 року 09:12 № 2а-7241/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі
м. Києва (далі - позивач)
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля для людей"
(далі - відповідач, ТОВ "Земля для людей")
про
стягнення заборгованості у розмірі 14 430,94 грн.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 14 430,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача виявлено заборгованість у розмірі 14 430,94 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою ним єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим порушено вимоги Закону України
"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідач , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля для людей" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м.Києва, як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 1 пункту 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Отже, відповідач є платником єдиного внеску в розумінні цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону, на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 12 вказаної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частинами 2,4 статті 25 Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Оскільки єдиний внесок у встановлені строки відповідачем самостійно не був сплачений, позивачем було направлено вимогу № Ю-15 від 03 березня 2011 року на суму 7 215,47грн. та від 01 квітня 2011 року на суму 7 215,47 грн. про сплату боргу. Вказані вимоги отримані представником відповідача, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ураховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача на час розгляду справи у суді становить 14 430,94 грн.
Доказів оскарження податкових вимог у судовому порядку та їх скасування суду не надано.
Судом встановлено, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму єдиного внеску до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Взявши до уваги те, що доказів погашення зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача–суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля для людей" (Київська обл., м.Буча, вул. Кірова, 229-А, код ЄДРПОУ 30407039) на користь управліня Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м.Києва (03151, м.Київ, вул.Керченська, 5-а, код ЄДРПОУ 26063727) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 14 430,94 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять грн. 94 коп.).
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2011 |
Оприлюднено | 07.11.2011 |
Номер документу | 18852391 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Власенкова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні