Постанова

від 17.10.2011 по справі 2а-9952/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2011 року           16:30           № 2а-9952/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Барської міжрайонної державної податкової інспекції

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця"

про

стягнення заборгованості у розмірі 44 810,91 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція у Вінницькій області ( далі –позивач, Барська МДПІ у Вінницькій області ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»( далі –відповідач, ТОВ «Біоленд Вінниця») про стягнення заборгованості у розмірі 44 810,91 гривень з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва  від 12 вересня 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи на 03 жовтня 2011 року.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача суд постановив ухвалу на місці про відкладення судового розгляду справи на 17 жовтня 2011 року.

03 жовтня 2011 року позивач  подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судові засідання 03 жовтня та 17 жовтня 2011 року представник відповідача не прибув, відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін та поданням представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, справа відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження  на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ТОВ «Біоленд Вінниця» (код за ЄДРПОУ 32981794) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією від 17.05.2008 р. та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2008 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.07.2011р. за № 10402415 та довідкою форми № 4-ОПП від 28.08.2008 року № 3944/4.

Як платника земельного податку відповідача було взято на облік до Барської міжрайонної ДПІ у Вінницькій області (за місцезнаходженням земельних ділянок).

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по земельному податку у розмірі 44 810,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість по орендній платі виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 720 від 08.02.2010 р. (Бахтинська сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад – грудень 2010 року у розмірі 4 550,52 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 721 від 08.02.2010 р. (Снітківська сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад –грудень 2010 року у розмірі 10 206,90 грн.

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 723 від 08.02.2010 р. (Вербовецька сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад –грудень 2010 року у розмірі 10 674,26 грн.;

- самостійно поданоої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 12746 від 25.01.2010 р. (Долинянська сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад –грудень 2010 року у розмірі 8 320,56 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 12749 від 25.01.2010 р. (Михайлівецька сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад –грудень 2010 року у розмірі 4 835,85 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 724 від 08.02.2010 р. (Наддністрянська сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад –грудень 2010 року у розмірі 2 041,10 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 741 від 08.02.2010 р. (Галайківська сільська рада, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку ) за листопад –грудень 2010 року у розмірі 5 103,00 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності № 719 від 08.02.2010 р. (Рівненська сільська рада), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку за листопад – грудень 2010 року у розмірі 3 802,20 грн.;

Вказані вище суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлені законодавством строки, що підтверджується копіями витягів зворотного боку облікової картки податків-відповідача.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»(чинного на момент виникнення податкових зобов’язань за 2010 рік) вiд 03.07.1992 № 2535-XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні  ділянки  державної  або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки  податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (ст. 14 Закону).

Відповідно до статті 17 вказаного вище Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання по платі за землю за листопад-грудень 2010 року виникли у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовуються норми вказаного Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1 статті 5 Закону № 2181, податкові зобов’язання по податку за землю за 2010 рік є узгодженими з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкове зобов’язання, самостійно визначене в податковій декларації, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягає (п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені починається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов’язання платником податків –від першого робочого дня, наступного за остатнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Законом (пп. 16.1.2 п. 16.1 Закону № 2181).

У зв’язку із порушенням строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, яке було самостійно визначене відповідачем у податковому розрахунку № 721 від 08.02.2010 року, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 276,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов’язання з плати за оренду землі, яке самостійно визначене у податковій декларації № 721 від 08.02.2010 року було погашено відповідачем частково –у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, загальна сума недоїмки відповідача (з урахуванням пені) з плати за оренду земель державної (комунальної) власності становить 44 810,91 грн. (4 550,52 грн. + 5 483,42 грн. + 10 674,26 грн. + 8 320,56 грн. + 4 835,85 грн. + 2 041,10 грн. + 5 103,00 грн. + 3 802,20 грн. = 44 810,91 грн.).

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, ці суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкові повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/25 від 18.08.2010 р. на суму 123 745,26 грн. та другу податкову вимогу № 2/5 від 22.09.2010 р. на суму 148 512,44 грн.

Перша та друга податкові вимоги були вручена відповідачу відповідно 03.09.2010 р. та 22.09.2010 р., що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 44 810,91 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»  (код ЄДРПОУ 32981794, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13 ) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 44 810,91 гривень  (сорок чотири тисячі вісімсот десять грн. 91 коп.) на рахунок № 35131325501 в ГУДК у м. Києві, МФО 802015, одержувач ГУ ДК у Вінницькій області, код 20087641.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

  Суддя                                                                                                О.В. Патратій

  Повний текст постанови складено та підписано: 20 жовтня 2011 року.