Рішення

від 10.10.2011 по справі 51/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/370

10.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Джи Би Інвест Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд"    

про стягнення 76 634, 27 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Кусенко П.Р.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд" про стягнення заборгованості за договором поставки № 010211б від 01.12.2011 р. у розмірі 72 135, 33 грн., а також 971, 52 грн. –3% річних та 3 527, 42 грн. – інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості товару, отриманого за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. розгляд справи відкладено у зв'язку із надходженням від позивача клопотання про відкладення розгляду справи, а також невиконання сторонами вимог суду.

Представник відповідача на виклик суду з'являвся, однак відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не надав, заперечень проти заявлених вимог  не навів.  

У судовому засіданні 10.10.2011 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.10.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

01.02.2011 року між сторонами був укладений договір поставки № 010211б, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу товар, окремими партіями а відповідач зобов'язався прийняти поставлений товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.  

Відповідно до п. 4.2. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. разом з товаром позивач повинен передати відповідачу документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до діючого законодавства України, і цього договору. До таких документів належать бухгалтерські документи (товарно-транспортні еакладні, видатково-прибуткові накладні, податкові накладні) та документи, що засвідчують якість товару (технічний паспорт, тощо). Первинні бухгалтерські документи повинні бути складені українською або російською мовою.

Згідно з п. 4.3. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. право власності на поставлений товар переходить до відповідача в момент отримання товару від позивача за видатковою накладною в пункті призначення.

Пунктом 4.4. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. встановлено, що товар, який є предметом цього договору, постачається в строки, які зазначені відповідачем в заявках та узгоджені з позивачем.

Відповідно до п. 4.5. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. товар вважається поставленим з моменту його отримання в пункті призначення, згідно з замовленням товар приймається представником відповідача.

Згідно з п. 4.7. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. ціна поставки товару договірна. Сторони узгоджують ціну відповідної партії товару, про що складають протокол погодження цін (додаток до договору), який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.8. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р.  поставка і передача товару здійснюється на підставі видаткових накладних, в яких вказується кількість, марка, узгоджена ціна поставленого товару.

Відповідно до п. 4.9. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р.  при отриманні товару в місці поставки, уповноважена особа відповідача повинна розписатися та поставити всі необхідні відмітки про час прибуття/відбуття товару в товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 6.3. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р.  відповідач оплачує поставлений відповідачем товар, з відстрочкою в оплаті не більше десяти банківських днів з моменту фактичної поставки бетону, що є предметом цього договору, за погодженою сторонами ціною.  

Пунктом 6.4. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. встановлено, що розрахунки між сторонами проводяться шляхом безготівкових розрахунків. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на п/р позивача.

Відповідно до п. 10.1. договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами або до повного  виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 010211б від 01.02.2011 р.  позивачем була здійснена відповідачу поставка товару на загальну суму 77 135, 33 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-100211 від 10.02.2011 р. підписаною уповноваженими особами сторін та скріпленою печатками підприємств. (копія - у матеріалах справи).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором поставки № 010211б від 01.02.2011 р. виконав частково, перерахувавши на банківський рахунок  позивача грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.03.2011 р. (копія - у матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензіями № 2 від 24.03.2011 р., № 3 від 29.03.2011 р. у яких зазначав про наявність заборгованості у відповідача за договором  поставки № 010211б від 01.02.2011 р. , які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати за поставлений товар за договором поставки № 010211б від 01.02.2011 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 72 135,33 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 010211б від 01.02.2011 р. є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положенням ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд"  утворилась заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи до порушення провадження у даній справі  відповідач здійснив часткову оплату товару за  договором поставки № 010211б від 01.02.2011 р. у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.03.2011 р. на суму 5 000,00 грн., від 23.05.2011 р. на суму 20 000,00 грн. та від 11.08.2011 р. на суму 15 000,00 грн. ( копії –у матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Джи Би Інвест Енерджи"  на день прийняття рішення у даній справі становить 37 135, 33 грн.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості у розмірі 37 135,33 грн. за договором поставки № 010211б від 01.02.2011 р. не здійснив.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 010211б від 01.02.2011 р. підлягають частковому задоволенню, а саме  в розмірі 37 135,33 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  971,52 грн. –3% річних за період з 22.02.2010 р. до 03.08.2011 р. та індекс інфляції в розмірі 3 527,42 грн. за період з лютого 2011 р. до червня 2011 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача за період 22.02.2011 р. до 03.08.2011 р. сума 3 % річних становить 971,52 грн. та індекс інфляції за період з лютого 2011 р. до червня 2011 р. становить 3 527,42 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки та встановлено, що сума 3 % річних та сума індексу інфляції, заявлені до стягнення,  не відповідають положенням чинного законодавства України. За розрахунком суду за період з 22.02.2011 р. до 03.08.2011 р. сума 3 % річних становить 855,05 грн.; сума індексу інфляції за період з лютого 2011 р. до червня 2011 р. становить 2 524,74 грн.

З огляду на викладене, вищезазначені вимоги суд задовольняє частково, а саме: 3 % річних  за період з 22.02.2011 р. до 03.08.2011 р. у розмірі 855,05 грн.  та  2 524,74 грн. індекс інфляції за період з лютого 2011 р. до червня 2011 р.  

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі: 37 135,33 грн. –основний борг, 855,05 грн. –3 % річних  та 2 524,74 грн. - індекс інфляції.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

  1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компа нія  "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 27-А, ідентифікаційний код - 34294252)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Джи Би "Інвест Енерджи" (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 2, кв. 92, ідентифікаційний код - 35530923) 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 33 коп. ––основного боргу,  855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп. –3 % річних, 2 524( дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 74 коп. –індекс інфляції, 402 (чотириста дві) грн.  38 коп. - державного мита, 124 (сто двадцять чотири) грн. 77 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

  4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                           Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 17.10.2011 р.