Постанова

від 21.05.2008 по справі 1/59-д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 травня 2008 р.                                                                                   

№

1/59-Д 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука

Г.А.,

суддів:

Мачульського

Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на

постанову

Житомирського

апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р.

у

справі

№ 1/59-Д

господарського

суду

Житомирської

області

за

позовом

Приватного

підприємства "Форест"

до

1)

Відділу державної виконавчої служби Радомишльського районного управління

юстиції, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан", 3)

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про

визнання

недійсним купівлі-продажу майна та витребування майна з чужого незаконного

володіння

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

Пастушенко

Т.С., директор;

відповідача-1:

Бобровська

Т.А., дов. № б/н від 21.05.2008 р.;

відповідача-2:

- не

з'явились;

відповідача-3:

ОСОБА_2,

дов. ВЕТ № 157048 від 13.08.2007 р.;

В С Т А Н О В И В:

У

червні 2007 р. Приватне підприємство "Форест" (далі -Підприємство)

звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у

якій просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.05.2006 р.,

об'єктом якого є кран козловий трубний моделі ККТ -5-7,2-29 (далі -кран ККТ),

укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан" (далі

-Товариство) і суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1

(далі -Підприємець), та зобов'язати Товариство та Відділ державної виконавчої

служби Радомишльського районного управління юстиції (далі -Відділ) передати

йому зазначене майно.

Позовні

вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що воно на прилюдних торгах, які

відбулись 16.05.2006 р., придбало майно, яке належить Товариству, у тому числі

-кран ККТ, проте Відділ відмовився передати йому відповідне майно, а 17.05.2006

р. Товариство уклало з Підприємцем договір купівлі-продажу, об'єктом якого є

кран ККТ. При цьому Підприємство також зазначило, що купівля-продаж (прилюдні

торги) майна Товариства, яка відбулась 16.05.2006 р., постановою господарського

суду Житомирської області від 06.09.2006 р., була визнана дійсною.

Заявою

від 17.10.2007 р. Підприємство уточнило позовні вимоги та просило господарський

суд Житомирської області визнати недійсним договір купівлі-продажу від

17.05.2006 р. та зобов'язати Відділ, Товариство та Підприємця повернути йому

кран ККТ або сплачену за нього суму у розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням

господарського суду Житомирської області від 31.10.2007 р. (суддя Сичова О.П.)

позовні вимоги Підприємства задоволено: договір купівлі-продажу від 17.05.2006

р. визнано недійсним та зобов'язано Підприємця повернути кран ККТ Товариству, а

Товариство -повернути кран ККТ Підприємству. В задоволенні позовних вимог

Підприємства до Відділу відмовлено.

Рішення

мотивовано тим, що:

-

договір купівлі-продажу від 17.05.2006 р. укладено з порушенням вимог

законодавства України, а тому він підлягає визнанню недійсним на підставі норм

Цивільного кодексу України з застосуванням передбачених цим кодексом наслідків

(двосторонньої реституції);

- Підприємство

як власник майна, яке є об'єктом договору купівлі-продажу від 17.05.2006 р., а

саме -крану моделі ККТ, має право на підставі норм Цивільного кодексу України

витребувати зазначене майно з чужого незаконного володіння.

Постановою

Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. (колегія

суддів: Пасічнік С.С., Гулова А.Г., Щепанська Г.А.) рішення господарського суду

Житомирської області від 31.10.2007 р. у частині застосування  двосторонньої реституції скасовано та у цій

частині прийнято нове рішення, яким резолютивну частину вказаного рішення

змінено: позовні вимоги Підприємця задоволено частково, договір купівлі-продажу

від 17.05.2006 р. визнано недійсним, Підприємця зобов'язано передати

Підприємству кран ККТ, в задоволенні решти позовних вимог до Товариства та

позовних вимог до Відділу відмовлено.

Постанова

прийнята з мотивів, наведених у рішенні господарського суду Житомирської

області від 31.10.2007 р., з зазначенням про відсутність у даному випадку

підстав для застосування двосторонньої реституції.

Підприємець

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій

просить постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2008

р. і рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2007 р.

скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог

Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує тим,

що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових

актів дійшли до неправильних висновків та дали неправильну юридичну оцінку

окремим обставинам справи, неправильно застосували ст. 58 Закону України

"Про виконавче провадження", ст. 334 Цивільного кодексу України.

Відділ,

Товариство та Підприємство не скористались правом, наданим ст. 1112

Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу

Підприємця до Вищого господарського суду України не надіслали, що не

перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність

юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування

господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та

процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга

Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим

та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи

підтверджується, що:

- на

виконанні у Державній виконавчій службі у Радомишльському районі Житомирської

області  знаходилось зведене виконавче

провадження № 69 від 07.02.2005 р. про стягнення з боржника -Товариства боргу

на суму 146 883,59 грн.;

-

постановою Відділу про арешт майна боржника 

та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2005 р. було

накладено арешт на нерухоме майно Товариства, яке знаходилось за адресою: м.

Радомишль, вул. І. Франка, 2;

-

27.09.2005 р. державним виконавцем Відділу проведено опис та арешт майна

Товариства, у тому числі -крану ККТ;

-

19.04.2006 р. між Державною виконавчою службою в Радомишльському районі

Житомирської області та Спеціалізованим державним підприємством

"Укрспецюст" в особі Житомирської філії укладено договір на

реалізацію арештованого майна;

-

26.04.2006 р. у газеті "20 хвилин" № 17 (34) та 29.04.2006 р. у

газеті "Зоря Полісся" № 36 (11464) опубліковано оголошення

Житомирської філії Спеціалізованого державного підприємства

"Укрспец'юст" про проведення 16.05.2006 р. прилюдних торгів з

реалізації майна Товариства, згідно з якими на прилюдні торги був виставлений

Лот № 1 -будівля теслярного цеху з обладнанням, яке включало в себе кран ККТ;

-

переможцем прилюдних торгів по реалізації належного Товариству майна, які

відбулись 16.05.2006 р., стало Підприємство (протокол № 6060032/613 від

16.05.2006р., затверджений Спеціалізованим державним підприємством

"Укрспец'юст" в особі Житомирської філії 16.05.2006 р.);

-

Підприємство сплатило за придбане на прилюдних торгах майно Товариства 104

000,00 грн. (квитанції № 2946498 від 12.05.2006 р. та № 10  від 30.05.2006 р.);

-

17.11.2007 р. Підприємству приватним нотаріусом Радомишльського районного

нотаріального округу ОСОБА_3 видано свідоцтво, відповідно до якого Підприємству

належить на праві приватної власності майно (у тому числі -кран ККТ), придбане

з прилюдних торгів згідно акту про проведені прилюдні торги, затвердженого

06.11.2007 р. начальником Відділу;

-

17.05.2006 р. Товариство уклало з Підприємцем договір купівлі-продажу, згідно з

яким воно продало, а Підприємець купив кран ККТ за 50 000,00 грн.;

-

Підприємець отримав кран ККТ за актом приймання передачі від 09.06.2006 р.

Частина

друга ст. 321 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може бути

позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в

порядку, встановлених законом.

Таке

обмеження визначено, зокрема, Законом України "Про виконавче

провадження", який передбачає можливість накладення арешту на майно

боржника, сутність якого полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися

майном.

Відповідно

до частини першої ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження"

арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення

постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на

майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення

постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на

рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення

постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення

опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Враховуючи

викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з

висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що Товариство на

момент укладення з Підприємцем договору купівлі-продажу від 17.05.2006 р. було

обмежено у здійсненні права власності щодо крану ККТ, який є об'єктом

зазначеного договору, а саме -не мало повноважень щодо розпорядження вказаним

краном.

Згідно

з частиною третьою ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність

правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Наведене

свідчить, що договір купівлі-продажу від 17.05.2006 р. укладено між Товариством

та Підприємцем з порушенням ст. 321 Цивільного кодексу України та ст. 55 Закону

України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим господарські

суди першої та другої інстанції обґрунтовано визнали його недійсним.

Ст.

387 Цивільного кодексу України встановлює, що власник має право витребувати

своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави

заволоділа ним.

Як

зазначено вище, власником крану ККТ, який перебуває у володінні Підприємця без

правової підстави, є Підприємство.

За

таких обставин апеляційний господарський суд обґрунтовано зобов'язав Підприємця

повернути кран ККТ Підприємству.

На

підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,

що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р.

ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин

справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального

та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують

висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її

скасування не вбачається.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та

11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без

задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від

29.01.2008 р. у справі № 1/59-Д господарського суду Житомирської області -без

змін.

Головуючий

суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                         

Г.М. Мачульський

Суддя                                                                         

В.І. Шаргало