Ухвала

від 20.09.2011 по справі 2-а-5229/10/0670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5229/10/0670 Головуючий у 1-й і нстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач: Беспал ов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апел яційний адміністративний су д у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Парінова А.Б.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мали нському районі Житомирсько ї області на постанову Житом ирського окружного адмініс тративного суду від 03 грудня 2010 року по справі за адміністр ативним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціаль ного паперу" до Державної под аткової інспекції у Малинськ ому районі Житомирської обла сті про визнання недійсним п одаткового повідомлення - рі шення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом п ро визнання недійсним податк ового повідомлення - рішення .

Постановою Житомирського окружного адміністративног о суду від 03 грудня 2010 року позо вні вимоги було задоволено ч астково.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інста нції та ухвалити нове рішенн я, посилаючись на порушення н орм матеріального та процесу ального права.

Сторони, будучи належним чи ном повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгл яду справи, в судове засіданн я не з' явилися. Про причини с воєї неявки суд не повідомил и.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирі шення апеляційної скарги, а о собиста участь сторін в судо вому засіданні - не обов' яз кова, колегія суддів у відпов ідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи з а відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фікс ування судового засідання за допомогою звукозаписувальн ого технічного засобу не зді йснювалося.

Заслухавши суддю - доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави, обговоривши доводи апе ляційної скарги, колегія суд дів вважає, що апеляційна ска рга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає за лишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваної постан ови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтова ними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду пе ршої інстанції колегія судді в погоджується, виходячи з на ступного.

Позовні вимоги мотивован і тим, що позивач не погоджуєт ься з донарахуванням податку на прибуток, оскільки чинним законодавством України не п ередбачено коригування вало вих витрат та податкового кр едиту з ПДВ при продажу товар ів за ціною, нижчою від ціни їх придбання. Відповідач проіг норував , що відповідно до Пол оження (стандарту) бухгалтер ського обліку 9 "Запаси" та 16 "Ви трати" за операціями по реалі зації послуг з виробництва з а цінами нижчими ніж собівар тість виробництва - немає пр авових підстав для зменшення сум валових витрат платника . Також зазначив, що донарахув ання штрафних санкцій згідно рішення № НОМЕР_1 з податк у з доходів фізичних осіб на к ошти отримані під звіт по ава нсових звітам підзвітних осі б, є помилковим, бо згідно доку ментів кошти було витрачено для потреб підприємства. Крі м того на думку позивача, дона рахування податку з доходів фізичних осіб згідно рішення № 0003551740/0, з коштів перерахованих приватному нотаріусу ОСОБ А_2 за посвідчення договору іпотеки - призвело до под війного оподаткування, оскіл ьки даний нотаріус зареєстро ваний податковою інспекцією у м. Києві, самостійно звітує ться та сплачує податок з дох одів фізичних осіб, як самоз айнята особа згідно п.1.17, п.1.19 п.17. 1 ЗУ "Про податок з доходів фіз ичних осіб". Діяльність прива тних нотаріусів відповідно д о п.1.9 ст.1 ЗУ "Про податок з доход ів фізичних осіб" відноситьс я до незалежної професійної діяльності.

Як встановлено судом першо ї інстанції на підставі напр авлення від 23.04.2010 р. № 115, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про державну пода ткову службу в Україні" від 4 г рудня 1990 року та відповідно до плану - графіка проведення пл анових виїзних перевірок суб 'єктів господарювання, прове дена планова виїзна перевірк а ТОВ "МФСП" з питань дотриманн я вимог податкового та іншог о законодавства за період з 01. 10.2008р. по 31.12.2009р. до затвердженого плану перевірки.

За наслідками проведеної п еревірки складено акт про ре зультати планової виїзної пе ревірки ТОВ "МФСП" з питань дот римання вимог податкового та іншого законодавства від 01.06.10 року № 70/23-10/32876028. На підставі вище вказаного акту перевірки ке рівником ДПІ у Малинському районі були винесені податко ві повідомлення - рішення.

В акті перевірки зазначено , що ТОВ "МФСП" в порушення п.5.1 ст .5 Закону № 334 було завищено вало ві витрати всього у сумі 359 9167,00 г рн., у тому числі за 2008 р. у сумі 90 0 962,00 грн., за 2009 р. у сумі 2 698 205,00 грн. шл яхом реалізації наданих посл уг по виготовленню спеціальн ого паперу захищеного з водя ними знаками з давальницької сировини по замовленню ЗАТ "У країнська поліграфічна комп анія" (код за ЄДРПОУ 25636456) за ціна ми, нижчими за собівартість н аданих послуг. Однак, до валов их витрат віднесено собіварт ість наданих послуг в повном у обсязі.

Спеціальним законом з пита нь оподаткування, щодо справ ляння податку на прибуток є З У "Про оподаткування прибутк у підприємств" від 28 грудня 1994 р оку, № 334/94-ВР (надалі - "Закон пр о прибуток"). Законом про прибу ток визначені платники пода тку на прибуток підприємств, об'єкт оподаткування (прибут ок, який визначається шляхом зменшення суми скоригованог о валового доходу звітного п еріоду на суму валових витра т платника податку, суму амор тизаційних відрахувань), пор ядок врахування від'ємного з начення об'єкта оподаткуванн я у результатах наступних по даткових періодів, порядок о податкування операцій особл ивого виду, ставка податку та порядок ведення податкового обліку.

Даючи правову оцінку обст авинам вказаної справи, коле гія суддів зважає на наступн е.

Відповідно до ст. 3 Закону п ро прибуток об' єктом оподат кування є прибуток, який визн ачається шляхом зменшення су ми скоригованого валового до ходу звітного періоду, визна ченого згідно з пунктом 4.3.цьо го Закону на суму валових вит рат платника податку, визнач ених ст. 5 цього Закону; суму ам ортизаційних відрахувань, на рахованих згідно із ст.ст 8 і 9 ц ього Закону.

Пунктом 4.1. ст. 4 зазначеного з акону про прибуток дано визн ачення валового доходу у ціл ях оподаткування, а саме, вало вий дохід - загальна сума дохо ду платника податку від усіх видів діяльності, отриманог о (нарахованого) протягом зві тного періоду в грошовій, мат еріальній або нематеріальні й формах як на території Укра їни, її континентальному шел ьфі, виключній (морській) екон омічній зоні, так і за їх межам и.

У відповідності до ст. 5 ЗУ "Пр о оподаткування прибутку під приємств" - визначено, що валов і витрати виробництва та обі гу - це сума будь-яких витрат п латника у грошовій, матеріал ьній або нематеріальній форм ах, здійснюваних як компенса ція вартості товарів (робіт, п ослуг), які придбаваються (виг отовляються) таким платником податку для їх подальшого ви користання у власній господа рській діяльності. До складу валових витрат включаються: "5.2.1. суми будь-яких витрат, спла чених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з п ідготовкою, організацією, ве денням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і ох ороною праці.

Колегія суддів зауважує, що вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу вал ових, наведено у п. 5.3 - 5.7 тієї ж ст. 5 Закону про прибуток. Отже , визначальною ознакою для ві днесення витрат підприємств а на валові витрати виробниц тва та обігу є те, що такі витр ати здійснюються як компенса цію вартості товарів (робіт, п ослуг), які придбаваються пла тником податку для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що вис новок відповідача, що до вало вих витрат можливо віднести тільки ті витрати, які призве ли до отримання прибутку (а н е валового доходу), тобто лише до зростання власного капіт алу, суперечить нормам Зако ну про прибуток. Поняття "дохі д" для цілей податкового зако нодавства охоплює всі види н адходжень, які набуваються п латником податку у власність чи на його користь і мають вар тісне вираження. При цьому от римання доходу не пов'язуєть ся з фактом перевищення надх оджень такого платника подат ків над його витратами. Таким чином, під поняттям доходу дл я цілей податкового законода вства, і в тому числі для Закон у України "Про оподаткування прибутку підприємств", слід р озуміти всі майнові вигоди у будь-якій формі, отримані пла тником податку чи нараховані на його користь, незалежно ві д того, чи перевищує вартість відповідних майнових вигод витрати на їх одержання.

Відтак, господарською в роз умінні Закону України "Про оп одаткування прибутку підпри ємств" є будь-яка діяльність о соби, спрямована на одержанн я майнових вигод у будь-якій ф ормі, незалежно від отриманн я такою особо прибутку від за значеної діяльності.

За таких обставин отриманн я платником податку збитків від окремих господарських оп ерацій не є саме по собі свідч енням відсутності мети таког о платника податку на здійсн ення господарської діяльнос ті.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідно до зако нодавства отримання збитків по окремим господарським оп ераціям не є перешкодою для в іднесення відповідних витра т до складу валових витрат. В ідповідач не довів, на підста ві якої норми ЗУ "Про оподатку вання прибутку підприємств" позивач повинен був провести в спірних правовідносинах к орегування валових витрат та даних бухгалтерського і под аткового обліку.

Крім того, судом першої інст анції встановлено, що позива ч допустив помилку і відобра зив у рядку 01.6 декларації з под атку на прибуток за 9 місяців 2008 року дохід від продажу осн овних фондів 3 групи згідно до говору № 1 від 05.09.08р (система вим ірювання) у сумі 58189грн , що вини к як різниця між продажною ці ною 195000грн. і залишковою вартіс тю проданого об' єкта 136811грн. В наступній декларації за 2008 р ік позивач цю помилку усунув оскільки, згідно п.8.4.4. ст.8 ЗУ "Пр о оподаткування прибутку під приємств" в інші доходи включ ається перевищення виручки в ід продажу об' єкта 3 групи ос новних фондів над балансовою вартістю відповідної групи основних фондів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ "Про порядок погашення зобов' яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, якщо у майбутніх податк ових періодах (з урахуванням строків давності, визначени х ст. 15 цього Закону) платник по датків самостійно виявляє по милки у показниках раніше по даної податкової декларації , то такий платник податків ма є право надати уточнюючий ро зрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахуно к, якщо такі уточнені показни ки зазначаються ним у складі податкової декларації за бу дь-який наступний податковий період, протягом якого такі п омилки були самостійно виявл ені. Тобто, у будь-якому випад ку позивач не позбавлений бу в права відобразити у розділ і 01.6 декларації за 2008 рік уточне ні показники з урахуванням р аніше допущених помилок, і да ні декларації відповідач пр ийняв.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що тве рдження відповідача, щодо не правомірності включення ТОВ "МФСП" до складу валових витра т, пов`язаних із реалізацією п евних товарів (робіт, послуг) з а ціною нижчою за ціну фактич ної собівартості є безпідста вним та не грунтується на вим огах чинного законодавства.

Щодо порушення позивачем п.п.2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національ ній валюті в Україні, затверд женного постановою Правлінн я НБУ № 637 від 15.12.2004р., судом першої інстанції встановлено насту пне.

В акті перевірки визначено , що ТОВ "МФСП" проводило готів кові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжно го документа, товарного або к асового чека, квитанції до пр ибуткового касового ордера, іншого письмового документа встановленої форми, який би п ідтверджував сплату покупце м готівкових коштів на суму 227 ,45 грн.

Колегія суддів не погоджує ться з твердженням позивача та зауважує, що відповідно до матеріалів перевірки позива ч на протязі перевіреного пе ріоду здійснив сплату (готів кові розрахунки) вартості на даних йому послуг без наданн я йому одержувачами таких ко штів розрахункового докумен та (касового чека, квитанції д о прибуткового ордера, іншог о письмового документа) вста новленої форми та змісту. Заг альна сума таких розрахункі в склала 227,45 грн. Зважаючи на це відповідач з підстав, що визн ачені в ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних с анкцій за порушення норм з ре гулювання обігу готівки" ріш енням № НОМЕР_1 застосував до позивача штрафні (фінансо ві) санкції на загальну суму 22 7,45 грн.

Колегія суддів зауважує, що з висновками зазначеними в А кті можна було б погодитись, я кщо б це було систематично, а в даному випадку епізодично , тому відповідно до п.3.1.ст.3 ЗУ "П ро оподаткування прибутку пі дприємств об'єктом оподаткув ання є прибуток, який визнача ється шляхом зменшення суми скоригованого валового дох оду звітного періоду, визнач еного згідно з п.4.3. цього Закон у на: суму валових витрат плат ника податку, визначених ст.5 ц ього Закону; суму амортизаці йних відрахувань, нараховани х згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Пунктом 4.1. ст.4 названо го Закону валовий доход визн ачений як загальна сума дохо ду платника податку від усіх видів діяльності, отриманог о (нарахованого) протягом зві тного періоду в грошовій, мат еріальній або нематеріальні й формах як на території Укра їни, її континентальному шел ьфі, виключній (морській) еко номічній зоні, так і за їх межа ми. Валовий доход включає, зок рема, загальні доходи від про дажу товарів (робіт, послуг).

Аналіз статті 4 ЗУ "Про опода ткування прибутку підприємс тв" дає підстави для висновку про те, що валовий дохід вклю чає доходи, фактично одержан і платником (а не які могли би бути ним отримані за певних у мов), у зв"язку з чим включення СПДІ до валового доходу пози вача суми недоотриманого ним доходу не відповідає вимога м чинного законодавства.

В обгрунтування позовних в имог позивач зазначив, що під приємство, здійснюючи виплат у приватному нотаріусу доход у в вигляді плати за вчинення нотаріальних дій, не є податк овим агентом стосовно таких доходів та не несе відповіда льність за нарахування подат ку з доходів фізичних осіб.

Однак, колегія суддів не мож е погодитися з таким висновк ом, оскільки він не ґрунтуєть ся на нормах матеріального п рава.

Так, пунктом 1.3 ст. 1 ЗУ "Про под аток з доходів фізичних осіб " встановлено, що доходом з дже релом його походження з Укра їни є будь-який доход, одержан ий платником податку або нар ахований на його користь від здійснення будь-яких видів д іяльності на території Украї ни, у тому числі, але не виключ но, у вигляді доходів від здій снення підприємницької діял ьності, а також незалежної пр офесійної діяльності на тери торії України.

Згідно з пунктом 1.15 ст. 1 цього Закону, податковим агентом є юридична особа (її філія, відд ілення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його предс тавництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткув ання іншими податками, зобов 'язані нараховувати, утримув ати та сплачувати цей подато к до бюджету від імені та за ра хунок платника податку, вест и податковий облік та подава ти податкову звітність подат ковим органам відповідно до закону, а також нести відпові дальність за порушення норм цього закону.

Оскільки позивач, як спожив ач наданої йому послуги, пови нен сплатити її вартість, а то му саме він зобов'язаний нара хувати, утримати та сплатити цей податок до бюджету від ім ені та за рахунок платника по датку, в даному випадку - прива тного нотаріуса, а відтак є по датковим агентом відносно ос таннього.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що особою, відп овідальною за нарахування, у тримання та сплату (перераху вання) до бюджету податку з до ходів у вигляді заробітної п лати, є працедавець (самозайн ята особа), який виплачує такі доходи на користь платника п одатку (такої самозайнятої о соби), а з інших оподатковуван их доходів з джерелом їх похо дження з України - податковий агент (п. 1.13 ст. 1 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб").

Разом з тим, відповідно до п ідпункту 20.3.2 п.20.3 ст. 20 ЗУ "Про пода ток з доходів фізичних осіб" у разі, коли податковий агент д о або під час виплати доходу н а користь платника податку н е здійснює нарахування, утри мання або сплату (перерахува ння) цього податку, відповіда льність за погашення суми по даткового зобов'язання або п одаткового боргу, що виникає внаслідок таких дій, поклада ється на такого податкового агента. При цьому платник под атку - отримувач таких доході в звільняється від обов'язкі в погашення такої суми подат кових зобов'язань або податк ового боргу.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт ується її вимоги та заперече ння.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеля ційної скарги на постанову с уду першої інстанції суд апе ляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України перед бачено, що суд апеляційної ін станції залишає апеляційну с каргу без задоволення, а пост анову або ухвалу суду - без змі н, якщо визнає, що суд першої і нстанції правильно встанови в обставини справи та ухвали в судове рішення з додержанн ям норм матеріального і проц есуального права.

Колегія суддів вважає, що су д першої інстанції дійшов пр авильного висновку, що позов ні вимоги підлягають частко вому задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про часткове задо волення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасу ванню, оскільки спірна поста нова прийнята встановленим и межами повноважень, що нада ні чинним законодавством Укр аїни, з урахуванням всіх обст авин справи, що мають значенн я для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Житомир ськаого окружного адміністр ативного суду від 03 грудня 2010 р оку відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, доводи апеляційної скар ги не спростовують висновки суду першої інстанції, викла дені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстав и для її скасування та постан овлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Малинському районі Житоми рської області на постанову Житомирського окружного ад міністративного суду від 03 г рудня 2010 року по справі за адмі ністративним позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Малинська фабрика спе ціального паперу" до Державн ої податкової інспекції у Ма линському районі Житомирсь кої області про визнання нед ійсним податкового повідом лення - рішення - залишити без задоволення, а судове рі шення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена до Ви щого адміністративного суду України в порядок і строки, ви значені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

(Повний текст ухвали скла дено 23.09.2011р.)