Рішення

від 05.10.2011 по справі 7/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/215

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.10.11 р.                                                                                 Справа № 7/215                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара,

при секретарі судового засідання Чеботарьовій О.В.

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Глорія-Дон” м. Донецьк

До відповідача: Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” м.Артемівськ

Предмет спору: стягнення заборгованості –10 000, 00 грн., штрафу –1 000, 00 грн., 3% річних –195, 60 грн., інфляційних –1 820, 00 грн.

За участю представників:

від позивача: Ставцев Р.Ю. – директор

від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:                            

Приватне підприємство „Глорія-Дон” м.Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” м.Артемівськ про стягнення заборгованості – 10 000, 00 грн., штрафу – 1 000, 00 грн., 3% річних – 195, 60 грн., інфляційних – 1 820, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів №220710 від 22.07.2010р. із специфікаціями до нього; накладну №216 від 26.11.2010р.; довіреність №75 від 26.11.2010р.; платіжні доручення №770 від 14.12.2010р., №834 від 21.12.2010р., №868 від 24.12.2010р., №901 від 30.12.2010р., №202 від 06.09.2011р., №201 від 06.09.2011р.; наказ №4 від 01.08.2011р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав, надав для залучення у справу додаткові документи, в тому числі лист, яким відповідач визнав суму заборгованості по договору №220710 від 22.07.2010р.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, за всіма адресами, що містяться в матеріалах справи, в тому числі, за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розгляд справи відкладався з метою надання відповідачу права на захист, але він не скористався цим своїм правом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.09.2011р. відповідач значиться в держреєстрі як юридична особа.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів №220710 від 22.07.2010р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.8.9 Договору, Договір діє до 31.12.2010р.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти нафтопродукти (далі товар) у відповідності з поданою покупцем (відповідачем) заявкою, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим Договором. Відвантаження кожної партії товару фіксується окремою специфікацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.8 Договору, покупець зобов'язується здійснити оплату, вказану в рахунку-фактурі та специфікації на кожну партію товару за поставлений товар протягом 3 банківських днів з моменту поставки.

Разом з цим, у специфікації №7 від 26.11.2010р. до Договору, сторони узгодили, що 26.11.2010р. позивач повинен поставити відповідачу дизельне паливо на суму 36 165, 80 грн., а відповідач протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця повинен його оплатити.

Згідно п. 2.6 Договору, ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами. Факт узгодження ціни підтверджується наявністю підпису покупця на товарній накладній та підписаній специфікації на кожну партію, що відвантажується.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу 26.11.2010р. товар на суму 36 165, 80 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі підписом відповідача на видатковій накладній №216 від 26.11.2010р.

Факт отримання товару саме у виконання умов Договору також підтверджено відповідачем у листі №289/1 від 31.03.2011р., підписаному директором ДП „Артемівський завод стінових матеріалів”.

Відповідач свої зобов'язання за Договором у повному обсязі та у встановлені за згодою сторін строки, не виконав, отриманий товар своєчасно (протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару) та у повному обсязі не сплатив.

На підставі наведеного, позивач звернувся до відповідачам із листом б/н від 08.06.2011р. про сплату суми заборгованості – 10 000,02 грн. по Договору, в підтвердження чого у справі міститься відповідний опис вкладення.

У зв'язку із неотриманням коштів за товару, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість – 10 000, 00 грн. з відповідача у примусовому порядку.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, в тому числі листа №289/1 від 31.03.2011р., двостороннього акта звірки розрахунків станом на  01.01.2011р., з огляду на умови Договору, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться перед позивачем сума заборгованості – 10 000, 00 грн., яка є доведеною та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2011р. по 26.08.2011р. 3% річних у сумі 195,60 грн. та інфляційні у сумі 1820,00 грн.

Інфляційні та річні перераховані судом у відповідності до приписів діючого законодавства та відповідно складають:

3% річних – 195, 62 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 195, 60 грн., що не суперечить діючому законодавству;

інфляційні – 414, 31 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі – 195,60 грн., інфляційних – частково – у сумі 414, 31 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.4 Договору, у разі, якщо строк прострочення покупцем проведення розрахунків перевищує 30 календарних дні, покупець зобов'язаний оплатити штраф у розмірі 10% від суми, яка належить оплаті.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 1000,00 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 1 000, 00 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Глорія-Дон” м. Донецьк до Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” м.Артемівськ про стягнення заборгованості –10 000, 00 грн., штрафу –1 000, 00 грн., 3% річних –195, 60 грн., інфляційних –1 820, 00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” (юр.адреса: 84536, Донецька обл.., м.Артемівськ, смт.Красна Гора, вул.Першотравнева; пошт.адр.: 84536, Донецька обл.., м.Артемівськ, смт.Красна Гора, вул.Першотравнева, 1; ЄДРПОУ 25093764) на користь Приватного підприємства „Глорія-Дон” (юр.адр.: 83087, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 129-Б, пошт.адр.: 83001, м.Донецьк, вул.Щорса, 14, ЄДРПОУ 31123476, р/р 26005060288351 в філії КБ „Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335496) – заборгованість у сумі  10 000, 00 грн., 3% річних у сумі 195, 60 грн., інфляційні у сумі 414, 31 грн., штраф у сумі  1 000, 00 грн., державне мито у сумі 116, 10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210, 51 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 05.10.2011р.

Суддя                                                               Сгара Е.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >