Рішення

від 05.10.2011 по справі 33/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.11 р. Сп рава № 33/54

Господарський суд Донець кої області у складі судді Си ч Ю.В.

при секретарі судового зас ідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засід анні матеріали справи

за позовом Малого приватно го виробничо-комерційного пі дприємства „Бета”, м.Ясинува та

до відповідача Державного підприємства „Дослідне госп одарство Донецького інститу ту агропромислового виробни цтва Української академії аг рарних наук”, с.Піски

про стягнення 13 462грн.33коп.

та за зустрічним позовом Де ржавного підприємства „Досл ідне господарство Донецьког о інституту агропромисловог о виробництва Української ак адемії аграрних наук”, с.Піск и

до відповідача Малого прив атного виробничо-комерційно го підприємства „Бета”, м.Яси нувата

про визнання недійсним дог овору №1/07-10В від 01.07.2010р. про наданн я транспортних послуг.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 30.12.2010р., ОС ОБА_2. за довіреністю б/н від 15.11.2010р.,

від відповідача: не з' явив ся.

В с удових засіданнях 19.07.2011р.

огол ошено перерву до 27.07.2011р.,

10.08.2011р . оголошено перерву

до 31.08 .2011р. на підставі

ст. 77 Г осподарського

проц есуального кодексу України.

Позивач, Мале приватне ви робничо-комерційне підприєм ство „Бета”, м.Ясинувата звер нувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного п ідприємства „Дослідне госпо дарство Донецького інститут у агропромислового виробниц тва Української академії агр арних наук”, с.Піски про стягн ення 13 462грн.33коп.

Ухвалою від 12.05.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до ро згляду та порушено проваджен ня у справі №33/54, сторони зобов' язані надати документи та ви конати певні дії.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на неналежне виконання відпові дачем зобов' язань за догово ром про надання транспортних послуг №1/07-10В від 01.07.2010р. в частин і оплати виконаних робіт, вна слідок чого утворилась забор гованість у розмірі 12 306грн.50ко п. та виникли підстави для нар ахування інфляційних витрат у розмірі 943грн.16коп., 3% річних у розмірі 212грн.66коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копі ї договору про надання транс портних послуг №1/07-10В від 01.07.2010р., додатку №1 від 01.07.2010р. до договор у №1/07-10В від 01.07.2010р., актів про нада ння послуг №596 від 30.07.2010р., №672 від 19. 08.2010р., №790 від 30.09.2010р., рахунків на оп лату №430 від 30.07.2010р., №491 від 19.08.2010р., №567 від 30.09.2010р., податкових накладн их №569 від 30.07.2010р., №679 від 19.08.2010р., №76 ві д 30.09.2010р., акту звіряння.

Нормативно свої вимоги поз ивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54 Гос подарського процесуального кодексу України.

31.05.2011р. на адресу господарськ ого суду Донецької області н адійшла зустрічна позовна за ява №119 від 30.05.2011р. Державного під приємства „Дослідне господа рство Донецького інституту а гропромислового виробництв а Української академії аграр них наук”, с.Піски до Малого пр иватного виробничо-комерцій ного підприємства „Бета”, м.Я синувата про визнання догово ру №1/07-10В від 01.07.2010р. про надання т ранспортних послуг недійсни м.

Ухвалою від 31.05.2011р. господарс ький суд Донецької області п рийняв зазначену зустрічну п озовну до спільного розгляду с первісним позовом по справ і №33/54 на підставі ст.ст. 60, 61 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

В обґрунтування зустрічни х позовних вимог відповідач посилається на той факт, що до говір про надання транспортн их послуг підписано заступни ком директора Малим О.М., який на момент укладання договору не мав відповідних повноваж ень або доручення, у зв' язку із чим, зазначений договір пі длягає визнанню недійсним.

Зустрічні позовні вимоги в ідповідач обґрунтовує ст.16, ч. 1 ст.92, ч.2 ст.203, ст.215 Цивільного код ексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 51-57, 60 Гос подарського процесуального кодексу України, ст.65 Господа рського кодексу України.

На підтвердження своїх вим ог відповідач надав копії на казу №157-к від 05.07.2010р., посадової і нструкції заступника директ ора ДП „Дослідного господарс тва Донецького інституту агр опромислового виробництва У країнської академії аграрни х наук”, наказів №141-к від 24.06.2008р., № 161-к від 16.07.2008р., №51-к від 03.06.2010р., №4 від 07.06.2010р.

Ухвалою від 30.06.2011р. господарс ький суд Донецької області з а клопотанням представника п озивача продовжив строк розг ляду справи №33/54 на п' ятнадця ть днів до 27.07.2011р. на підставі ст . 69 Господарського процесуаль ного кодексу України.

Розпорядженням голови гос подарського суду Донецької о бласті від 25.07.2011р. справу №33/54 пер едано на розгляд судді Велич ко Н.В. у зв' язку із відпустко ю судді Сич Ю.В.

Розпорядженням голови гос подарського суду Донецької о бласті від 09.08.2011р. справу №33/54 пер едано на розгляд судді Сич Ю.В . у зв' язку із її виходом з ві дпустки.

Представник позивача нада в відзив на зустрічний позов , відповідно до якого запереч ує проти зустрічних позовних вимог та зазначає про їх безп ідставність. 28.07.2011р. надав клопо тання, відповідно до якого пр осив здійснювати розгляд спр ави №33/54 без участі представни ка позивача та зазначив, що на полягає на задоволенні позов них вимог.

Представник відповідача н адав пояснення, за якими зазн ачає що позивачем надані пос луги, а відповідачем прийнят і на підставі договору №1/07-10В в ід 01.07.2010р. на суму 1 863грн.00коп., посл уги на суму 9 657грн.00коп. позивач ем надавались на підставі до говору №12-14/141 від 30.03.2010р., у зв' язк у із чим в цій частині відпові дач заперечує проти позовних вимог, надав для долучення до матеріалів справи копію дог овору про спільну діяльність №12-14/141 від 30.03.2010р.

Представник позивача 05.10.2011р. надав пояснення, за якими ств ерджує, що посилання відпові дача на той факт, що спірні акт и виконаних робіт складені н а підставі договору №12-14/141 від 30 .03.2010р., є безпідставним та надав копії рішення суду від 20.07.2010р. п о справі №35/145пд, рішення господ арського суду від 26.07.2011р. по спр аві №35/85.

Розгляд справи здійснював ся без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Го сподарського-процесуальног о кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господар ського процесуального кодек су України судочинство в гос подарських судах здійснюєть ся на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладавс я на підставі ст.77 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

Під час судового розгляду с прави представників сторін б уло ознайомлено з правами та обов' язками у відповідност і із ст. 22 Господарського проц есуального кодексу України.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанн ям та заслухавши представник ів сторін, суд встановив:

01.07.2010р. між Державним підприє мством „Дослідне господарст во Донецького інституту агро промислового виробництва Ук раїнської академії аграрних наук” (замовник) та Малим прив атним виробничо-комерційним підприємством „Бета” (викон авець) укладено договір про н адання транспортних послуг № 1/07-10В (далі - Договір), за умовам и якого замовник доручає, а ви конавець приймає на себе зоб ов' язання з перевезення ван тажів до пункту призначення, зазначеному замовником (п.1 До говору).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір з бок у позивача підписаний в.о. дир ектора Малим О.М., підпис якого скріплений відбитком печатк и підприємства відповідача.

Статтею 203 Цивільного кодек су України передбачено, що зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного коде ксу України підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу. Якщ о недійсність правочину прям о не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінт ересована особа заперечує йо го дійсність на підставах, вс тановлених законом, такий пр авочин може бути визнаний су дом недійсним (оспорюваний п равочин).

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним в даній справі, суд повинен встанови ти наявність чи відсутність необхідного обсягу цивільно ї дієздатності особи, яка під писала спірний договір від і мені відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Код ексу господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для господарс ького суду заздалегідь встан овленої сили.

Відповідно до письмових по яснень відповідача №235 від 30.08.201 1р., останній підтвердив надан ня позивачем та прийняття ві дповідачем послуг за спірним и актами.

Підпис представника відпо відача скріплений печаткою п ідприємства, в подальшому сп ірний договір виконувався ст оронами, що свідчить у сукупн ості згідно ст. 241 Цивільного к одексу України про наступне схвалення правочину відпові дачем.

Крім того, згідно ст. 92 ч. 3 Циві льного кодексу України у від носинах із третіми особами о бмеження повноважень щодо пр едставництва юридичної особ и не має юридичної сили, крім в ипадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала ч и за всіма обставинами не мог ла не знати про такі обмеженн я.

Із п. 9.2, 9.3 роз' яснень президі ї Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. № 02- 5/111 вбача ється:

Наступне схвалення юридич ною особою угоди, укладеної в ід її імені представником, як ий не мав належних повноваже нь, робить її дійсною з момент у укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відпо відне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграм а, телетайпограма тощо) або вч инення дій, які свідчать про с хвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення плате жу другій стороні і т.ін.). У так ому випадку вимога про визна ння угоди недійсною з мотиві в відсутності належних повно важень представника на уклад ення угоди задоволенню не пі длягає.

За загальним правилом пере дбачені установчими докумен тами обмеження повноважень о соби щодо укладення угод у по рівнянні з визначеними у дов іреності, законі не повинні в пливати на відносини підприє мства, установи, організації , від імені якої укладено угод у, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала ч и повинна була знати про існу ючі обмеження.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору.

В подальшому правочин був с хвалений відповідачем його ф актичним виконанням. Крім то го, суд приймає до уваги, що ск ладання та підписання сторон ами актів надання послуг зді йснюється на стадії виконанн я вже укладеного договору, пі дтверджує фактичне виконанн я цього договору, тому не може впливати на дійсність або не дійсність договору з приводу підписання таких актів не уп овноваженою особою.

Підстави для визнання спір ного правочину недійсним, вс тановлені нормою ст. 215 Цивіль ного кодексу України та конк ретно визначені ст. 203 Цивільн ого кодексу України, відсутн і.

За таких обставин, зустрічн і позовні вимоги щодо визнан ня договору про надання тран спортних послуг №1/07-10В від 01.07.2010р . недійсним є необґрунтовани ми, безпідставними та такими , що не підлягають задоволенн ю.

Щодо первісних позовних ви мог, судом встановлено насту пне.

Відповідно до п.2.1 Договору в иконавець зобов' язується: н адати в строк технічно справ ний автотранспорт за заявкою замовника; забезпечити безп еку руху у дорозі; забезпечит и схоронність та цілісність вантажу, що перевозиться.

В свою чергу, замовник зобов ' язується своєчасно надава ти документи на вантаж, що пер евозиться; сплатити надані т ранспортні послуги з перевез ення у строки, обумовлені в пу нктів 3 цього договору (п.2.2. Дог овору).

В матеріалах справи наявні копії актів про надання посл уг №596 від 30.07.2010р., №672 від 19.08.2010р., №790 ві д 30.09.2010р. на загальну суму 12 306грн. 50коп., які підписані з обох сто рін та підписи скріплені від битками печаток підприємств . З огляду на що, суд робить вис новок, що надані позивачем по слуги прийняті відповідачем без заперечень.

Пунктом 3.1. Договору передба чено, що за виконану роботу за мовник розраховується перер ахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок викон авця в триденний строк за пре дставленим рахунком або готі вковий розрахунок через касу замовника.

Згідно з п.3.2. Договору викона на робота з перевезення вант ажу оплачується за розцінкам и, які існують на день перевез ення.

Так, відповідно до додатку № 1 до Договору сторони узгодил и ставки на перевезення пшен иці насипом.

Так, в матеріалах справи ная вні копії рахунків на оплату з відміткою відповідача про отримання, зокрема, рахунок № 430 від 30.07.2010р. отриманий 30.07.2010р., раху нок №491 від 19.08.2010р. - 19.08.2010р., рахуно к №567 від 30.09.2010р. - 30.09.2010р.

У зв' язку із чим, кінцевий строк оплати наданих послуг, враховуючи приписи Договору , становить за рахунком №430 від 30.07.2010р. - 02.08.2010р., рахунок №491 від 19.08.2 010р. - 22.08.2010р., рахунок №567 від 30.09.2010р. - 03.10.2010р.

Однак, за твердженням позив ача та як вбачається з матері алів справи оплата наданих з а Договором послуг відповіда чем здійснена не була. У зв' я зку із чим, за актом №596 від 30.07.2010р . станом на 03.08.2010р. виникла забор гованість у розмірі 786грн.00коп ., за актом №672 від 19.08.2010р. станом на 23.08.2010р. - 9 657грн.50коп., за актом №790 від 30.09.2010р. станом на 04.10.2010р. - 1 863гр н.00коп.

Проаналізувавши вищезазна чений договір, судом встанов лено, що останній за своєю пра вовою природою є договором п ро надання послуг та підпада є під регулювання статей 901-907 Ц ивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільно го кодексу України, за догово ром про надання послуг одна с торона (виконавець) зобов'язу ється за завданням другої ст орони (замовника) надати посл угу, яка споживається в проце сі вчинення певної дії або зд ійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сп латити виконавцеві зазначен у послугу, якщо інше не встано влено договором.

За приписами ст.903 Цивільног о кодексу України, якщо догов ором передбачено надання пос луг за плату, замовник зобов'я заний оплатити надану йому п ослугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені дого вором.

Згідно зі статтею 193 Господа рського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодек су України закріплено, що зоб ов' язанням є правовідношен ня, в якому одна сторона (боржн ик) зобов' язана вчинити на к ористь другої сторони (креди тора) певну дію (передати майн о, сплатити гроші тощо), а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання має виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору, цього Кодексу та інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.

Із матеріалів справи вбача ється, що сторонами погоджен о істотні умови за вищевказа ним договором.

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду відпові дачем не представлено, відпо відно до чого суд робить висн овок, що зазначена заборгова ність відповідачем не сплаче на до теперішнього часу.

Посилання відповідача на т ой факт, що надані послуги з пе ревезення пшениці насипом зд ійснювались на підставі дого вору про спільну діяльність №12-14/141 від 30.03.2010р. суд вважає безпі дставними та такими, що не від повідають дійсності з наступ них підстав. Так, матеріалах с прави наявна копія доповненн я №1 від 01.07.2010р. до Договору, за зм істом якого сторони узгодили ставки саме на перевезення п шениці насипом. Також до мате ріалів справи долучено копію рішення суду від 20.07.2010р. по спра ві №35/145пд за позовом Державног о підприємства „Дослідне гос подарство Донецького інстит уту агропромислового виробн ицтва Української академії а грарних наук”, с.Піски до відп овідача, Малого приватного в иробничо-комерційного підпр иємства „Бета”, м.Ясинувата п ро визнання договору про спі льну діяльність від 30.03.2010р. №12-14/141 не чинним, застосування насл ідків недійсності правочину та зобов' язання повернути одержане на виконання догово ру та за зустрічним позовом М алого приватного виробничо-к омерційного підприємства „Б ета”, м.Ясинувата до відповід ача, Державного підприємства „Дослідне господарство Доне цького інституту агропромис лового виробництва Українсь кої академії аграрних наук”, с.Піски про визнання договор у про спільну діяльність від 30.03.2010р. №12-14/141 дійсним за участю пр окуратуру Донецької області в інтересах держави в особі Д ержавного підприємства „Дос лідне господарство Донецько го інституту агропромислово го виробництва Української а кадемії аграрних наук” із за лученням третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні п озивача - Української акаде мії аграрних наук, м.Київ, яким за ініціативою суду визнано вищевказаний договір недійс ним.

Згідно з ч.2. ст.35 Господарськ ого процесуального кодексу У країни факти, встановлені рі шенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує г осподарські спори), за винятк ом встановлених рішенням тре тейського суду, під час розгл яду однієї справи, не доводят ься знову при вирішенні інши х спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За приписами ч.1 ст.236 Цивільн ого кодексу України правочин , визнаний судом недійсним, є н едійсним з моменту його вчин ення. У відповідності з ч.1. ст. 2 16 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створ ює юридичних наслідків, крім тих, що пов' язані з його неді йсністю.

Враховуючи вищенаведене, с уд вважає, що позовні вимоги щ одо стягнення суми заборгова ності у розмірі 12 306грн.50коп. є о бґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задово ленню.

Також відповідно до позовн ої заяви позивач заявляє про стягнення інфляційних витра т у розмірі 943грн.16коп. та 3% річни х у розмірі 212грн.66коп. за періо д з 01.08.2010р. по 01.04.2011р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вва жається таким, що прострочив , якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання). У разі поруш ення зобов'язання настають п равові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником п рийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні пр авові наслідки, які полягают ь у можливості застосування кредитором до боржника встан овленої законом або договоро м відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Перевіривши розрахунок ін фляційних витрат, судом вста новлено, що позивачем завище но суму інфляційних витрат. В ідповідно до чого, судом здій снено самостійно розрахунок інфляційних витрат та визна чено суму інфляційних витрат , яка підлягає стягненню, а сам е: за актом №596 від 30.07.2010р. за періо д з серпня 2010р. по березень 2011р. н а суму 786грн.00коп. - 73грн.40коп., за актом №672 від 19.08.2010р. за період з в ересня 2010р. по березень 2011р. на с уму 9 657грн.50коп. - 776грн.68коп., за а ктом №790 від 30.09.2010р. за період з жо втня 2010р. по березень 2011р. на сум у 1 863грн.00коп. - 93грн.01коп., що раз ом складає 943грн.09коп.

Перевіривши розрахунок 3 % р ічних, судом встановлено, що п озивачем невірно визначений момент виникнення заборгова ності за спірними актами. Зді йснивши перерахунок 3% річних у відповідності до приписів норм чинного законодавства за актом №596 від 30.07.2010р. за період з 03.08.2010р. по 01.04.2011р., за актом №790 від 3 0.09.2010р. за період з 04.10.2010р. по 01.04.2011р., с удом визначено суму 3% річних - 15грн.63коп. та 27грн.56коп відповід но. Здійснивши перерахунок з а актом №672 від 19.08.2010р. за період з 23.08.2010р. по 01.04.2011р., судом встановле но, що сума 3% річних у розмірі 16 9грн.00коп. заявлена позивачем за вказаним актом не супереч ить нормам чинного законодав ства. З огляду на вищевикладе не, позовні вимоги щодо стягн ення 3% річних підлягають задо воленню частково у розмірі 212г рн.19коп.

Судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу за пе рвісним позовом підлягають п ропорційно розміру задоволе них позовних вимогу у відпов ідності до ст.49 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу за зу стрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за зу стрічним позовом (відповідач а за первісним позовом) в повн ій сумі у відповідності до ст .49 Господарського процесуаль ного кодексу України.

На підставі вищенаведеног о, керуючись ст.ст. 11, 203, 215, 216, 236, 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України ; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуаль ного кодексу України, господ арський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Малого прив атного виробничо-комерційно го підприємства „Бета”, м.Яси нувата до відповідача, Держа вного підприємства „Дослідн е господарство Донецького ін ституту агропромислового ви робництва Української акаде мії аграрних наук”, с.Піски пр о стягнення 13 462грн.33коп. задово льнити частково.

В інших вимогах за первісни м позовом відмовити.

Стягнути з Державного підп риємства „Дослідне господар ство Донецького інституту аг ропромислового виробництва Української академії аграрн их наук” (86053, Донецька область, Ясинуватський район, с.Піски , вул.Стадіонна, буд. 15, код ЄДРП ОУ 34590782) на користь Малого прива тного виробничо-комерційног о підприємства „Бета” (86000, Доне цька область, м.Ясинувата, вул .Некрасова, 17-А, код ЄДРПОУ 13479820) з аборгованість у розмірі 12 306гр н.50коп., 3% річних у розмірі 212грн. 19коп., інфляційні витрати у ро змірі 943грн.09коп., державне мито в розмірі 134грн.62коп. та витрат и на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у в сумі 235грн.99коп.

У задоволенні зустрічних п озовних вимог Державного під приємства „Дослідне господа рство Донецького інституту а гропромислового виробництв а Української академії аграр них наук”, с.Піски до Малого пр иватного виробничо-комерцій ного підприємства „Бета”, м.Я синувата про визнання догово ру №1/07-10В від 01.07.2010р. про надання т ранспортних послуг недійсни м відмовити за недоведеністю .

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.10.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо ап еляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає закон ної сили після розгляду спра ви апеляційним господарськи м судом.

Повний текст рішення склад ено та підписано 10.10.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >