Ухвала

від 20.10.2011 по справі 13/89-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/89-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         20.10.11 р.                                                                                             № 13/89-63                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. без виходу в судове засідання, розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл.

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Шахта імені А.Ф. Засядько” м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу в розмірі 1884654грн.68коп., індексу інфляції у розмірі 94232грн.73коп., 3% річних у розмірі 42404грн.73коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Шахта імені А.Ф. Засядько”, про стягнення суми основного боргу в розмірі 1884654грн.68коп., індексу інфляції у розмірі 94232грн.73коп., 3% річних у розмірі 42404грн.73коп.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

1. За приписом ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Розглянувши додані Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл. до позовної заяви документи, судом встановлено, що позивачем в одній позовній заяві об'єднані вимоги, що відрізняються між собою підставами виникнення.

Так, відповідно до змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл. посилається на заборгованість відповідача, яка виникла за договорами № 29 від 19.01.2009р. та № 28/уг. від 19.01.2009р.

Дослідження доданих до позовної заяви документів дає підстави стверджувати, що кожен з цих договорів має свій предмет та породжує самостійні права і обов'язки незалежно один від одного.

Так, дослідивши договір № 29 від 19.01.2009р. судом встановлено, що позивач (постачальник) зобов'язується поставити шпрот соняшника (в подальшому товар) в кількості та по ціні, передбаченій в заявці покупця та специфікаціях до даного договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його по встановленій ціні.

Відповідно п. 3.1 договору поставка визначеного даним договором товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця („Дмитрівський комбікормовий завод”, с. Дмитрівка, Слав'янського району та „Слав'янський комбікормовий завод” м. Слав'янськ), зазначеним у заявці покупця.

        Згідно п. 3.2 догоовру поставка товару здійснюється щомісячно в 2009р. по 1300т. В місяць.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що покупець здійснює у відповідність з умовами даного договору оплату протягом 30 днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Одночасно дослідивши договір №28/уг від 19.01.2009р. судом встановлено, що відповідач (продавець) поставляє вугільні концентрати, іменовані в подальшому вугілля, в установленому обсязі та асортименті. Марочний склад, показники якості містяться в Додатку № 1 до даного договору. Поставка вугілля по даному договору здійснюється протягом 2009р.

Згідно п. 1.2 договору ціни, показники якості вугілля, обумовлені в додатках до даного договору, не підлягають зміні протягом всього строку їх дії без додаткової письмової згоди обох сторін.

Відповідно п. 1.3 договору загальна вартість поставляємого вугілля складає: згідно додатків до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що продавець поставляє вугілля покупцю на умовах  FCA, згідно „Інкотермс – 2000”. Відповідно п. 3.2 договору поставка вугілля здійснюється згідно додаткам до даного договору, узгоджених покупцем та продавцем не пізніше, ніж за 5 днів до початку запланованого періоду.

Відповідно п. 5.1 договору оплата за поставлене вугілля (узгодженої партії продукції) здійснюється шляхом 100% передоплати.

Таким чином, кожен з договорів має власний предмет договору, умови, строки виконання зобов'язань зі сплати отриманої продукції, тощо. Тобто за кожним окремим договором між сторонами виникли взаємні права та зобов`язання, а отже і окремі договірні правовідносини, які повинні доводитися різними доказами.

Суд звертає увагу на те, що строк виконання зобов'язань щодо оплати за кожною поставкою за умовами договорів теж повинен визначатися окремо, що призведе до перевірки та встановлення підстав нарахування штрафних санкцій відокремлено.

Оглядом представлених документів встановлено, що заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одній позовній заяві, оскільки при розгляді позовних вимог кожен з таких договорів повинен бути досліджений судом окремо з перевіркою обставин їх укладання, встановлення фактів щодо вчинення сторонами відповідних дій на виконання означених договорів, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.  

Наявність декількох різних договорів поставки між одними і тими ж особами не є підтвердженням наявності зв'язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

Враховуючи той факт, що позивачем не зазначено обставин, що пов'язують між собою позовні вимоги в частині стягнення сум заборгованості за кожною з поставок за окремими договорами, суд вважає, що сумісний розгляд заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл. вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.

За приписом п.5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

2. Відповідно до вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату у встановлених порядку та розмірі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

За змістом п.1.30 ст.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви додано  платіжне доручення №299 від 22.09.2011р. у сумі 236.00грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зазначеному  платіжному дорученні позивачем вказані наступні реквізити одержувача коштів: „Держбюджет м. Донецьк Ворошиловський р-н, код 34686537, банк одержувача ГУДКУ в Донецькій обл., код банку 834016, рах.31216259700004”. Крім цього, в графі „Призначення платежу” позивачем вказано код  22050000.

В свою чергу, 22.06.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист Управління Державного казначейства України у Київському районі м. Донецька №19.37/04-38/1345, згідно якого управління, посилаючись на приписи  Бюджетного кодексу України та Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” повідомило змінені з 21.06.2010р. реквізити рахунку для зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах Донецької області до державного бюджету, а саме оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31210264700006 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050003, символ банківської звітності 264.

Отже, всупереч викладеного, реквізити у доданому до позову платіжному дорученні №299 від 22.09.2011р. у сумі 236.00грн. не відповідають належним реквізитам для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу щодо розгляду позовної заяви у господарському суді Донецької області. Викладене не свідчить про зарахування коштів до Державного бюджету саме за належним цільовим призначенням.

Документів, які б підтверджували сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, позивачем до позовної заяви не надано.

Відповідно до п. 10ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку ненадання доказів сплати витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.

       Зважаючи на викладене і керуючись ст. 57, п.п. 5, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                               УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпробуд”, м. Каховка, Херсонська обл.без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви згідно ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її винесення.

Додаток: позовна заява 43 від 10.10.2011р. з доданими до неї документами.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >