Ухвала

від 20.10.2011 по справі 29/94-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         20.10.11 р.                                                                                             № 29/94-63                                                                                                                                                                 

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М., розглянувши матеріали  

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, м.Докучаєвськ, Донецька область

до Відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 29 000,00грн., 3% річних у сумі 881,92грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1, м.Докучаєвськ, Донецька область

(далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29 000,00грн., 3% річних у сумі 881,92грн.

При поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених  розділом VIII Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи,  які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Такий порядок та розмір визначається положеннями Декрету КМУ „Про державне мито”,  положення якого визначають ставки державного мита як для майнових, так і немайнових вимог.

Як вбачається із позову, Позивачем заявлені майнові вимоги – про стягнення заборгованості у розмірі 29 000,00грн., 3% річних у сумі 881,92грн. (29 881,92грн.)  Відповідно до п.п.а) п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито”, Позивач повинен надати докази сплати державного мита за майновою вимогою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 (шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки згідно заявлених позивачем позовних вимог (29 881,92грн.)  1(один)% від ціни позову (298,82грн.), позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі – 298,82грн. Між тим, згідно наданої Позивачем квитанції №20  від 19.10.2011р. державне мито сплачено ним лише у розмірі 294,00грн., що є меншим ніж 1(один) % від ціни позову.

Крім того, у квитанції №20  від 19.10.2011р. Позивачем не додержані вимоги  п. 14 розділу 3 “Інструкції про порядок обчислення та  справляння державного мита” (із змінами), затвердженої наказом Головної державної податкової  інспекції України  № 15 від 22.04.1993р., щодо належного оформлення квитанції №20  від 19.10.2011р. Вказаним пунктом передбачено, що при  сплаті  державного мита готівкою до документа, щодо якого  вчинюється  відповідна  дія,  додається  оригінал квитанції кредитної  установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з  рахунку платника  -  останній примірник платіжного доручення з написом  (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід  бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим  підписами  посадових  осіб  і  відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Крім того, Позивачем всупереч приписів п.4 ст. 57 та п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додані докази на підтвердження викладених обставин. Надані незасвідчені копії документів такими доказами в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України вважатися не можуть.

Суд звертає увагу позивача,  що  згідно Наказ|Інструкція, Головне управління державної служби України, від 29.11.2000, № 65 "Про затвердження Інструкції з діловодства Головдержслужби" засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки. При засвідченні копій тощо ставиться підпис посадової особи, в межах компетенції якої робиться певні дії. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища.

За таких обставин позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 54, 57, 61, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, м.Докучаєвськ, Донецька область до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 29 000,00грн., 3% річних у сумі 881,92грн. без розгляду.

2. Роз’яснити Позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею  до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява з доданими до неї документами

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >