Постанова

від 27.05.2008 по справі 10/612-07 (02-03/1469/18)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 27 травня 2008 р.                                                                                   

№

10/612-07 (02-03/1469/18) 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

Ткаченко

Н.Г., Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні

касаційну

скаргу

Відкритого

акціонерного товариства "Лучанський цукровий завод"

на

рішення  та постанову господарського суду

Київської області від  28.01.2008

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від  28.02.2008

у

справі

№10/612-07

за

позовом  до   

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору,  на стороні позивача  треті особи,які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача

Відкритого

акціонерного товариства "Лучанський цукровий завод" 1. Товариства з

обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Лука" 2.

Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківське

міжміське бюро технічної інвентаризації" Рокитнянська міжрайонна

державна податкова інспекція Київської області в особі Таращанського

відділення  1. Приватний нотаріус

Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1  2. Приватний нотаріус Рокитнянського

районного нотаріального округу Київської області                              ОСОБА_2

 Доповідач: Продаєвич Л.В. про  визнання недійсним договору та зобов'язання

МБТІ скасувати державну реєстрацію договору від 08.07.2004 та скасування ТОВ

"Цукровий завод "Лука" з реєстру прав власності на нерухоме

майно

за

участю представників сторін:

від

позивача:

ліквідатор

ОСОБА_3

від

відповідачів:           І:                                         ІІ:

від ІІІ осіб:   МДПІ      І:                                                                                  ІІ:

                                        ІІІ:

ОСОБА_4. за дов. від 15.05.2008 №191 не з'явилися  ОСОБА_5 за дов. від 08.01.2008 №01,

ОСОБА_6. за дов. від 30.10.2007 не з'явилися не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Відкрите

акціонерного товариства "Лучанський цукровий завод" (надалі -ВАТ

"Лучанський цукровий завод") в особі ліквідатора звернулося до

господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Цукровий завод "Лука" (надалі -ТОВ

"Цукровий завод "Лука"), за участю третіх осіб: приватних

нотаріусів Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Білоцерківського міжміського бюро технічної

інвентаризації про:

-

визнання укладеного між ВАТ "Лучанський цукровий завод" та ТОВ

"Цукровий завод "Лука" договору від 08.07.2004 недійсним з тих

підстав, що договір посвідчений нотаріусом без перевірки відсутності заборони

на відчуження або арешту, тоді як нерухоме майно, яке є об'єктом

купівлі-продажу, знаходилося у податковій заставі; нотаріусом порушені приписи

статті 55 Закону України "Про нотаріат", пункту 47 Інструкції про

порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом

Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, та не перевірені

повноваження директора товариства ОСОБА_7., який не мав необхідного обсягу

цивільної дієздатності, передбаченого статтею 203 Цивільного кодексу України,

та уклав договір без згоди Спостережної ради товариства; укладена між сторонами

угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки

грошові кошти відповідачем перераховані сторонній організації до підписання

договору;

-

відміну Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації державної

реєстрації вказаного договору та скасування ТОВ "Цукровий завод

"Лука" з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою

господарського суду Київської області від 27.11.2007, з урахуванням ухвали

цього ж суду від 16.01.2008, залучено для участі у справі в якості третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

-Рокитнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області в особі

Таращанського відділення.

Ухвалою

господарського суду Київської області від 18.12.2007, з урахуванням ухвали

цього ж суду від 16.01.2008, залучено для участі у справі в якості

відповідача-ІІ Комунальне підприємство Київської обласної ради

"Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням

господарського суду Київської області від 28.01.2008 (суддя: Тищенко О.В.),

залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 28.02.2008 (судді: Ткаченко Б.О. - головуючий, Лобань

О.І., Федорчук Р.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Не

погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "Лучанський цукровий

завод" в особі ліквідатора звернулося до Вищого господарського суду

України із касаційною скаргою про їх скасування через неправильне застосування

норм матеріального і процесуального права, просить справу передати до суду

першої інстанції на новий розгляд.

Скаржник

вважає, що судами не з'ясовані дійсні обставини справи, не надано належної

оцінки всім зібраним у справі письмовим доказам, доводам та запереченням позивача,

не досліджено правову природу оскаржуваного договору, прийнято в якості доказів

сплати за оскаржуваним договором "сфальсифіковані" платіжні

доручення.

Скаржник

зазначає, що приватним нотаріусом договір купівлі-продажу був посвідчений

заздалегідь на недостовірних даних щодо знаходження майна товариства у

податковій заставі.  

Відповідно

до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України

учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання

суду (ухвала Вищого господарського суду України від 14.05.2008, надіслана

сторонам у справі -14.05.2008 року).

Розпорядженням

заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.05.2008 №

02-12/І/88 призначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий,

судді - Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи,

проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм

матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у

судовому засіданні ліквідатора, представника відповідача та представників МДПІ,

обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав

для її задоволення, виходячи з наступного.     

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій,

постановою господарського суду Київської області від 15.03.2007 ВАТ

"Лучанський цукровий завод" визнано банкрутом та відкрито

ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючогоОСОБА_3.

У

травні 2007 ліквідатором заявлено позов про визнання недійсним договору

купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, який укладено

08.07.2004 між ВАТ "Лучанський цукровий завод" та ТОВ "Цукровий

завод "Лука".

Відповідно

до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює

такі повноваження, зокрема, подає до господарського суду заяви про визнання

недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього

Закону.

Виходячи

із частини 10 статті 17 вказаного Закону, керуючий санацією в трьохмісячний

строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання

договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про

банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору

завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або

розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій

перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за

строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають

відновленню платоспроможності боржника.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що спірний договір купівлі-продажу виконано

сторонами ще у 2004 році, платіжними дорученнями №№ 1, 2 від 06.05.2004

перераховані грошові кошти, що відповідає пункту 2 договору, в якому сторонами

було обумовлено, що ціна договору складає без ПДВ 107019,53 грн., крім того ПДВ

становить 21403,91 грн., на загальну суму 128423,44 грн., які покупець

перерахував по платіжних дорученнях №№1, 2 БЦФ АППБ "Аваль" від

06.05.2004 року до підписання сторонами цього договору.

Судами

також встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на момент

укладення договору купівлі-продажу у ВАТ "Лучанський цукровий завод"

(продавця за договором) була відсутні податкова заборгованість та рішенням ДПІ

у Таращанському районі (яка згідно витягу з Державного реєстру обтяжень

рухомого майна від 20.03.2007 №11693780 була зазначена як обтяжувач за Записом

1) від 07.07.2004 окремі активи ВАТ "Лучанський цукровий завод" на

суму 107019,53 грн. були звільнені з-під податкової застави.

Відповідно

до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій

заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що

підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи

продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого

майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових

прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших

видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до

підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт

та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

У

разі узгодження операцій із заставленими активами при їх продажу відсутні

підстави для визнання правочину недійсним.

В

обґрунтування доводів касаційної скарги ліквідатор посилається на витяг  з Державного реєстру обтяжень рухомого майна

від 20.03.2007 №11693780 та вважає, що суди не дослідили цей доказ.

Втім,

суди при розгляді даної справи дослідили всі зібрані у справі докази у їх

сукупності, як-то передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу

України, на предмет наявності (відсутності) підстав для визнання договору

купівлі-продажу від 08.07.2004 недійсним і визнали відсутність таких підстав,

виходячи з того, що податкова застава згідно з законом запроваджується як засіб

забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості; аналіз

матеріалів справи свідчить, що на момент укладення спірного договору майно ВАТ

"Лучанський цукровий завод", яке було предметом договору

купівлі-продажу, не знаходилось у податковій заставі; у відповідності з

довідками ДПІ у картках особових рахунків ВАТ "Лучанський цукровий

завод" станом на 08.07.2004 (дата укладення договору) заборгованість по

платежам до бюджету відсутня (т. 2, а.с. 57, 60).

Зазначаючи

у касаційній скарзі про недослідження правової природи договору від 08.07.2004,

скаржник між тим посилається на порушення статті 220 Цивільного кодексу

України, статті 55 Закону України "Про нотаріат", пункту 47

Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та просить

суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів, зокрема, щодо

нездійснення нотаріусом перевірки наявності заборони на відчуження або арешту

та знаходження майна у податковій заставі.

Статтею

220 Цивільного кодексу встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги

закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо

сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне  нотаріальне

посвідчення договору не вимагається.

Судами

встановлено, що договір купівлі-продажу від 08.07.2004 посвідчений нотаріально,

проведено державну реєстрацію права власності на майно, ціна продажу склала

128423,44 грн., яку відповідач сплатив БЦФ АППБ "Аваль", як зазначено

у призначенні платежу платіжних доручень №№1, 2 від 06.05.2004 -у рахунок

погашення кредиту за ВАТ "Лучанський цукровий завод" по кредитному

договору від 13.12.2002 №010/08-11/685, згідно договору поруки від 05.05.2004

№11/08-11/485 (т.2, а.с. 105).

Частинами

3, 4 статті 334 Цивільного кодексу України встановлено особливий порядок

виникнення права власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному

посвідченню чи державній реєстрації.

Право

власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає

у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили

рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно

з частиною 2 статті 328 вказаного Кодексу право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Відповідно

до статті 55 Закону

України "Про нотаріат" угоди про відчуження та заставу майна,

що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що

підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

При

посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі,

садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна

перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

На

виконання Закону України "Про нотаріат" наказом Міністерства юстиції

України від 03.03.2004 № 20/5 було затверджено Інструкцію про порядок вчинення

нотаріальних дій нотаріусами України, пунктом 47 якої передбачено, що договори

про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після

перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного

реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

З

урахуванням викладеного та того, що дії приватного нотаріуса щодо нотаріального

посвідчення договору купівлі-продажу у встановленому законом порядку не були

оскаржені, відсутні підстави вважати цей договір укладеним з порушенням вимог

статті 55 Закону України "Про нотаріат" та пункту 47 Інструкції про

порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Здійснивши

аналіз змісту договору купівлі-продажу та з'ясувавши повноваження особи, яка

його підписала, прийнявши до уваги протокол загальних зборів акціонерів ВАТ

"Лучанський цукровий завод" 

від 10.06.2004, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку

про безпідставність доводів ліквідатора щодо недійсності договору у зв'язку з

відсутністю в особи, яка його підписала, необхідного обсягу цивільної

дієздатності.

Доводи

скаржника про незалучення до участі у справі всіх осіб, права і обов'язки яких

пов'язані з розглядом даної справи -Рокитнянської МДПІ та приватних нотаріусів,

спростовуються матеріалами справи.

Відповідно

до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України

касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право

залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін,

а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли

суд визнає, що судові рішення прийняті з дотриманням вимог матеріального та

процесуального права.

Згідно

з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального

кодексу України та частин 1, 2 статті 1117 Господарського

процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених

фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет

правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в

рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання

скаржника на порушення норм матеріального і процесуального права не знайшли

свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних

та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лучанський цукровий

завод"- залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Київської області від 28.01.2008 та постанову Київського

міжобласного апеляційного господарського суду від  28.02.2008 у справі №10/612-07-залишити без

змін.

Головуючий:                                                                            

      Н.Ткаченко

Судді:                                                                                        

А. Заріцька

Л. Продаєвич