Постанова

від 21.05.2008 по справі 18/231-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 травня 2008 р.                                                                                   

№

18/231-07 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

                               Кравчука Г.А.

суддів:

                               Мачульського

Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши

у відкритому судовому

засіданні

касаційну

скаргу

ОСОБА_1

на

постанову

Київського

міжобласного апеляційного господарського суду

від

24.09.2007р.

у

справі

№18/231-07

Господарського

суду

Київської

області

за

позовом

Закритого

акціонерного товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове

підприємство "Лютіж"

до

ОСОБА_1

про

зобов'язання

вчинити певні дії

за

участю представників

-

позивача:

ОСОБА_2(довіреність

НОМЕР_1 від 29.10.2007р.)

-

відповідача:

ОСОБА_4.

(довіреність НОМЕР_2 від 27.03.2008р.), -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою

Господарського суду Київської області від 05.06.2007р. (суддя Кошик А.Ю.) заяву

Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж" про забезпечення позову

задоволено. Заборонено акціонеру ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії та правочини від

імені Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж"; діяти як голова

правління чи будь-яка інша службова особа Закритого акціонерного товариства

"Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж"; утримувати та в будь-який спосіб використовувати

господарські, бухгалтерські, установчі та інші документи Закритого акціонерного

товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж"; використовувати печатку Закритого акціонерного товариства

"Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж", заборонити ставити її відбиток на будь-яких документах,

правочинах, довіреностях; подавати документи та відомості до державних

адміністрацій, органів Державного комітету статистики, фондів соціального

страхування, органів Державної податкової служби України, банківських установ,

підприємств, організацій, правоохоронних органів та судів від імені Закритого

акціонерного товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове

підприємство "Лютіж". Зобов'язано Вишгородську районну державну

адміністрацію Київської області, інші підприємства, установи та організації,

зокрема органи державного комітету статистики, Державну податкову інспекцію у

Вишгородському районі Київської області, банківські установи, правоохоронні

органи не приймати усі документи та/чи правочини, звіти, перекази, платіжні

документи від імені  Закритого

акціонерного товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове

підприємство "Лютіж", підписані ОСОБА_1 або іншою особою, окрім

чинного голови правління -ОСОБА_5 Зобов'язано державного реєстратора

Вишгородської районної державної адміністрації, інші установи, підприємства та

організації, зокрема органи Державного комітету статистики не проводити та не

реєструвати будь-які зміни в установчих документах Закритого акціонерного

товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж" та/або реєстраційні зміни до Єдиного державного реєстру

підприємств і організацій України, зокрема в частині, що стосується зміни

Голови правління Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж". Заборонено будь-яким

особам представляти інтереси чи виступати від імені Закритого акціонерного

товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж" у підприємствах, установах та організаціях незалежно від

форми власності та галузевого підпорядкування, зокрема, в судах, господарських

судах, адміністративних судах всіх інстанцій, на підставі довіреностей або

інших правочинів та документів, що підписані будь-ким, окрім нині діючого

голови правління Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж" ОСОБА_5

Рішенням

Господарського суду Київської області від 22.06.2007р. (суддя Кошик А.Ю.) позов

задоволено повністю. Постановлено зобов'язати ОСОБА_1вчинити дії: передати

Закритому акціонерному товариству "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж" в особі голови правління

Шапрана Віктора Андрійовича господарські, бухгалтерські, установчі та інші

документи, які стосуються господарської діяльності Закритого акціонерного

товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж" та печатку Закритого акціонерного товариства

"Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж"; стягнути з ОСОБА_1на користь Закритого акціонерного

товариства "Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство

"Лютіж" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007р.

(колегія суддів у складі: головуючого -судді Гаврилюка О.М., суддів Корсакової

Г.В., Лобаня О.І.) ухвалу Господарського суду Київської області від

05.06.2007р. та рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2007р.

залишені без змін.

В

касаційній скарзі відповідач просить скасувати повністю постанову Київського

міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007р., рішення

Господарського суду Київської області від 22.06.2007р., ухвалу Господарського

суду Київської області від 05.06.2007р. про забезпечення позову, та прийняти

нове рішення, яким в позові Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське

риболовецько-промислове підприємство "Лютіж" до ОСОБА_1про

зобов'язання вчинити дії відмовити повністю, посилаючись на порушення

господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального

права, а саме: ст.93 Цивільного кодексу України,  ст.41 Закону України "Про господарські

товариства", ст.43, 47, 22, 69, 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Відзиву

на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач

звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про приєднання до

матеріалів справи письмових доказів, в якості яких до заяви додані завірена

копія протоколу Загальних зборів позивача №10 від 07.12.2005р., завірена копія

рішення Господарського суду Київської області по справі №К9/161-07 від

16.07.2007р., завірена копія постанови Київського міжобласного апеляційного

господарського суду по справі №К9/161-07 від 23.08.2007р.

Вказане

клопотання задоволенню не підлягає у зв'язку із відсутністю у суду касаційної

інстанції відповідних повноважень згідно приписів ст.1117 ГПК України.

Переглянувши

у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду

України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції,

приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з

наступних підстав.

Як

встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на загальних зборах

акціонерів позивача (протокол №01/02) 27.02.2007 року було прийняте рішення

обрати головою правління ОСОБА_5 членами правління ОСОБА_6 ОСОБА_7

Відповідно

до наказу позивача від 27.02.2007 року №01/02 ОСОБА_5 з 27.02.2007 року

приступив до виконання обов'язків голови правління позивача.

Відповідно

до Довідки №6705/07 з ЄДРПОУ, виданої Головним міжрегіональним управлінням

статистики у м. Києві, станом на 04.04.2007р. керівником позивача був ОСОБА_5.

В

даній справі спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, який виконував функції

голови правління підприємства позивача, після його переобрання не передав

новообраному голові правління установчі та бухгалтерські документи, печатку та

інші атрибути виконавчого органу.

Позивач

звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача вчинити

дії, а саме: передати всі установчі, бухгалтерські документи, ключі від

приміщень та печатку позивача.

З

врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд зобов'язати

ОСОБА_1передати позивачу в особі Голови правління ОСОБА_5 господарські,

бухгалтерські, установчі та інші документи, які стосуються господарської

діяльності позивача, а також печатку товариства, що є майном позивача.

В

ході розгляду справи місцевий господарський суд визнав за необхідне своєю

ухвалою від 05.06.2007р. задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Задовольняючи

позов місцевий господарський суд виходив з того, що загальні збори акціонерів

були правомочними, і відповідно до рішення вищого органу управління позивача

-Загальних зборів акціонерів, було обрано нового Голову правління позивача

-ОСОБА_5 отже легітимним Головою правління позивача з 27.02.2007 року є

ОСОБА_5.

Рішенні

суду також мотивовано тим, що відповідач фактично володів установчими та

бухгалтерськими документами, печаткою та іншими атрибутами виконавчого органу,

як акціонер, який виконував функції Голови правління підприємства позивача до

його переобрання на загальних зборах 27.02.2007 року; у зв'язку з обранням

нового Голови правління, правові підстави для утримання відповідачем

документації та майна підприємства відпали, тому на виконання рішення Загальних

зборів від 27.02.2007 року відповідач повинен був передати свої повноваження

новообраному Голові правління; своїм листом від 24.04.2007р. позивач звертався

до відповідача з вимогою щодо необхідності передати всі справи позивача, а

саме: печатку, ключі від приміщень, інші товарно-матеріальні цінності

новообраному голові правління ОСОБА_5 проте відповідь на вказану вимогу

відповідачем не надана, зазначені в ній вимоги не виконані.

Апеляційний

господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду,

зазначивши в оскарженій постанові, що посилання відповідача на те, що він є

керівником позивача лише з тих мотивів, в його трудовій книжці не внесено запис

про звільнення, є необґрунтованими, оскільки трудова книжка перебуває у

відповідача, а не у позивача, що унеможливлює здійснити в ній відповідні записи

про звільнення; на момент звернення позивача з позовом до суду керівником

підприємства є ОСОБА_5; питання законності проведення зборів, обрання нового

голови правління позивача та реєстрації нового голови правління ОСОБА_5 не є

предметом розгляду даної справи; як свідчить ухвала від 12.09.2007р.

Вишгородського районного суду Київської області відповідач звертався з

адміністративним позовом про скасування внесення змін до реєстраційних

документів до зазначеного суду, проте позовна заява була залишена без розгляду;

відповідно до Акту прийому-передачі від 05.10.2005р. відповідачу було передано

печатку, кутовий штамп та установчі документи; з моменту обрання нового голови

правління позивача на загальних зборах 27.02.2007р. та внесення змін до ЄДРПОУ

04.04.2007р. відповідач втратив право розпоряджатися майном позивача та був

зобов'язаний повернути печатки і документацію, що стосується діяльності

позивача, до товариства; в разі утримання печаток та документації, що

стосується діяльності позивача, відповідач вважається недобросовісним

володільцем.

Як

також зазначено в оскарженій постанові, особи, які беруть участь у справі,

вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про

порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній

заяві; позивач направив на ім'я відповідача на адресу, вказану в позовній

заяві, цінний лист з копією позовної заяви від 31.05.2007р.; 14.06.2007р.

Господарський суд Київської області направив відповідачу на адресу, вказану в

позовній заяві, рекомендований лист, який був повернутий відправнику по

закінченню терміну зберігання, отже посилання відповідача на те, що суд першої

інстанції не повідомив його належним чином про розгляд справи не

підтверджуються матеріалами справи, а відтак апеляційний господарський суд,

посилаючись на приписи ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ч.4 ст.62 Господарського

кодексу України, ст.ст.398, 400 Цивільного кодексу України, п.3.6 Роз'яснення

Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики

застосування Господарського процесуального кодексу України" від

18.09.1997р. №02-5/289, дійшов до висновків про відсутність правових підстав

для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім

того, апеляційний господарський суд виходив з того, що господарський суд за

заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї

ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову

допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду; забезпечення позову можливе, зокрема, шляхом заборони відповідачеві,

іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору; умовою

застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване

припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до

нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на

момент виконання рішення; оскільки місцевий господарський суд дійшов до

висновку, що відповідач не є головою правління позивача, підстави для

скасування забезпечення позову не відпали; встановлені ухвалою від 05.06.2007р.

про забезпечення позову заборони та обмеження є гарантією задоволення законних

вимог позивача і невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим

виконання рішення господарського суду; місцевий господарський суд здійснив

оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних

заходів з урахуванням збалансованості інтересів сторін, розумності,

обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, а

відтак апеляційний господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.66, 67

Господарського процесуального кодексу України дійшов до висновків про

відсутність правових підстав для скасування ухвали місцевого господарського

суду про забезпечення позову.

Про

те судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті при неповному

з'ясуванні всіх обставин справи.

Так,

відповідно до приписів ст.167 Господарського кодексу України під корпоративними

відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та

припиняються щодо корпоративних прав (ч.3 цієї норми).

Пунктом

четвертим ч.1 ст.12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським

товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі

учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким

чином вказаною нормою визначено, що господарським судам підвідомчі спори що

виникають з корпоративних відносин.

В

даній же справі спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, який виконував

функції голови правління підприємства позивача, не передав новообраному голові

правління установчі та бухгалтерські документи, печатку та інші атрибути

виконавчого органу.

Із

судових рішень судів попередніх інстанцій не вбачається, що спір у даній справі

виник з корпоративних відносин, а дії відповідача, як фізичної особи, у спірних

правовідносинах стосуються корпоративних прав.

При

цьому, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли

склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу

України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Таким

чином господарським судам підвідомчі спори що виникають у порядку позовного провадження,

коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального

кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський

характер, а також спори, що виникають з корпоративних відносин між

господарським товариством та його учасником.

Відповідно

до частини першої статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за

результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43

названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду

в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно приписів

частини першої статті 38 ГПК України за недостатності поданих сторонами доказів

господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для

вирішення спору. З огляду на викладені вимоги ГПК України господарський суд

повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в

ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового

процесу й не посилалися на відповідні обставини. Відповідно до вимог ст.84 ч.1

п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом,

вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом

апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Згідно

п.10 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р.

№04-5/367 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1

Господарського процесуального кодексу України" фактичні обставини справи

вважаються з'ясованими неповно, якщо в оскаржуваному судовому рішенні не

всебічно й не повною мірою відображено обставини, які мають значення для

конкретної справи, висновки суду про встановлені обставини не є вичерпними і не

підтверджуються належними і допустимими доказами.

Відповідно

до ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні

права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин

справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Таким

чином відповідно до приписів ст.11110 ч.1 ГПК України, з урахуванням

вимог ст.1115 цього кодексу, судові рішення як такі, що прийняті при

неповному з'ясуванні всіх обставин справи, підлягають скасуванню.

З тих

же підстав підлягають скасуванню і судові рішення, прийняті щодо забезпечення

позову.

З

врахуванням меж повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ч.2

ст.111-5 та ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів дійшов висновку, що допущені

судом як першої, так і апеляційної інстанції вищезазначені порушення норм

матеріального та процесуального права відповідно до ч.1 ст.111-10

Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування

прийнятих у справі судових рішень і передачі справи на новий розгляд.

При

новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини

справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 3, 11110

ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007р.,

рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2007р., та ухвалу

Господарського суду Київської області від 05.06.2007р. у справі №18/231-07

скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий

суддя                                                                

Г.А. Кравчук

С

у д д і                                                                                    

Г.М. Мачульський

                                                                                                       В.І. Шаргало