Постанова

від 07.10.2011 по справі 2а-12793/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2011 року                     № 2а-12793/11/2670

  Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І.  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до

Приватного підприємства "Строй-Ком"

про

стягнення заборгованості у розмірі 1009,97 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:  

Позивач –Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась до суду з вимогою про стягнення з ПП. «Строй-Ком»до Державного бюджету України за рахунок активів боржника  податкову заборгованість в сумі 1009,97грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ і зазначає, що за відповідачем рахується борг з податку на прибуток на загальну суму 1009,97грн.

Відповідач будь-яких пояснень чи заперечень щодо суті позовних вимог до суду не направив

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

  ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Строй-Ком»зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.10.2009 та взято на облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва як платника податків.

Так, 16.11.2010 Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої встановлено порушення Відповідачем вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 218ІІІ, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємців»від 28.12.1994 №334/94-ВР.

Також, 02.12.2010 Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету, в ході якої встановлено порушення Відповідачем  вимоги п. 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі актів перевірок відповідачу були винесені податкова вимога № 1/3505 від 07.12.2010 з податку на прибуток в сумі 340,00 грн. та податкові повідомлення - рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій №0021141510/0 від 22.11.2010 яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 340,00 грн.,  №0000141510/0 від 19.01.2011, яким донараховано  штрафні санкції на суму 456,90грн., №0000151510/0 від  19.01.2011, яким донараховано  штрафні санкції на суму 228,80 грн., які не були погашені у визначений законом строк.

На день звернення Позивача до суду за Відповідачем обліковується борг з податку на прибуток на загальну суму 1009,97грн.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ Відповідачем винесено першу податкову вимогу №1/3505 від 07.12.2010, яку не було вручено Відповідачу, у зв’язку з незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, про що свідчить Акт №27 від 21.03.2011.

Згідно з абзацом 4  пункту 6.2.4 статті 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що вказана вимога №1/3505 була розміщена на дошці податкових оголошень з 21.03.2011 по 21.04.2011, а відтак вважається врученою Відповідачу.

Вказані податкові вимоги не були оскаржені Відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Також в автоматичному режимі відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобов'язань.

Відповідачем не надано суду доказів сплати вказаної суми податкового боргу.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок позивача, а тому нарахування податкового боргу в сумі 1009,97грн., визнається судом правомірним.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках . обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.  

Враховуючи, що факт несплати податкових платежів до бюджету є доведеним, тому суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за рахунок активів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2 ,  254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:  

1.          Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Строй-Ком»(код ЄДРПОУ 36688722) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість у сумі 10009 (одну тисячу дев’ять) грн. 97 коп. за рахунок активів боржника.

  Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

  Суддя                                                                                                                       В. І. Келеберда