Постанова

від 03.11.2011 по справі 2а-11076/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р.                                                                                    № 2а-11076/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулика А.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області –Управління у справах захисту прав споживачів до Приватного підприємства «Туристичний Альманах»про стягнення фінансових санкцій, -

в с т а н о в и в :

прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області –Управління у справах захисту прав споживачів до Приватного підприємства «Туристичний Альманах»(далі –ПП «Туристичний Альманах»), в якому просить стягнути з відповідача до бюджету суму фінансової санкції в розмірі 200 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами та, в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано інформації щодо вартості розповсюдження реклами і виготовлення реклами, у зв’язку з чим позивачем винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Проте, у передбачений законом строк, рішення про накладення штрафу не оскаржено, а сума штрафу відповідачем не сплачена, що зумовило звернення прокурора до суду з адміністративним позовом в інтересах держави.

Ухвалою від 13.10.2011 року суддя відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Судом встановлено, що позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.

Суд належним чином виконав обов’язок щодо повідомлення відповідача. Проте, відповідач заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не подав, хоча належним чином був повідомлений судом про наслідки такого неподання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини,  дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за невиконання відповідачем вимоги від 11.04.2011 року № 23/Р-5-939 про усунення порушення Закону України «Про рекламу», Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано до Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області подання від 06.05.2011 року № 23/р-5-1372 про порушення відповідачем ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами по вул. Личаківській, 50.

Судом встановлено, що на підставі вказаного подання, позивачем складено протокол № 0235 від 16.06.2011 року про порушення законодавства про рекламу, з якого вбачається, що відповідачем, в порушення п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», самовільно встановлено спеціальну рекламну конструкцію зовнішньої реклами по вул. Личаківській, 50, без погодження з органами місцевого самоврядування, що також підтверджується протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 09.07.2011 року № 0184.

Відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу», Управлінням у справах захисту прав споживачів у Львівській області на адресу відповідача скеровано запит про надання інформації про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства. Проте, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем вказаної вище інформації.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на фасаді будинку № 7 по вул. Зеленій, без погодження з органами місцевого самоврядування та, в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», не подано позивачу інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або її виготовлення.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 16.06.2011 року № 0235, територіальним органом Держспоживстандарту у Львівській області –Управлінням у справах захисту прав споживачів прийнято рішення від 08.07.2011 року № 0164 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким, за самовільне встановлення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування та неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або її виготовлення на відповідача накладено штраф у розмірі 200 грн. 00 коп.

Виходячи з аналізу спірних правовідносин, суддя зазначає, що базовим законом, який визначає засади рекламної діяльності, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України «Про рекламу»від 03.07.1996 року № 270/96-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», визначення терміну зовнішня реклама, в цьому Законі, дається в наступному розумінні: це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 16 вказаного Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому  цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу», здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів реклами.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачена положеннями ст. 27 Закону України «Про рекламу». Так, згідно ч. 6 вказаної статті, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем територіальному органу Держспоживстандарту у Львівській області –Управлінню у справах захисту прав споживачів інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або її виготовлення та/або вартості її розповсюдження.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Туристичний Альманах»(код ЄДРПОУ - 34379262) до бюджету суму штрафу в розмірі 200 грн. 00 коп.

3.Судові витрати згідно з ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

4.Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 03 листопада 2011 року.

         Суддя                                                                     Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Гулик А.Г.