Постанова

від 02.11.2011 по справі 2а/2370/7522/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 листопада 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/7522/2011

02.11.11

09 год. 10 хв.                                                                                                               м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації–2 Облагробуду»про  стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі по тексту –ДПІ у м. Черкаси) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації–2 Облагробуду»податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника з податку на додану вартість в сумі 459971,90грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що в порушення Податкового кодексу України  (далі по тексту –ПК України), відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 459971,90грн.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з’явились.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у м. Черкаси.

Відповідач до зали судового засідання свого представника не направив, причини повторної неявки у судове засідання не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації–2 Облагробуду»зареєстроване як юридична особа 22.03.2006р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, за ідентифікаційним кодом –21365183 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011р. №91885 за березень 2011 року та від 19.05.2011р. №108821 за квітень 2011 року, згідно яких самостійно визначено та узгоджено зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 527587,00грн. (а.с.9-10). Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно визначену суму податку на додану вартість в розмірі 527587,00грн., зазначену в деклараціях за березень - квітень 2011 року, сплатив лише частково в розмірі 67615,10грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість, заборгованість складає 459971,90грн.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 зазначеної статті передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до розрахунку складає 459971,90грн.  (493288,00грн. + 34299,00грн –67615,00  = 459971,90).

Відповідно до пункту 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи,  що відсутні відомості про сплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 86, 94, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації–2 Облагробуду»про  стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації–2 Облагробуду» (18036, м. Черкаси,  вул. Сурікова, 12-А, ідентифікаційний код - 21365183) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника до Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код –34503595)  податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 459971 (чотириста п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят одна) гривню 90 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 03.11.2011р.