Рішення

від 17.10.2011 по справі 48/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/338

17.10.11

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»    

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»

проспонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Нестеренко Г.А.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (надалі –КП «Київреклама») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест» (надалі –ТОВ «Алвер Інвест») про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2006 р. та 07.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на встановлення пріоритету на місце для розміщення об'єкту зовнішньої реклами №2204/ПР та Договір на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту  зовнішньої реклами №2204/ТК в порушення умов яких відповідач неналежним чином виконав своє грошове зобов'язання та внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яку було стягнуто з нього згідно рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2009 р. у справі №4/13. Проте, на стадії виконавчого провадження ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2009 р. у вказаній справі між сторонами було затверджено мирову угоду, умови якої відповідачем також належним чином не виконуються у зв'язку із чим позивач просить спонукати відповідача до виконання мирової угоди та стягнути з нього заборгованість у розмірі 200 089,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання мирової угоди у розмірі 30 013,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 19.09.2011 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. та 03.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 03.10.2011 р. та 17.10.2011 р. відповідно.

В судове засідання 17.10.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про деталізацію позовних вимог згідно змісту якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно мирової угоди у розмірі 200 089,40 грн. та штраф у розмірі 30 013,40 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.10.2011 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б на яку було відправлено ухвалу суду від 03.10.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/3623-2 від 04.08.2011 р. Ухвала суду від 03.10.2011 р. отримана відповідачем за вказаною адресою 10.10.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №17543435.

Також судом було додатково відправлено ухвалу суду від 03.10.2011 р. на адресу відповідача (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 43 оф. 31), яка вказана в позовній заяві.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. у справі №4/13 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»основну заборгованість у розмірі 170 218,83 грн., пеню у розмірі 6 718,59 грн., індекс інфляції у розмірі 2 112,10 грн., 3% річних у розмірі 842,12 грн., державне мито у розмірі 1 798,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

16.02.2009 р. господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. у справі №4/13.

27.02.2009 р. відділом Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №4/13 від 16.02.2009 р.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 16.04.2009 р. було накладено арешт на кошти боржника в межах суми 200 089,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 16.10.2009 р. сторони на стадії примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р. у справі №4/13 звернулись до суду з заявою про затвердження мирової угоди від 09.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі №4/13 між КП «Київреклама»та ТОВ «Алвер Інвест»затверджено мирову угоду від 09.10.2009 р. згідно п. 1 якої ТОВ «Алвер Інвест»визнає свою заборгованість перед КП «Київреклама»за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, яка станом на день укладання Угоди складає 200 089 (двісті тисяч вісімдесят дев'ять) гри. 40 коп. та припинено провадження у справі.

Відповідно до п. 2 Мирової угоди ТОВ «Алвер Інвест» бере на себе обов'язок щомісячно протягом дев'яти місяців, рівними частинами сплачувати заборгованість, вказану у п. 1 цієї Мирової угоди до 16 (шістнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно даного графіку погашення:

№ п/п:Місяць:Сума платежу (грн.):

1Листопад20 565,49

2Грудень20 565,49

3Січень20 565,49

4Лютий20 565,49

5Березень20 565,49

6Квітень20 565,49

7Травень20 565,49

8Червень20 565,49

9Липень20 565,49

Перший платіж за цією Угодою Сторона-2 зобов'язується здійснити до 30 жовтня 2009 року у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

Згідно п. 4 Мирової угоди сторона-2 зобов'язується відшкодувати Стороні-1 понесені нею судові витрати, а саме: державне мито - 1798 (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім) грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., що входять до суми заборгованості вказаної у п. 1 цієї Мирової угоди.

Ухвала господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі №4/13, якою затверджену мирову угоду набрала законної сили.

Як вбачається з постанови Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 13.10.2011 р. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 16.02.2009 р. у справі №4/13 було закінчено у зв'язку із затвердженням мирової угоди в процесі виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2009 р.

Проте, відповідач взятого на себе згідно Мирової угоди зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку із чим 06.12.2010 р. КП «Київреклама»листом №196-6522/кр звернулось до Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві в якому просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі №4/13.

Постановою від 18.01.2011 р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Як вбачається із змісту вказаної постанови підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є те, що ухвала господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі №4/13 не є виконавчим документом, оскільки не містить строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому не підлягає виконанню.

Згідно з роз'ясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак, інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до п. 1.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України»від 25.04.2008 р. № 04-5/141, у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Ухвала господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. у справі №4/13 не містить передбачених Законом України "Про виконавче провадження" реквізитів, у відкритті виконавчого провадження по ній було відмовлено, а тому позивач правомірно звернувся до суду із позовом про спонукання до її виконання (стягнення коштів).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 200 089,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 30 013,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно умов Мирової угоди.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Мировою угодою строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 3 Мирової угоди у разі порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест» взятих на себе за даною угодою зобов'язань, а саме щодо сплати суми заборгованості в розмірі та в строки, наведеному в пункті 2 цієї Угоди, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»має право на стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством України порядку. При цьому на Сторону-2 покладається обов'язок сплатити Стороні-1 штраф у розмірі 15 % від простроченої суми. Сторони погодили, що порушенням Стороною-2 зобов'язань за цією Угодою є хоча б один випадок порушення графіку погашення заборгованості, визначений цією Угодою.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків внесення платежів за умовами Мирової угоди та прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 30 013,40 грн. визнається судом обґрунтованою.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги КП «Київреклама»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»(04209, м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б; ідентифікаційний код 33782580) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код 26199714) суму основного боргу у розмірі 200 089 (двісті тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп., штраф у розмірі 30 013 (тридцять тисяч тринадцять) грн. 40 коп., державне мито у розмірі 2 301 (дві тисячі триста одна) грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –21.10.2011 р.