Рішення

від 29.08.2011 по справі 24/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/218

29.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм"

до Приватного підприємства "Вітал і К"

про стягнення 266 655,91 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1. (дов. від 20.06.2011 р.)

Від відповідача:  ОСОБА_2 (дов. від 28.07.11 р.)

У судовому засіданні 29 серпня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіларм" (далі –позивач, або підрядник) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства "Вітал і К" (далі –відповідач, або замовник) 266 655,91 грн., з яких 226 084,80 грн. –основного боргу, 17 182,45 грн. –інфляційних втрат, 5 310,83 грн. –відсотків річних та 18 077,83 грн. –пені, за договором №16/02-1 від 16.02.2010р.

Ухвалою господарського суду від 23.05.11 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.07.11р.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 04.07.11 р., від 18.07.11 р. та від 29.07.2011р. суд відкладав розгляд справи в зв'язку з нез’явленням представника відповідача та необхідністю надання доказів по справі.

У судовому засіданні 29.08.2011р. представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №14085 від 20.05.2011р.

Під час провадження по справі представник відповідача надав відзив на позовну заяву та пояснив з яких підстав відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

16.02.2010р. товариством з обмеженою відповідальністю "Стіларм" та приватним підприємством "Вітал і К" укладений договір підряду №16/02-1 на виконання підрядних робіт на торгівельно-діловому та житлово-офісному комплексі на перетині вулиці Індустріальної та проспекту Перемоги в Соломянському районі м. Києва на земельній ділянці площею 1,56 га (надалі –договір №16/02-1).

Відповідно до п. 1.1. договору №16/02-1 підрядник зобов’язався власними силами на завдання замовника виконати обумовлені договором роботи згідно кошторису згідно з проектною документацією, а замовник зобов’язався прийняти виконані роботи та здійснити розрахунок.

Згідно з п. 2 договору №16/02-1, ціна договору становить 226 084,80 грн., вартість обладнання –211 089,60 грн. та вартість монтажних робіт –14 995,20 грн.

Строк виконання робіт за договором №16/02-1 становить 30 календарних днів (п. 5.1.).

Розрахунок по договору відбувається за фактично виконані роботи у відповідності з актами прийомки виконаних підрядних робіт, типової форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт типової форми №КБ-3 (п. 6.1. договору №16/02-1).

Відповідно до п. 6.1.1. договору №16/02-1, розрахунок проводиться замовником не пізніше 5 днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за даним договором.

На виконання договору позивачем виконані, а відповідачем прийнятті роботи на загальну суму 226 084,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за липень 2010р., підписаним повноважними представниками сторін, копія якого додана до позовної заяви (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, виконані роботи у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до приватного підприємства "Вітал і К" за відповідачем існує заборгованість в сумі 226 084,80 грн.

Відповідач приймання виконаних позивачем робіт, обумовлених сторонами, в договорі №16/02-1 не спростовував, але проти позову заперечував.

У судовому засіданні 29.07.2011р. відповідач надав суду відзив на позов в якому вказав, що наданий позивачем акт виконаних робіт, підписаний сторонами без зазначення дати підписання. Таким чином, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем штрафних санкцій. Відповідач також посилається на те, що роботи були виконані позивачем з порушенням строку, передбаченого договором №16/02-1.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525-526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач підтвердив факт прийому виконаних робіт відповідачем та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 226 084,80 грн.

Оскільки, відповідно  до  ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт оплати вартості виконаних робіт покладається саме на відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем строків виконання робіт, передбачених договором №16/02-1, оскільки відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факт порушення позивачем умов договору.

Відповідач не позбавлений права ставити питання про застосування до позивача за порушення умов договору №16/02-1 штрафних санкцій, проте в межах цієї справи він зазначеним правом не скористався і з зустрічним позовом не звертався.

Враховуючи те, що підставою для здійснення розрахунку є підписаний, відповідно до п. 6.1.1. договору акт прийому-передачі виконаних робіт, а наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем, не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по договору №16/02-1 від 16.02.2010р. в сумі 226 084,80 грн.

За невиконання зобов’язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 17 182,45 грн. за період з 20.07.2010р. по  06.04.2011р., річних відсотків в сумі 5 310,83 грн. за період з 20.07.2010р. по  06.04.2011р. та пені в сумі 18 077,83 грн. за 163 дня з 20.07.2010р. по  20.01.2011р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 13.2.1. договору №16/02-1 передбачено що замовник, у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, зобов’язаний сплатити на користь підрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування штрафних санкцій у зв’язку з підписаними сторонами актами прийому-передачі виконаних робіт спростовуються поданим позивачем у судовому засіданні 29.08.2011р. оригіналом акту приймання виконаних робіт за липень, підписаним сторонами 12.07.2010р. (копія в матеріалах справи).

Вказана дата співпадає з датою підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3) за липень 2010 р., яка підписана сторонами 12 липня 2010 р., що не спростовує і сам відповідач.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку що відсутність дати підписання акту приймання-передачі робіт на примірнику відповідача не є підставою для відмови позивачу у стягненні санкцій за порушення договору.

Розрахунок суми інфляційних втрат, відсотків річних та пені, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Вітал і К" інфляційних втрат в сумі 17 182,45 грн., річних відсотків в сумі 5 310,83 грн., та пені в сумі 18 077,83 грн. також є обґрунтованими.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита в сумі 2 666,56 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Вітал і К" (03058, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3-А, кв. 144, код ЄДРПОУ 31837627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм" (03680, м. Київ, вул. Ямська, 72; код ЄДРПОУ 30264554) 226 084 (двісті двадцять шість тисяч вісімдесят чотири) грн. 80 коп. –основного боргу, 17 182 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 45 коп. –інфляційних втрат, 5 310 (п’ять тисяч триста десять) грн. 83 коп. –відсотків річних, 18 077 (вісімнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 83 коп. –пені, 2 666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 56 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

 Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                          В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011р.