Постанова

від 19.10.2011 по справі 2а/1570/4725/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/4725/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді          Левчук О.А.,

при секретарі                            Височенко Н.М.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК-ФАРМ»до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001012350/0 від 24.05.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.05.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК-ФАРМ»з питань підтвердження господарських відносин з приватним підприємством «ОТГ-ГРУП»за січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 2749/23-513 від 10.05.2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001012350/0 від 24.05.2011 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 п.198.7 ст. 198 Податкового кодексу України у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»за податком на додану вартість на 96 285, 00 грн. Позивач зазначає, що висновки зроблені в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки визнання недійсними (нікчемними) правочинів не входить до компетенції державної податкової інспекції; Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає завдань та функцій органів державної податкової служби щодо оцінки можливості суб’єктів господарювання здійснювати підприємницьку діяльність. Також позивач зазначає, що відповідачем не наведено конкретної норми закону, рішення суду, згідно яких договір укладений між позивачем та ПП «ОТГ-ГРУП»є недійсним й відповідно нікчемним, у зв’язку з чим, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001012350/0 від 24.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що ДПІ в Приморському районі міста Одеси було проведено перевірку ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»під час якої відповідно до наданих документів встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач уклав договір купівлі-продажу № 11291 від 29.11.2010 року з ПП «ОТГ-ГРУП», на виконання умов якого ПП «ОТГ-ГРУП»виписані накладні та податкові накладні на загальну суму 776630, 00 грн. (сума ПДВ –101095, 00 грн.). Також, представник відповідача зазначив, що перевіркою ДПІ в Приморському районі міста Одеси (акт № 322/23-5 від 18.03.2011 року) встановлено, що у ПП «ОТГ-ГРУП»відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), а зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів виникає сумнів щодо товарності правочинів та свідчить про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання –продаж. Крім того, представник відповідача зазначив, що згідно з даними податкової звітності за 4-й квартал 2010 року, наданої ПП «ОТГ-ГРУП», основних працівників на ньому –одна особа, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, основні засоби у ПП «ОТГ-ГРУП»відсутні. У зв’язку з викладеним, на думку представника відповідача, у акті перевірки зроблено законний висновок, що угоди ПП «ОТГ-ГРУП»з контрагентами за період лютий 2011 року є нікчемними, а тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 96285, 00 грн. по постачальнику ПП «ОТГ-ГРУП»., чим занижено сплату ПДВ за січень 2011 року на суму 96285, 00 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25.09.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК-ФАРМ»(а.с. 23, Т. 1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»зареєстровано платником податку на додану вартість з 02.10.2001 року (а.с. 28, Т. 1).

          Розділом V Податкового кодексу України регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

          Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

          Підпунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.п. 200.6 –200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

          Судом встановлено, що 21.02.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК-ФАРМ»до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року (а.с. 59-60, Т. 1).

          Посадовими особами ДПІ в Приморському районі міста Одеси було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК-ФАРМ»код ЄДРПОУ 31689928 з питань правових відносин з ПП «ОТГ-ГРУП»код за ЄДРПОУ 37351695 за період січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 2749/23-513 від 10.05.2011 року (а.с. 66-73, Т. 1).

          У акті № 2749/23-513 від 10.05.2011 року зазначено, що згідно договору купівлі-продажу № 11291 від 29.11.2010 року ПП «ОТГ-ГРУП»(Продавець) зобов’язується передати товари ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ» (Покупцю), а останній зобов’язується прийняти його та оплатити згідно виставлених рахунків та видаткових накладних, у яких визначені асортимент, кількість та ціни кожної поставки.

          Також, у акті зазначено, що перевіркою ДПІ в Приморському районі міста Одеси встановлено, що ПП «ОТГ-ГРУП»мало взаємовідносини з ПП «АГРОТЕКО»по якому складено акт нікчеми від 18.03.2011 № 1114, яке у періоді січень 2011 року мало правові відносини з ПП «СОФІТЕК ПЛЮС»код ЄДРПОУ 37169117 (згідно бази даних АІС «РПП»станом на дату складання акту має стан «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). В ході проведення аналізу наданої до ДПІ податкової звітності з ПДВ, матеріалів зустрічних перевірок, автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов’язань в розрізі контрагентів», актів складених щодо взаємовідносин між ПП «Дана-Дабл’ю»з контрагентами було встановлено, що 04.03.2011 року був складений акт № 272/23-512/37169117 згідно податкової звітності (форма 1-ДФ) наданої підприємством до ДПІ в Приморському районі міста Одеси, в якому зроблено висновок, що у ПП «Софітек Плюс»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, а тому має місце вірогідність нікчемності взаємовідносин між ПП «АГРОТЕКО»та ПП «Софітек Плюс»за січень 2011 року. Також, в акті зазначено, що в ході проведеного аналізу було встановлено, що ПП «АГРОТЕКО»у періоді січень 2011 року мало правові відносини з ПП «АГРОТОН-ПІВДЕНЬ»код ЄДРПОУ 37279842 (згідно бази даних АІС «РПП»станом на дату складання акту має стан «7»- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», та виходячи з даних акту перевірки № 296/23-5/34319643 від 15.03.2011 року зроблено висновок, що має вірогідність нікчемності взаємовідносин між ПП «АГРОТЕКО»та ПП «АГРОТОН-ПІВДЕНЬ»за січень 2011 року. На підставі викладеного, у акті перевірки № 1103 від 21.03.2011 рок про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ОТГ-ГРУП», код за ЄДРПОУ 37351695, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень 2011 року та у акті перевірки № 1326/23-5 від 15.04.2011 року про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ОТГ-ГРУП», код за ЄДРПОУ 37351695, щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період лютий 2011 року, зроблено висновки, що враховуючи те, що у ПП «ОТГ-ГРУП»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно із частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період січень 2011 року та лютий 2011 року є нікчемними (а.с. 109-123, Т. 1).

          У зв’язку з викладеним, ДПІ в Приморському районі міста Одеси у акті № 2749/23-513 від 10.05.2011 року зроблено висновок, що ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 96285, 00 грн. по постачальнику ПП «ОТГ-ГРУП»., чим занижено сплату податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 96285, 00 грн.

          На підставі акту № 2749/23-513/31689928 від 10.05.2011 року ДПІ в Приморському районі міста винесено податкове повідомлення-рішення № 00010/2350/0 від 24 травня 2011 року, яким  збільшено ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 96285, 00 грн., у зв’язку з тим що угода ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»з ПП «ОТГ-ГРУП»є нікчемною (а.с. 79, Т. 1).

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»та ПП «ОТГ-ГРУП» виникли на підставі договору купівлі-продажу № 11291 від 29 листопада 2010 року (а.с. 30, Т. 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 11291 від 29 листопада 2010 року ПП «ОТГ-ГРУП»на адресу ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»були виписані накладні та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, на підставі яких ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість у розмірі 96 285, 00 грн. (а.с.31-58, Т. 1)

Товари, отримані ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»за договором купівлі-продажу № 11291 від 29 листопада 2010 року, в подальшому були реалізовані контрагентам позивача ТОВ «Торгівельна компанія «Віола», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ВАТ «Фітофарм», ЧПФ «Ацинус», ТОВ «ТЕРНОФАРМ», обласному комунальному фармацевтичному підприємству «Херсоноблфармация», ЗАТ «Макрохім», ФФ КП «Луганська обласна фармація», ТОВ «НВП «Альфарус»м. Київ, ФОП ОСОБА_1, ЗАТ «Фармнатур»,  ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»на адресу контрагентів виписані накладні та податкові накладні на реалізацію ТМЦ (а.с. 127-247, Т. 1).

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Зазначені обставини також не оспорювались відповідачем у судовому засіданні.

Посилання  відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПП «ОТГ-ГРУП» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента –ПП «ОТГ-ГРУП».

Крім того, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого основного постачальника, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.     

          Доводи викладені в акті перевірки, а саме, що згідно із частинами 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди ПП «ОТГ-ГРУП»з контрагентами за січень 2011 року є нікчемними, а тому ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 96285, 00 грн. по постачальнику ПП «ОТГ-ГРУП»., чим занижено сплату податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 96285, 00 грн., суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно  до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

За таких підстав, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що згідно із частинами 1, 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин між ПП «ОТГ-ГРУП»та ТОВ «ВІТЕК-ФАРМ»є нікчемним, оскільки жодною нормою чинного законодавства України не передбачено права органів державної податкової служби України визнавати нікчемними правочини, укладені між суб’єктами господарювання, а відповідно до ч. 3 ст. 215, ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись судом. Однак, рішення суду про недійсність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом суду представлено не було.  Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно  до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Перелічені у зазначених частинах ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, потребують підтвердження порушень цих вимог саме судовим рішенням.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в обґрунтування позовних вимог щодо неправомірності посилань посадових осіб ДПІ в Приморському районі міста Одеси в акті перевірки на порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки станом на дату проведення перевірки зазначений закон втратив чинність, а тому до спірних правовідносин слід було застосовувати норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

 Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року винесені ДПІ в Суворовському районі міста Одеси неправомірно та з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163,  254 КАС України, суд, -          

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси № 0001012350/0 від 24.05.2011 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.  У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2011 року.

          Суддя