Рішення

від 08.09.2011 по справі 9/095-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 9/095-11

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс”

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “М15”

Про                    стягнення 6 734,11 грн.

          Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:           

Від позивача                    ОСОБА_1 (дов.  б/н від 30.06.2011р.)

Від відповідача          не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “М15” про стягнення 6734,11 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2011 року порушено провадження у справі № 9/095-11 та  призначено розгляд справи на 02.08.2011 р.

У судове засідання 02.08.2011р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи, у зв’язку з чим ухвалою суду від 02.08.11 р. розгляд справи відкладено на 08.09.2011 р.; зобов'язано позивача надати докази часткової оплати відповідачем заборгованості, а також банківські виписки на підтвердження такої проплати; письмові пояснення, в яких зазначити термін (період) зайняття відповідачем спірного приміщення та період, за який позивач просить стягнути заборгованість; зобов'язано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 08.09.2011р. представник відповідача вдруге не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та реквізитах відповідача, вказаних у договорі, а саме: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська,8, але відповідач жодного разу не з’явився на виклик суду, не направив своїх уповноважених представників, а також не надав та не надіслав відзив на позовну заяву, суд вважає, що відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

14.12.09 р. між  Орендодавцем –Відкритим акціонерним товариством “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс” (надалі - Позивачем) та Орендарем –Товариством з обмеженою відповідальністю “М15” (надалі - Відповідачем) було укладено договір оренди  приміщення № 41 від 14.12.09 р. (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов‘язується передати Орендарю, а Орендар зобов‘язується прийняти у строкове платне користування (оренду) приміщення визначене у цьому Договорі, а також зобов‘язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.  

Приміщення, яке передається в оренду за цим Договором (далі за текстом цього Договору –“Об’єкт оренди”), знаходиться за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в, на 4-му поверсі БДС, має загальну площу 30 (тридцять) метрів квадратних (п. 1.2 договору).

Цей Договір регулює виключно правовідносини Сторін у зв’язку з передачею в оренду Об’єкту оренди. Передача Об’єкту в оренду відповідно до цього Договору ніяким чином не породжує права власності Орендаря на Об’єкт оренди та не призводить до передачі Орендарю права власності на Об’єкт оренди та/або його окремі частини(п. 1.3 договору).

Відповідно до розділу 6 договору, Орендодавець зобов’язаний передати Орендарю Об’єкт оренди та ключі від нього в момент підписання Акту приймання-передачі Об’єкту оренди. Факт передачі Об’єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підпишуть належним чином уповноважені представники Орендодавця та Орендаря. В акті приймання-передачі обов’язково зазначається загальний стан Об’єкта оренди. При прийманні –передачі Об’єкту оренди складаються наступні акти: Акт приймання –передачі приміщення.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Орендодавця та Орендаря та діє з 01 січня 2010  року  по 31 грудня 2010 року включно (п. 16.1 договору).

Орендна плата є платежем, який Орендар сплачує Орендодавцю за користування Об’єктом оренди. Платежі за комунальні послуги: електропостачання, водопостачання та водовідведення включаються до орендної плати. Опалення та надання додаткових послуг оплачуються Орендарем окремо, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлених до оплати рахунку, але не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за поточним (п. 3.1 договору).

Розмір орендної плати за цим Договором складає: Оплата за використання офісного приміщення за один квадратний метр площі за місяць  складає 54,17 грн., крім того ПДВ 20% - 10,83 грн., всього 65 (шістдесят п’ять) гривень 00 копійок (п. 3.2 договору).

Орендар зобов’язаний отримувати від Орендодавця рахунки на сплату орендної плати за три банківських дні до дня сплати Орендної плати, встановленої умовами Договору (п. 3.5. Договору).

Сторони погодились, що у випадку збільшення під час дії договору курсу долара США по відношенню до гривні, що був зафіксований на момент укладання даного Договору (на момент укладання Договору курс НБУ 1 долар США = 7.98 грн.) більше ніж на 10 %, здійснюється перегляд розміру орендної плати на наступний календарний місяць шляхом укладання між Сторонами додаткової угоди. Орендар зобов‘язується підписати дану додаткову угоду протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту відправлення Орендодавцем даної додаткової угоди Орендарю. У випадку не згоди Орендаря з новим розміром орендної плати та не підписання Орендарем протягом 10 (десяти) календарних днів додаткової угоди з новим розміром орендної плати Договір може бути розірваним Орендодавцем в односторонньому порядку. Орендна плата сплачується Орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, або готівкою через касу Орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця (п.п. 3.3, 3.4, 3.5 договору).

Орендна плата починає нараховуватися та підлягає сплаті з дня передачі Об’єкту оренди Орендарю та підписання Сторонами акту приймання-передачі Об’єкту оренди. У випадку ухилення Орендаря від підписання Акту приймання-передачі Об’єкту оренди з будь-яких причин (за винятком неготовності Об’єкту оренди до передачі з вини Орендодавця), у тому числі у випадку неможливості встановлення контакту із Орендарем, Орендодавець має право направити Орендарю Акт приймання-передачі Об’єкту оренди поштою (рекомендованим листом із повідомлення про вручення) на адресу Орендаря, вказану у розділі “Реквізити Сторін” цього Договору, у цьому випадку Об’єкт оренди вважається прийнятим Орендарем та орендна плата підлягає нарахуванню та сплаті починаючи з п’ятого робочого дня, з моменту направлення Акту приймання-передачі Об’єкту оренди Орендарю поштою (п. 3.6 договору).

01 січня 2010 р. Орендодавець (Відкрите акціонерне товариство “Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення “Облагротехсервіс”) передав, а Орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю “М15”) прийняв згідно договору приміщення на 4 поверсі БДС загальною площею 30 кв.м., що підтверджується  оформленим належним чином Актом приймання-передачі орендованого приміщення від 01.01.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх зобов’язань по оплаті орендних платежів за період з жовтня 2010 р. по грудень 2010 р., у зв’язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 6 168,28 грн.

За ствердженням позивача, з метою сприяння виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті орендних платежів відповідачу щомісяця надавалися рахунки-фактури на оплату орендних платежів, а саме: за жовтень 2010 р. –рахунок-фактура № 5820 від 01.10.2010 р. на суму 1950,12 грн.; за листопад 2010 –рахунок-фактура № 6115 від 01.11.2010 р. на суму 1950,12 грн.; за грудень 2010 –рахунок-фактура № 6411 від 01.12.2010 р. на суму 1950,12 грн.;  рахунок-фактура на оплату послуг відпуску теплопостачання за грудень 2010 р. № 6746 від 31.12.2010 р. на суму 317,88 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з Відповідача 6168,24 грн. орендної плати за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець)  передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК  України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором. Аналогічні приписи містяться в ст. 286 ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів спростування наявності заборгованості або її погашення не надав та не надіслав; доказів розірвання або визнання недійсним договору у спірний період сторонами також не надано.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі підлягають задоволенню у  сумі 6168,24 грн. за уточненим розрахунком суду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 474,11 грн. пені та 91,76 грн. –3 % річних.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 10.8 договору передбачено, що за порушення строків здійснення платежів, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі Подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати неустойки, за кожний день прострочення.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 474,11 грн., за період зазначений у розширеному розрахунку, наданому у судовому засіданні 08.09.2011 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Враховуючи обмеженість розміру нарахування пені Подвійною обліковою ставкою Національного банку України та 6-місячним терміном її нарахування, суд здійснив перерахунок пені, відповідно до якого арифметично вірна сума пені за заявлений позивачем період складає 471,48 грн.

Оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 471,48 грн. за уточненим  розрахунком суду.       

Згідно з ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

На цій підставі позивачем нараховані відповідачу 3 % річних у сумі 91,76 грн. за період, зазначений у розрахунку.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру 3 % річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, нараховані 3 % річних у сумі 91,76 грн. підлягають задоволенню частково - у сумі 91,28 грн. за уточненим розрахунком суду.

На підставі ст.49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст.526, 225 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “М 15” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська,8, код ЄДРПОУ 31593859) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська,8, код ЄДРПОУ 00913545)  6 168 (шість тисяч сто шістдесят вісім) грн. 24 коп. основної заборгованості, 91 (дев’яносто одна) грн. 28 коп. 3 % річних;  471 (чотириста сімдесят одна) грн. 48 коп. пені;  101 (сто одна) грн. 95 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 89 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.