Рішення

від 18.10.2011 по справі 16/121-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 16/121-11

       Господарський  суд  Київської  області   у  складі   судді   Христенко  О.О.  розглянув

позов  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок плюс», с. Григорівка, Обухівський район

про    стягнення 44 794,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;   

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 117 від 14.10.2011р. (представник).

                                                                   Обставини справи:

         Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.08.2011р. (Вх. № суду 3372 від 18.08.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок плюс»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 38 145,80 грн., 1 291,01 грн. пені, 5 357,37 грн. інфляційних, всього 44 794,18 грн., а також 4 479,00 грн. витрат на послуги адвоката та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 22.08.2011 р. порушено провадження у справі № 16/121-11 та призначено її розгляд на 04.10.2011 р. о 10 год. 10 хв.

   Позивач в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 22.08.2011р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 22.08.2011р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 18.10.2011р. за участю повноважних представників сторін.

        Позивач  в судове засідання 18.10.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 04.10.2011р.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково, а саме повністю визнає основний борг у розмірі 38 145,80 грн. (по Договору № 3 заборгованість у розмірі 34 456,80 грн. та по Договору № 10 заборгованість у розмірі 3 689,00 грн.) та частково визнає інфляційні всього 4 054,51 грн. (3 549,05 грн. - Договір № 3 та 505,46 грн. - Договір № 10) Проти пені у розмірі 1 291,01 грн. заперечує повністю.

         Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, присутнього в судовому засіданні 04.10.2011 року, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                          встановив:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («Виконавець»далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок плюс»(«Замовник» далі –відповідач) були укладені Договори про надання послуг № 3 від 11.03.2008р. (далі Договір № 3) та  № 10 від 19.11.2008р. (далі Договір № 10).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 3, позивач надає послуги з припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичної особи ТДВ «Світанок»за видами діяльності: 72.22.0 –інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення; 72.30.0 –оброблення даних; 71.12.0 –діяльність у сферах бухгалтерського обліку та аудиту.

Послуги здійснюються на платній основі з розрахунку 77,25 грн./год. (при мінімальній зарплаті 515 грн./міс.) за помісячними актами прийому-передачі наданих послуг (п. 1.2 Договору № 3).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 10, позивач надає послуги з припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичної особи ЗАТ «Обухівптахопром»(з завершенням реформування попередника –Обухівського МІПП) за видами діяльності: 72.22.0 –інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення; 72.30.0 –оброблення даних; 74.12.0 –діяльність у сферах бухгалтерського обліку та аудиту.

 Послуги здійснюються на платній основі з розрахунку 81,75 грн./год. (при мінімальній зарплаті 545 грн./міс.) за помісячними актами прийому-передачі наданих послуг (п. 1.2 Договору № 10).

          Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та надав послуги які були передбачені Договором № 3 та Договором № 10 всього на суму 38 487,30 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): № Л-08/10-09 від 31.10.2009 р. на суму 682,50 грн.; № Л-08/10-10 від 30.11.2009 р. на суму 2 678,40 грн.; № Л-08/03-21 від 30.11.2009 р. на суму 7 365,60 грн.; № Л-08/10-11 від 31.12.2009 р. на суму 669,60 грн.; № Л-08/03-22 від 31.12.2009 р. на суму 16 182,00 грн.; № Л-08/03-23 від 31.01.2010 р. на суму 1 042,80 грн.; № Л-08/03-24 від 26.02.2010 р. на суму 3 910,50 грн.; № Л-08/03-24 від 30.03.2010 р. на суму 1 303,50 грн.; № Л-08/03-26 від 30.04.2010 р. на суму 1 856,40 грн.; № Л-08/03-27 від 31.07.2010 р. на суму 2 796,00 грн., які підписані директором ТОВ «Світанок Плюс»та позивачем, а також скріплені відбитками печаток сторін (копії належним чином засвідчені в матеріалах справи).

       Відповідно до п. 2.6 Договору № 3, відповідач зобов’язується проводити повний розрахунок з позивачем протягом 3-х банківських днів після підписання акта прийому –передачі наданих послуг.

       Відповідно до п. 2.5 Договору № 10, відповідач зобов’язується оплачувати за надані послуги до 11 числа наступного місяця за місяцем надання послуг.

Відповідач частково оплатив 341,50 грн. за надані позивачем послуги по Акту № Л-08/10-09 від 31.10.2019 р. Отже, відповідно до розрахунку позивача доданого до позовної заяви борг відповідача становить 38 145,80 грн., який відповідач визнає повністю.

Як свідчать матеріали справи за надані позивачем послуги відповідач у встановлені Договорами № 3 та № 10 строки не розрахувався.

       Позивач направляв на адресу відповідача попередження № 4 від 02.09.2010р. про сплату заборгованості та звертався до відповідача з претензією № 3 від 16.06.2011р. про погашення боргу та штрафних санкцій, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, станом на час прийняття рішення, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 38 145,80 грн. Проти зазначеної заборгованості відповідач під час судового засідання 18.10.2011р. та у відзиві на позов не заперечував. Але доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач до суду не надав.

        Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

      Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманих послуг за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 38 145,80 грн.

      Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач під час судового засідання не заперечував проти заборгованості у розмірі 38 145,80 грн. Доказів оплати зазначеної заборгованості суду не надав.

Оскільки заборгованість відповідача у розмірі 38 145,80 грн. по Договорам № 3 від 11.03.2008р. та  № 10 від 19.11.2008р. відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір зазначеної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 38 145,80 грн. боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

       Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 291,01 грн. пені нарахованої, згідно розрахунку доданого до позовної заяви за період з листопада 2009 р. по серпень 2010 р.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

     Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмові формі.  

У Договорах № 3 від 11.03.2008 р. та № 10 від 19.11.2008 р., укладених між сторонами, не передбачено такої відповідальності замовника, як сплата пені за прострочення оплати за надані послуги та не встановлений її розмір за згодою сторін.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 291,01 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 5 357,37 грн. за період з листопада 2009р. по серпень 2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом перевірено розрахунок позивача доданий до позовної заяви, з яким суд не погоджується.

Отже, враховуючи строки виникнення зобов’язання з оплати та суми проведених оплат, період нарахування інфляційних втрат, за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем періоду та вимоги частини 2 статті 625 ЦК України, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню всього 4 054,44 грн. інфляційних втрат (по Договору № 3 у розмірі - 3 549,05 грн. та  по Договору № 10 у розмірі - 505,39 грн.) В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1 302,93 грн. інфляційних втрат (5 357,37 грн. –4 054,44 грн.), суд відмовляє позивачу.

 Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: 38 145,80 грн. основної заборгованості та 4 054,44 грн. інфляційних втрат.

          Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 Також з посиланням на ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 479,00 грн., сплачені позивачем товарним чеком від 10.08.2011 р. за надання правової допомоги на підставі Договору № 0808 від 08.08.2011 р., укаденого між позивачем та адвокатом ОСОБА_3

 Між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_3 (Виконавець), який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4269 від 30.11.2010 р. укладено Договір № 0808 від 08.08.2011 р. про надання правової допомоги (далі  - Договір).

 Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

 Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

 Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р.) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (докази сплати послуг адвоката).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат.

Доданий до позовної заяви товарний чек від 10.08.2011 року не може бути належним доказом сплати адвокату 4 479,00 грн., оскільки при безготівкових розрахунках, розрахунки оформлюються платіжними дорученнями з відміткою банку, а при готівкових розрахунках видається касовий документ.

Касові документи це документи (касові ордери і відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції, інші прибуткові і витратні касові документи), за допомогою яких згідно із законодавством України оформляються касові операції.

Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.

Згідно з приписами ст. ст. 49 і 84 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл (стягнення) відповідних судових витрат лише у разі їх обґрунтованості (доведеності) стороною спору. У випадку, коли витрати сторін не належать до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, відсутні підстави зазначати про їх розподіл (у тому числі про відмову у покладенні таких витрат на іншу сторону) в резолютивній частині рішення.

Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. та постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011 р. у справі № 14/027-10/16.

       На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок плюс»(08750, Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Пушкіна, буд. 7, код ЄДРПОУ 34911121, р/р 26009007674201, МФО 300164) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26005005104001 в ПАТ «Креді Агріколь Банк»в м. Києві, МФО 300614) 38 145 (тридцять вісім тисяч сто сорок п’ять) грн. 80 коп. основного боргу, 4 054 (чотири тисячі п’ятдесят чотири) грн. 44 коп. інфляційних, а також 422 (чотириста двадцять дві) грн. 00 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 33 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позову відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.    

              Суддя                                                                                   О.О.Христенко