Ухвала

від 28.10.2011 по справі 26/188-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/188-11    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"28" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 26/188-11    

Суддя Лилак Т. Д. розглянувши заяву та додані до неї матеріали            

Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко”, м. Бориспіль

Особи, щодо яких  заявник просить вжити запобіжні заходи:           

1. Територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, м. Бориспіль

2. Бориспільської міської ради, м. Бориспіль

про вжиття запобіжних заходів

За участю представників:

від  заявника ? не з'явилися;

від Територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області ?  не з'явилися;

від Бориспільської міської ради ? не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріко” подала заяву про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2011 року заява прийнята до розгляду та призначена на 28.10.2011р.

Представники заявника, Територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, Бориспільської міської ради в судове засідання 28.10.2011 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом не пізніше двох днів з дня її подання, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак, неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.

Враховуючи приписи вищенаведеної правової норми, розгляд заяви відбувається без участі представників осіб, щодо яких вживаються запобіжні заходи.

У поданій заяві заявник повідомив, що ним готується позов про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІРІКО" права власності на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717, 4 кв.м. за набувальною давністю.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає наступне.

29 березня 1996 року між представництвом Фонду державного майна України в Бориспільському районі та Товариством покупців підприємства банно-пральний комбінат „Лотос” було укладено договір № 4 купівлі-продажу державного майна –далі договір, який було нотаріально посвідчено Бориспільською державною районною нотаріальною конторою, про що 29.03.1996 р. зроблено запис за №875.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, продавець (представництво Фонду державного майна України в Бориспільському районі) зобов'язується передати у власність покупця (Товариства покупців підприємства банно-пральний комбінат „Лотос”) державне майно цілісного майнового комбінату банно-прального комбінату „Лотос”, який знаходиться за адресою:                            м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79 на земельній ділянці.

Товариством покупців підприємства банно-пральний комбінат „Лотос” було повністю сплачено Фонду державного майна України в Бориспільському районі зазначену вище вартість цілісного майнового комбінату банно-прального комплексу „Лотос”.

19.09.1996 року фізичні особи ? учасники Товариства покупців, членів трудового колективу банно-прального комбінату „Лотос”, уклали угоду про спільну діяльність про створення Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко” на базі приватизованого ними банно-прального комбінату „Лотос”, та затвердили Статут ТОВ „Іріко”.

02.12.1996 року Бориспільською районною радою Київської області було зареєстровано Статут TOB „Іріко”, в ст. 1, якого зазначено: „Товариство засноване фізичними особами шляхом об'єднання їх майна, коштів та підприємницької діяльності, з метою одержання прибутку на базі державного банно-прального комбінату „Лотос” правонаступником якого є Товариство”.

В п. 7.1.1. Статуту TOB „Іріко” зазначено: „власністю товариства є майно приватизованого підприємства на ґрунті якого створюється Товариство”.

На підставі вказаного положення статуту та угоди про спільну діяльність створення TOB „Іріко”, 02.12.1996 року голова Товариства покупців, членів трудового колективу банно-прального комбінату „Лотос” Пісна М.В. (посвідчення голови Товариства покупців, членів трудового колективу банно-прального комбінату „Лотос” видане 21.08.1996 р. Представництвом фонду державного майна України у Бориспільському районі) передала все майно, яке входило до складу цілісного майнового комплексу приватизованого Комунального підприємства банно-пральний комбінат „Лотос”, в т.ч. і приміщення комбінату, у власність TOB „Іріко” .

TOB „Іріко” є правонаступником Товариства покупців підприємства банно-пральний комбінат «Лотос», що підтверджується установчими документами.

Земельна ділянка під будівлею, надана TOB „Іріко” у тимчасове користування (оренду) згідно договору № 27 від 10.09.1997 року Бориспільською Радою народних депутатів Київської області.

Проте, Територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області та Бориспільська міська стверджують, що ТОВ „Іріко” не є власником, оскільки за актом приймання-передачі 21.08.1996 року будівлю не прийняв.

Також, заявник зазначає, що з 21.08.1996 року безперервно та відкрито володіє спірним об'єктом нерухомості більш ніж 10 років, здійснивши в ньому капітальний ремонт та здавши в оренду його приміщення та посилається на ч. 1 ст. 344 ЦК України, згідно якої  особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державі реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю і нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Враховуючи зазначене, заявник звернувся до суду про вжиття запобіжних заходів, оскільки побоюється, що майно (будівля цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.) може бути відчужене.

Відповідно до статті 43-1 господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права  порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Згідно ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Вжиття запобіжних заходів є терміновими тимчасовими заходами, які застосовуються господарським судом до моменту пред'явлення позову та спрямовані на забезпечення майнових інтересів заявника в тому випадку, якщо є достатньо підстав вважати, що їх незастосування може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Вищий господарський суд України у п. 9 Інформаційного листа „Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів” N 01-8/251 від 20.04.2007 р.  зазначає, що у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті  43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Адекватність запобіжних заходів, що застосовується господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко”, виходячи з фактичних обставин справи та поданих суду доказів, що є належними у розумінні приписів ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, враховуючи розумність та адекватність запобіжних заходів заявленим вимогам, з метою запобігання порушення прав заявника у майбутньому, а також відсутність ймовірного спричинення негативних майнових наслідків для відповідачів та порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає можливим задовольнити вказану заяву, накласти арешт на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.10.2011 року у справі № 27/11373, від 01.06.2010 року у справі № 51/44139 (51/1).

Крім того, суд зазначає про те, що частиною 3 статті 43-3 ГПК України встановлено обов'язок заявника подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Суд повідомляє заявника про те, що згідно з п.1 ст. 43-9 ГПК України запобіжні заходи припиняються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-6, 43-9, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про вжиття запобіжних заходів задовольнити

2. Накласти арешт на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська область,          м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

3. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення.

4. Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження” та дійсна для пред'явлення до виконання до 28.10.2012 року.

5. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи припиняються.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріко” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А, код 2058146).

Боржником за даною ухвалою є:

1) Територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (08300, Київська обл.,    м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 04054837);

2) Бориспільська міська рада (08300, Київська обл., м. Бориспіль,            вул. Київський шлях, 72, код 04054903).

Суддя                                                                                                     Т.Д. Лилак