Рішення

від 05.10.2011 по справі 5015/5020/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 С права№ 5015/5020/11

Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Су хович Ю.О., при секретарі судов их засідань ОСОБА_1, розгл янувши матеріали справи

за первісним поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю «Світло сервіс», м.Львів

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2, м.Львів

про зобов' язання не ст ворювати перешкоди у здійсне нні права користування та ро зпорядження майном та переда ти ТзОВ «Світлосервіс»нежил ові приміщення, площею 243,5 кв.м. , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2;

за зустрічним позовом Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_2, м.Львів

до Товариства з обмежен ою відповідальністю «Світло сервіс», м.Львів

про визнання права влас ності на нежилові приміщення , площею 243,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2;

За участю представників сторін:

від позивача за первісним п озовом: ОСОБА_3 - предста вник (довіреність б/н від 20.04.2011р .);

від відповідача за первісн им позовом: ОСОБА_4 - адво кат (свідоцтво НОМЕР_2 від 24.09.2008р.);

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_4 - адво кат (свідоцтво НОМЕР_2 від 24.09.2008р.);

від відповідача за зустріч ним позовом: ОСОБА_3 - пре дставник (довіреність б/н від 20.04.2011р.).

Права та обов' язки сторі н передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК Укр аїни роз' яснено, заяви про в ідвід судді не поступали, кло потання про технічну фіксаці ю судового процесу не надход или. В судовому засіданні ого лошено вступну та резолютивн у частини рішення.

Суть спору: Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Світлосервіс» подал о позов до Фізичної особи-під приємця ОСОБА_2, про зобов ' язання не створювати переш коди у здійсненні права кори стування та розпорядження ма йном та передати ТзОВ «Світл осервіс»нежилові приміщенн я, площею 243,5 кв.м., що знаходятьс я за адресою: АДРЕСА_2

Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Світлосервіс», м. Львів, про визнання права власності на приміщеннями площею 243,5 кв.м., щ о знаходяться за адресою: А ДРЕСА_2

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 05.09.20 11р. порушено провадження у спр аві та призначено розгляд сп рави на 21.09.2011р. В судовому засід анні 21.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 05.10.2010р. у зв»язку із поданням зустрічного поз ову.

Ухвалою суду від 30.09.2011р. було п рийнято зустрічний позов Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_2 про визнання права влас ності на нежитлові приміщенн я, площею 243,5 кв.м., що з находяться за адресою: АДРЕ СА_2 для спільного розгляду з первісним позовом у справі №5015/5020/11. Розгляд зустрічного по зову призначено на 05.10.2011р.

Представник позивача перв існий позов підтримав, проси в його задоволити повністю, п роти зустрічного позову зап еречив просив відмовити у йо го задоволенні. Відзив на зус трічний позов не подав. Зокре ма зазначив, що 02.03.2011р. між сторо нами був укладений договір к упівлі-продажу приміщень, за яким позивач придбав нежило ві приміщення, площею 243,5 кв.м., щ о знаходяться за адресою: А ДРЕСА_2 Згідно із п.1. договор у, продавець зобов' язався п ередати відчужуване приміще ння позивачу протягом 10-ти дні в з моменту підписання догов ору за актом приймання-перед ачі. Не зважаючи на вимоги поз ивача за первісним позовом в икладені у надісланих відпов ідачу за первісним позовом у листах від 15.03.2011р.; від 25.03.2011р. та ві д 08.04.2011р., останній цю умову дого вору не виконав.

Представник відповідача п ервісний позов заперечив, а з устрічний позов підтримав, з мотивів, зазначених у зустрі чній позовній заяві. Стверди в, зокрема, що в порушення умов договору позивач за первісн им позовом не сплатив суму до говору, акт приймання-переда чі приміщень сторонами підпи саний не був, договір нотаріа льно не посвідчувався, не зва жаючи на пропозицію відповід ача за первісним позовом, отж е, такий договір є нікчемним. П росив суд у первісному позов і відмовити, а зустрічний поз ов задоволити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши д оводи та заперечення предст авників сторін, суд встанови в наступне.

02.03.2011р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Сві тлосервіс»(покупець) та Фізи чною особою - підприємцем ОСОБА_2 (продавець) було укла дено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за я ким продавець передає у влас ність, а покупець приймає і зо бов»язується оплатити на ниж ченаведених умовах нежитлов е приміщення, площею 243,5 м2, що зн аходиться за адресою: АДРЕС А_2 (далі по тексту - договір купівлі-продажу).

Пунктом 1 договору купівлі-п родажу передбачено, що відпо відач зобов'язувався передат и вказане приміщення позивач у протягом 10-ти днів з моменту підписання договору за акто м приймання-передачі.

В п.4 договору купівлі-прода жу сторони погодили, що прода ж має бути вчинено за погодже ною сторонами сумою 60 000,00 грн. д о 20.03.2011р. Договір вважається вик онаним покупцем після повног о розрахунку за договором і з дійснення його державної реє страції. Порушення цього пун кту є підставою для розірван ня договору і відшкодування збитків.

Відповідно до п.5 договору к упівлі-продажу право власнос ті на відчужуване приміщення переходить до покупця після державної реєстрації.

За умовами п.10 договору купі влі-продажу цей договір післ я його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, повного розрахунку підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації догові р вважається укладеним.

Оскільки відповідач за пер вісним позовом не передав по зивачу за первісним позовом нежитлове приміщення, площею 243,5 м2, що знаходиться за адресо ю: АДРЕСА_2, позивач за перв існим позовом у зв»язку з цим неодноразово звертався до в ідповідача за первісним позо вом з листами-вимогами від 15.03.2 011р.; від 25.03.2011р. та від 08.04.2011р., які зал ишені останнім без відповіді та задоволення.

Позивач за первісним позов ом, посилається на те, що він я к власник має право володіти , користуватись та розпорядж атись приміщенням згідно ст. 317 ЦК України, а відповідач за п ервісним позовом перешкоджа є йому в реалізації своїх пра в власника нежитлового примі щення.

Відтак, позивач за первісни м позовом просить зобов»язат и Фізичну особу- підприємця ОСОБА_2 не створювати пер ешкоди у здійсненні права ко ристування та розпорядження майном та передати ТзОВ «Сві тлосервіс»нежилові приміще ння, площею 243,5 кв.м., що знаходят ься за адресою: АДРЕСА_2

Розглянувши зустрічний п озов судом встановлено:

Згідно договору куп івлі-продажу 33/100 частини від 25.12 .2003р., посвідченого приватним н отаріусом Львівського міськ ого нотаріального округу 25.12.200 3р. ОСОБА_5, р.НОМЕР_3, Фіз ична особа- підприємець О СОБА_2 придбав частину коре неплодосховища площею 122,0 м2, що розташоване на АДРЕСА_2.

У 2007 році Фізичною особою-п ідприємцем самовільно здійс нено реконструкцію будівлі і з збільшенням висоти підвалу та надбудовою 1-го поверху, вн аслідок чого його площа збіл ьшилась і становить 243,5 м2.

16.11.2007р. Обласним комунальним підприємством Львівської об ласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертно ї оцінки»проведено технічну інвентаризацію реконструйо ваної будівлі та видано нови й технічний паспорт на нежит лові приміщення за адресою АДРЕСА_2.

Позивач за зустрічним п озовом посилаючись на ст.182 ЦК України зазначає, що право вл асності на нежитлові приміще ння до ТзОВ «Світлосервіс»не перейшло, оскільки не було пр оведено його державну реєстр ацію. Крім того, в порушення ум ов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу він не був посвідчений нотаріал ьно, сума, за купівлю приміщен ня ТзОВ «Світлосервіс»не опл ачена.

Відтак, позивач за первісн им позовом посилаючись на те , що він залишився власником п риміщення, на підставі ст.392 ЦК України, подав зустрічний по зов з метою захисту належног о йому права власності на неж итлове приміщення площею 243,5 м 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного код ексу України, однією з підста в виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема є дог овори та інші правочини. Згід но ст.174 Господарського кодекс у України однією з підстав ви никнення господарського зоб ов' язання є господарський д оговір та інші угоди, передба чені законом, а також угоди не передбачені законом, але так і, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 6 цьог о Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні у мов договору з урахуванням в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, ви мог розумності та справедлив ості (ст.627 ЦК України).

Згідно ст.628-629 ЦК України змі ст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства. Договір є обов'я зковим для виконання сторона ми.

Незважаючи на те, що при укл аденні договору сторони пого джують його умови на власний розсуд, при цьому умови догов ору не повинні суперечити Ци вільному кодексу України, ак там цивільного законодавств а, звичаям ділового обороту, в имогам розумності та справед ливості.

Згідно ст.655 ЦК України за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

В п.10 договору купівлі-прод ажу сторони погодили, що цей д оговір після його підписання сторонами, нотаріального по свідчення, повного розрахунк у підлягає державній реєстра ції. Після державної реєстра ції договір вважається уклад еним.

Згідно ч.1 та ч.4 ст.209 ЦК У країни правочин, який вчинен ий у письмовій формі, підляга є нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлени х законом або домовленістю с торін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який пр авочин з її участю може бути н отаріально посвідчений.

Як вбачається із укладено го між сторонами договору ку півлі-продажу від 02.03.2011р., такий не був нотаріально посвідче ний.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержан ня сторонами вимоги закону п ро нотаріальне посвідчення д оговору такий договір є нікч емним.

Згідно із ст.215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. Недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається.

Відтак, укладений між сторо нами договір купівлі-продажу є нікчемним і таким, що не пор одив для сторін правових нас лідків.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК Укра їни право власності та інші р ечові права на нерухомі речі , обмеження цих прав, їх виникн ення, перехід і припинення пі длягають державній реєстрац ії. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічно ю, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний на давати інформацію про реєстр ацію та зареєстровані права в порядку, встановленому зак оном.

Згідно ст.2 Закону Укр аїни «Про державну реєстраці ю речових прав на нерухоме ма йно та їх обмежень»№ 1952-ІУ від 01.07.2001р. з наступними змінами та доповненнями державна реєст рація речових прав на нерухо ме майно (далі - державна реєст рація прав) - офіційне визнанн я і підтвердження державою ф актів виникнення, переходу а бо припинення прав на нерухо ме майно, обтяження таких пра в шляхом внесення відповідно го запису до Державного реєс тру речових прав на нерухоме майно.

Об»єктами нерухомого ма йна (нерухоме майно, нерухомі сть) є земельні ділянки, а тако ж об»єкти, розташовані на зем ельній ділянці (будівля, спор уда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знеціненн я та зміни їх призначення. Реч ові права на нерухоме мано, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов»язковій державній реєс трації в порядку, встановлен ому Законом України «Про дер жавну реєстрацію речових пра в на нерухоме майно та їх обм ежень».

Підставою для державної р еєстрації прав, що посвідчую ть виникнення, перехід, припи нення речових прав на нерухо ме майно, обмежень цих прав, ві дповідно до ст.19 Закону Україн и «Про державну реєстрацію р ечових прав на нерухоме майн о та їх обмежень», є зокрема, р ішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що наб рало законної сили.

Отже, зважаючи на вищенав едені норми, до проведення де ржавної реєстрації з часу пр ийняття в експлутатацію об»є кту нерухомості право власно сті на таку річ не виникає. Тоб то відсутність державної реє страції права власності на н ерухоме майно за особою, яка н абула право власності на так е майно у встановленом закон ом порядку, порушує встановл ений Конституцією України пр инцип захисту та пріоритету права власності.

Згідно п.4 договору купівл і-продажу продаж має бути вчи нено за погодженою сторонами сумою 60 000,00 грн. до 20.03.2011р. Договір вважається виконаним покупц ем після повного розрахунку за договором і здійснення йо го державної реєстрації.

Доказів виконання с торонами умов договору купів лі-продажу жодною з сторін су ду не надано.

Відтак, вимога позивача, я ка ґрунтується на нікчемному правочині, не підлягає задов оленню, оскільки відповідно до ч. 2 ст.14 ЦК України, особа не м оже бути примушена до дій, вчи нення яких не є обов'язковим д ля неї.

Крім того, слід зазначити, щ о особа, яка у встановленому з аконом порядку не набула пра ва власності на майно не може ставити вимогу про зобов»яз ання не створювати перешкоди у здійсненні права користув ання та розпорядження цим ма йном.

Як вбачається з технічних в исновків визначення загальн ого технічного стану та відп овідності до діючих норматив них документів нежитлової бу дівлі на вул.Тернопільській, 42д у м.Львові, виконаними Держ авним науково-дослідним та п роектно-вишукувальним інсти тутом «НДІ Проектреконструк ція»Львівський філіал, вказа на будівля знаходиться в доб рому технічному стані, здійс нена реконструкція будівлі в иконана з полегшених констру кцій, з попереднім підсиленн ям існуючих конструктивних е лементів і не погіршує несуч ої здатності основних констр уктивних елементів будинку / фундаментів, стін, перекритт я/. Несуча здатність конструк цій /в т.ч.фундаментів/ достатн я для подальшої безпечної ек сплуатації будинку. Плануван ня будівлі в основному відпо відає чинним будівельним нор мам та правилам.

Крім того, позивачем за зуст річним позовом надано суду т ехнічні висновки складені ПП ОСОБА_6, який діє на підста ві ліцензії на виконання спе ціальних видів робіт у проек туванні НОМЕР_4 та посвідч ення відповідального з питан ь спостереження за безпечною та надійною експлуатацією к онструкцій № 01-39/23, згідно яких встановлено, що всі несучі ко нструкції знаходяться в задо вільному стані; міцність всі х конструкцій на дію наванта жень забезпечена; всі роботи з реконструкції виконані у в ідповідності до вимог чинних будівельних норм і правил та забезпечують надійну експлу атацію будівлі.

Згідно із ч.1 ст.328 ЦК України, п раво власності набувається н а підставах, що не заборонені законом.

За умовами ч. 5 ст. 376 ЦК України , на вимогу власника (користув ача) земельної ділянки суд мо же визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке са мочинно збудоване на ній, якщ о це не порушує права інших ос іб.

Жодних доказів належності спірних приміщень іншим осо бам суду не надано, як і доказі в порушення реконструкцією п рав інших осіб.

Відповідно до ст.16 ЦК Ук раїни кожна особа має прав о звернутися до суду за

захистом свого особистог о немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та ін тересів можуть бути зокрема визнання права.

В силу ст.392 ЦК України влас ник майна може пред'явити поз ов про визнання його права вл асності, якщо це право оспорю ється або не визнається іншо ю особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчу є його право власності.

Відтак, суд дійшов висновк у, що право власності Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2 на реконструйовані нежитло ві приміщення, що знаходятьс я за адресою: АДРЕСА_2, підл ягає захисту шляхом визнання такого права за ним.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в м атеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутн ість підстав для задоволенні первісного позову та задов олення зустрічного позову.

В порядку ст. 43 ГПК України с удочинство у господарських с удах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інш і особи, які беруть участь у сп раві, обґрунтовують свої вим оги і заперечення поданими с уду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 Г ПК України обставини справи, які відповідно до законодав ства повинні бути підтвердже ні певними засобами доказува ння, не можуть підтверджуват ись іншими засобами доказува ння.

Судові витрати за первісни м позовом слід віднести на по зивача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічн им позовом стягнути з відпов ідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустр ічним позовом, згідно вимог с т.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 16, 319, 321, 328, 334,386, 392 ЦК України, ст.ст. 43, 32-34, 36, 43, 49, 60, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський с уд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні перв існого позову відмовити повн істю.

2. Зустрічний позов задо волити повністю.

3. Визнати за Фізичною осо бою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер Н ОМЕР_1) право власності на не житлові приміщення, площею 243, 5 м2, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2

4.Стягнути з Товариства з о бмеженою відповідальністю « Світлосервіс»(код 23968661, м.Львів , вул.Тернопільська, буд.42) на ко ристь Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_2 (ідентифікац ійний номер НОМЕР_1, АДРЕ СА_1) 384,00 грн. державного мита т а 236,00 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

5. Наказ видати після набра ння судовим рішення в законн ої сили, згідно ст.116 ГПК Україн и.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК Ук раїни, може бути оскаржене до Львівського апеляційного го сподарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 10.10.2011р.