Ухвала

від 01.11.2011 по справі 21/17-2011-2218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/17-2011-2218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"01" листопада 2011 р.№ 21/17-2011-2218

            Суддя  ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали  від 28.10.2011р. за № 6745/2011, за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Продуктова компанія „Рубін-М” ( 65009, м. Одеса, проспект Шевченка, 12/1 офіс 4, код ЄДРПОУ 37170494 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон (№2343-ХІІ).

             ВСТАНОВИВ: 28.10.2011р. голова ліквідаційної комісії ПП „Продуктова компанія „Рубін-М”  діючий на підставі рішення засновника  від 15.08.2011р., згідно якого прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором у сумі  36 118 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредитора.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження  справи про банкрутство ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ)   підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до   п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є:  прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону  (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Відповідно до заяви голова ліквідаційної комісії ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” та доданих матеріалів вбачається, що засновниками боржника 15.08.2011р., прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, призначення ліквідаційної комісії та призначено голову ліквідаційної комісії Урановську Д.П.

Голова ліквідаційної комісії боржника 28.10.2011 р. звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) та обґрунтовує заборгованість перед ПП „”Транскабріо-С”  у сумі 36 118 грн. 00 коп., яка виникла на підставі Договору  про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2011 р. Вказану заборгованість перед ПП „”Транскабріо-С”  боржник визнає у повному обсязі відповідно до отриманої претензії..

У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також головою ліквідаційної комісії боржника не проведено аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Головою ліквідаційної комісії боржника не повідомлено державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Крім того заявником не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а також відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. п. 4, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином,  Заявником не надано доказів проведення  відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  а тому заява голови ліквідаційної комісії ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. п. 3,4,10 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до системи діловодства господарського суду ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” з 28.10.2011р. по 01.11.2011р. до господарського суду було подано три ідентичні заяв про порушення провадження  справи про банкрутство ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” без усунення допущених недоліків після їх повернення, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

    Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

    Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

          Таким чином, суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії ПП „Продуктова компанія „Рубін-М”  гр. Урановська Д.П. в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Продуктова компанія „Рубін-М” без усунення допущених недоліків, в порушення вимог діючого законодавства, вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ), а тому в подальшому  господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.  

Керуючись п. п. 3,4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Продуктова компанія „Рубін-М”              ( 65009, м. Одеса, проспект Шевченка, 12/1 офіс 4, код ЄДРПОУ 37170494 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство  на 17 аркушах.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Зеленов Г.М.