Рішення

від 26.10.2011 по справі 10-28/17-2642-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-28/17-2642-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2011 р.Справа  № 10-28/17-2642-2011

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „ВЄЛЄС”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПА АГРО”   

про стягнення 257 895,57 грн.    

                                                                                                                            Суддя   Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача:  не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «ТК «ВЄЛЄС»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «ЄВРОПА АГРО»257895,57 грн., з яких 253800 грн. –сума попередньо оплаченого, але не поставленого товару та 4095,57 грн. –відсотки за користування чужими грошовими коштами, які нараховані відповідачу з 11.04.2011р. по 25.06.2011р. на підставі ст.536 ЦК України.

Ухвалою від 07.07.2011р. за вказаним позовом ТОВ „ТК „ВЄЛЄС” господарським судом Одеської області у складі судді Гуляк Г.І. порушено провадження у справі №28/17-2642-2011.

Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 05.09.2011р. за вх.№30616/2011, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача попередню оплату за непоставлений товар в сумі 258300 грн., інфляційні в сумі 3045,60 грн., штраф в сумі 253,80 грн., пеню в сумі 16063,43 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами.

При цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, які позивач просить суд стягнути з відповідача,  у заяві про збільшення позовних вимог не зазначений, а у  самій заяві про збільшення позовних вимог позивачем здійснений  розрахунок  3% річних з 11.04.2011р. по 05.09.2011р. в сумі 3121,74 грн. та вказано загальний розмір заборгованості відповідача 274036,47 грн. (253800+253,80+3121,74+3045,60+16063,43).  

08.09.2011р. справу №28/17-2642-2011 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,  з присвоєнням цій справі №10-28/17-2642-2011, про що винесено відповідну ухвалу від 08.09.2011р., в якій розгляд справи призначено на 10.10.2011р. та позивача суд зобов'язав надати письмові пояснення щодо нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами з 11.04.2011р., з огляду на дату одержання відповідачем листа позивача від 07.04.2011р. №17, а також зазначити розмір нарахованих відповідачу процентів за користування чужими грошвами коштами, оскільки цей розмір відсутній у заяві про збільшення позовних вимог; обґрунтувати правові підстави позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, з огляду на вимоги ст.547 ЦК України і відповідні обґрунтування надати до суду; уточнити розмір позовних вимог, які заявлені до стягнення з відповідача.  

У судовому засіданні 10.10.2011р. представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з необхідністю надання до суду витребуваних доказів, яке задоволено господарським судом, та з огляду на нез'явлення  у судове засідання відповідача, невиконання сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, розгляд справи відкладений господарським судом на 26.10.2011р., про що винесено відповідну ухвалу від 10.10.2011р., в якій суд повторно зобов'язав позивача надати письмові пояснення щодо нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами з 11.04.2011р., з огляду на дату одержання відповідачем листа позивача від 07.04.2011р. №17, а також зазначити розмір нарахованих відповідачу процентів за користування чужими грошвами коштами, оскільки цей розмір відсутній у заяві про збільшення позовних вимог; обґрунтувати правові підстави позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, з огляду на вимоги ст.547 ЦК України і відповідні обґрунтування надати до суду; уточнити розмір позовних вимог, які заявлені до стягнення з відповідача.  

Між тим,  у судове засідання 26.10.2011р. позивач не з'явився та витребуваних судом доказів не надав. При цьому про час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна  розписка представника позивача від 10.10.2011р. та повідомлення про вручення позивачу ухвали суду від 10.10.2011р.,  а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю позивача у судовому засіданні, з огляду на строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст. 69 ГПК України.

Відповідач  у судові засідання також не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.  

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи,  суд  встановив:

14.02.2011р. між ТОВ «Європа Агро» (продавець, відповідач) і ТОВ «ТК «ВЄЛЄС»(покупець, позивач) укладений договір купівлі-продажу №140211-5яц, згідно з яким відповідач зобов'язується постачати товар для використання у власних потребах, а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами п.2.1. договору предметом поставки є такий товар:  яйце куряче столове, а відповідно до умов п.2.2.1. договору товар, вказаний у п.2.1. договору поставляється партіями.

Згідно з розділом 3 договору, в якому встановлені умови щодо постачання, постачання продукції проводиться відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс -2000 на умовах ЕХW –склад відповідача (п.3.1.). Поставка товару відбувається на умовах самовивозу позивачем зі складу відповідача. Поставка товару здійснюється позивачем власними силами, за власний рахунок (п.3.2.) Партія товару, що узгоджена відповідною накладною, повинна бути передана позивачу не пізніше трьох днів від дати заявки (п.3.3.).

Згідно з розділом 4 договору, в якому встановлені умови щодо ціни  та порядку розрахунків, всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України –гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок відповідача, вказаний в рахунку-фактурі, протягом 1 (одного) банківського дня або шляхом внесення коштів до каси підприємства (п.4.1.). Розрахунок за товар проводиться у формі 100% попередньої  оплати. Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в накладній (п.4.2.). Після надходження попередньої  оплати на розрахунковий рахунок або до каси відповідача, позивач не має права на відмову від товару (п.4.6.).

Відповідно до умов п.6.5. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від ціни товару, зазначеній в накладній.  

У п.8.1. договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р.

Також судом встановлено, що 01.04.2011р. відповідач виставив позивачу рахунок –фактуру №СФ-0000025 на оплату яйця курячого у кількості 540000 шт. на загальну суму 253800 грн. Тією ж датою позивачем здійснено оплату виставленого відповідачем рахунку –фактури, що підтверджується платіжним дорученням №133 від 01.04.2011р.

09.04.2011р. позивач надіслав відповідачу лист від 07.04.2011р.ю №17, в якому просив відповідача  на протязі 3-х днів здійснити відвантаження яйця курячого в кількості 540 000 штук оплаченого згідно рахунку СФ-0000025 від 01.04.2011р., а у випадку неможливості здійснити відвантаження позивач просив відповідача повернути перераховані грошові у трьохденний строк в сумі 253800 грн.

Вказаний лист відповідач одержав 11.04.2011р., що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення, а у гарантійному листі від 14.04.2011р. за вих. №14 відповідач повідомив позивача про те, що на даний час на підприємстві виникли непередбачені обставини, що тимчасово унеможливлюють поставку яйця курячого і відповідач зобов'язується в строк до 29.04.2011р. повернути сплачені позивачем кошти на відповідний  рахунок позивача.

Але, у встановлений у гарантійному листі строк відповідач не повернув позивачу сплачені останнім грошові кошти в сумі 253800 грн., а тому 04.05.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію №1, в якій просив відповідача в строк до 11.05.2011р. перерахувати позивачу грошові кошти в сумі 253800 грн.

Вказану претензію відповідач одержав 06.05.2011р.,   що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповіді на претензію не надав, грошові кошти позивач не повернув, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.  

                    Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову,  виходячи з наступного:

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідач зобов'язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язався приймати товар та здійснювати його 100% попередню оплату на рахунок відповідача,  вказаний в рахунку –фактурі.

Поряд з цим судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору  відповідач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000025 від 01.04.2011р. на оплату товару в сумі 253800 грн.  Тією ж датою позивач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 253800 грн., що підтверджується платіжним дорученням №133 від 01.04.2011р., а -09.04.2011р. надіслав відповідачу лист від 07.04.2011р. №17 з вимогою поставки товару на суму 253800 грн. у 3-х денний термін, або повернення грошових коштів у разі неможливості поставити товар.

В свою чергу відповідач вказаний лист позивача одержав 11.04.2011р. та надіслав позивачу гарантійний лист від 14.04.2011р. за вих.№14, в якому повідомив позивача про неможливість поставки товару та зобов'язався у строк до  29.04.2011р. повернути позивачу сплачені ним грошові кошти.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч.1  ст.692 ЦК України,  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України, якщо  договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.

У ч.2 ст.693 ЦК України встановлено, якщо продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Таким чином виходячи з того, що відповідач не в змозі поставити позивачу попередньо  оплачений останнім товар, а також з того, що відповідач не повернув позивачу попередньо оплачені останнім грошові кошти в сумі 253800 грн., як у строк, що встановлений  самим відповідачем у гарантійному листі від 14.04.2011р. №14, так і в подальшому, після одержання претензії позивача про повернення грошових коштів,  позовні вимоги ТОВ „ТК ВЄЛЄС” про  стягнення з відповідача попередньо оплачених грошових коштів в сумі 253800 грн.  є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.  

Щодо решти позовних вимог ТОВ „ТК ВЄЛЕС” про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних в сумі 3045,60 грн., штрафу в сумі 253,80 грн., пені в сумі 16063,43 грн., господарський суд виходить з наступного.  

Як вище встановлено господарським судом, у позові ТОВ „ТК „ВЄЛЄС” просив суд стягнути з відповідача 257895,57 грн., з яких  253800 грн. –сума попередньо оплаченого, але не поставленого товару та 4095,57 грн. – відсотки за користування чужими грошовими коштами, які нараховані відповідачу з 11.04.2011р. по 25.06.2011р. на підставі ст.536 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 05.09.2011р. за вх.№30616/2011, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача попередню оплату за непоставлений товар в сумі 258300 грн., інфляційні в сумі 3045,60 грн., штраф в сумі 253,80 грн., пеню в сумі 16063,43 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами.

При цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, які позивач просить суд стягнути з відповідача,  у заяві про збільшення позовних вимог не зазначений, а у  самій заяві про збільшення позовних вимог позивачем здійснений  розрахунок  3% річних з 11.04.2011р. по 05.09.2011р. в сумі 3121,74 грн. та вказано загальний розмір заборгованості відповідача 274036,47 грн. (253800+253,80+3121,74+3045,60+16063,43).  

В ухвалі про прийняття справи до провадження  від 08.09.2011р. суд зобов'язав позивача надати письмові пояснення щодо нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами з 11.04.2011р., з огляду на дату одержання відповідачем листа позивача від 07.04.2011р. №17, а також зазначити розмір нарахованих відповідачу процентів за користування чужими грошвами коштами, оскільки цей розмір відсутній у заяві про збільшення позовних вимог; обґрунтувати правові підстави позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, з огляду на вимоги ст.547 ЦК України і відповідні обґрунтування надати до суду; уточнити розмір позовних вимог, які заявлені до стягнення з відповідача.  

У судовому засіданні 10.10.2011р. суд  задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання до суду витребуваних доказів, та з огляду на нез'явлення у  судове засідання відповідача, невиконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів, відклав розгляд справи на 26.10.2011р., про що позивач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною розпискою представника позивача від 10.10.2011р. та повідомленням про вручення позивачу ухвали суду від 10.10.2011р.  

Між тим у судове засідання 26.10.2011р. позивач не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та витребуваних судом доказів не надав, а за відсутністю витребуваних у позивача доказів, розгляд справи в частині позовних вимог про стягнення з відповідача  процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних в сумі 3045,60 грн., штрафу в сумі 253,80 грн., пені в сумі 16063,43 грн. є неможливим, з наступних мотивів.  

По-перше, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4095,57 грн., які нараховані відповідачу з 11.04.2011р. по 25.06.2011р., а у заяві про збільшення позовних вимог розмір процентів за користування  чужими грошовими коштами, які позивач просить суд стягнути з відповідача взагалі не зазначений.  Поряд з цим, письмових пояснень щодо нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами з 11.04.2011р., з огляду на дату одержання відповідачем листа позивача від 07.04.2011р. №17 позивач до суду не надав, як і не зазначив розмір нарахованих відповідачу процентів за користування чужими грошвами коштами.

По-друге, у заяві про збільшення позовних вимог позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 16063,43 грн., яка нарахована відповідачу з 11.04.2011р. по 05.09.2011р., а обґрунтування правових підстав в цій частині позовних вимог, з огляду на вимоги ст.547 ЦК України позивач до суду не надав.

По-третє, розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем свідчить, що нарахування інфляційних з 01.04.2011р. по 01.08.2011р. не відповідає встановленим  обставинам справи щодо прострочення відповідача з повернення позивачу суми попередньо оплаченого товару, а уточненого розміру позовних вимог позивач до суду не надав.  

По-четверте, штраф в розмірі 253,80 грн. нарахований відповідачу на підставі п.6.5. договору купівлі-продажу, умовами якого передбачено нарахування штрафу за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань. Поряд з цим до заяви  про збільшення позовних вимог позивач не навів мотивів необґрунтованої  відмови відповідача від поставки товару, а у судове засідання  представник позивача не з'явився.

За таких обставин позов ТОВ „ТК „ВЄЛЄС” в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних в сумі 3045,60 грн., штрафу в сумі 253,80 грн., пені в сумі 16063,43 грн. залишається без розгляду господарським судом  на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.  

На підставі  ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „ВЄЛЄС” задовольнити частково.     

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПА АГРО”     (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру,1, код ЄДРПОУ 35990822, р/р 26004003646001 в ПуАТ „КБ „Аккордбанк”, МФО 3806334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЄЛЄС»(97560, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перове, вул.  Шкільна, 9, код ЄДРПОУ 36972846, р/р 26003210142894 в АТ „ПроКредиБанк”, МФО 320984) грошові кошти за попередньо оплачений, але не поставлений товар в сумі 253 800 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот) грн.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 2540 (дві тисячі п'ятсот сорок) грн. 41 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 48 коп.

3. В решті позов залишити без розгляду.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

  Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.  

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 31 жовтня 2011 року.