Ухвала

від 04.11.2011 по справі 17/17-2011-2271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-2011-2271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про визнання банкрутом без розгляду

"04" листопада 2011 р.№ 17/17-2011-2271

Суддя Брагіна Я.В., розглянувши матеріали за реєстраційним №6947/2011 за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” ( 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 1, кв. 23, код ЄДРПОУ 37549496 )  про визнання останнього банкрутом в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011р. голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом останнього в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон України №2343-ХІІ ).

Відповідно до ст.51 зазначеного Закону України №2343 -ХІІ, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим  Законом.  

Проте, заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” про визнання останнього банкрутом підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки не вказано обставин, на яких ґрунтується заява, та доказів, що підтверджують викладені в ній обставини.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного вище Закону України №2343-ХІІ, суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду, зокрема, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст.7 цього Закону, а також із інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом  3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду,  якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом  України №2343-ХІІ (ст.4-1 ГПК України).

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (п.1 ст.5 Закону України №2343-ХІІ).    

Частина перша ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зміст заяви про порушення справи про банкрутство, відповідно до якої заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафу, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів  з банківського або кореспонденського рахунку боржника та дату його прийняття  банківською установою боржника до виконання.

   Проте, заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” не відповідає вимогам ч.1 ст.7 Закону України №2343-ХІІ, оскільки не містить  зазначених відомостей.

 Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України №2343-ХІІ до заяви боржника додаються, зокрема: перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника,  інші документи, які підтверджують  неплатоспроможність боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів  (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати (ст.1 Закону України № 2343-ХІІ).

Разом з тим,  до заяви не надано взагалі будь-яких доказів, які б свідчили про  неплатоспроможність, - відсутність майна, наявність чи відсутність земельних ділянок, транспорту, зареєстрованого  ДАІ Держтехнаглядом, відомості з БТІ, та інші, вартістю якого неможливо задовольнити  кредиторські вимоги.

Крім того, з метою відтворення реального фінансово-економічного стану підприємства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанням його банкрутом”, заявник зобов'язаний вжити заходи, передбачені положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації  підприємства у загальному порядку.

Так, комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв'язку з прийняттям власником рішення про ліквідацію, повинні бути проведені слідуючи заходи:

-          опублікування в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України повідомлення про припинення підприємства з метою виявлення його кредиторів;

-          повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;

-          отримання заяв кредиторів та прийняття рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);

-          оцінка вартості наявного у підприємства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів,  в порядку ст.60 Господарського кодексу України;

-          складання проміжного ліквідаційного балансу відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог  кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;

-          проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначені вище норми законодавства вимагають від боржника розмістити публікацію про прийняття останнім рішення про його припинення та строку на пред'явлення вимог кредиторів, після сплину двомісячного строку на пред'явлення кредиторських вимог, виявлення та оцінки складу майна боржника скласти проміжний ліквідаційний баланс, затвердити його власником і у разі виявлення обставин, зазначених у ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.   

Проте, заявником не надано до суду ні доказів повідомлення органів державної податкової служби про ліквідацію підприємства, ні проміжного ліквідаційного балансу підприємства, ні акту інвентаризації та оцінки майнових активів підприємства, що свідчило би про проведення ліквідаційною комісією роботи у встановленому законодавством порядку.   

Тільки дотримання вищезазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону  України № 2343-ХІІ.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Також слід зазначити, що додані до заяви матеріали не засвідчені, що є порушенням вимог ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.  

Таким чином, боржником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону України № 2343-ХІІ, а також у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога, доказів, що підтверджують викладені в ній обставини, а саме неплатоспроможності боржника.

Враховуючи вищевикладене, заява голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з підстав, передбачених п. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення заяви про визнання банкрутом не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 3 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя

                                                        У Х В А Л И В:

   Заяву голови ліквідаційної комісії  Приватного підприємства „СТРАТЕГІЯ 2010” (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 1, кв. 23, код ЄДРПОУ 37549496 ) про визнання банкрутом - повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про визнання банкрутом на 2 аркушах з додатком на 17 аркушах.

           Суддя                                          < /підпис/ >                                       Брагіна Я.В.