Ухвала

від 04.11.2011 по справі 1/17-2011-2286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/17-2011-2286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" листопада 2011 р.№ 1/17-2011-2286

Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву № 6956/2011 від 03.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС”

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „В-ІСТ” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, буд.2-А. Код ЄДРПОУ 34944052)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” звернулось до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „В-ІСТ” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму  1 690 170 грн. 15 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” про порушення провадження  справи про банкрутство ТОВ „В-ІСТ” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ)  підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до  п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Статтею  93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження незнаходження боржника - ТОВ „В-ІСТ” за адресою державної реєстрації,  посилається на акт огляду місцезнаходження за юридичною адресою ТОВ „В-ІСТ” від 26.09.2011р, складених та підписаних директором ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС”, які на думку заявника, свідчать про належний доказ відсутності боржника  за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Водночас Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство  ТОВ „В-ІСТ”, не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором від 01.11.2009р. за №38/2009, видатковими накладними за №000506, №000507, №000508, №000510, №000511, №000513, №000516, №000517, №000518, №000519, №000520 від 09.11.2009р. та визнаних претензій боржником.

Згідно із ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” визнана претензія не є виконавчим документом.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

    Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

    Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Крім того, заявником не надано господарському суду відомостей  податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили  про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ТОВ „В-ІСТ”.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника,  а тому заява ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

          Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами”.

Керуючись п. 3  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд.31, каб.15. Код ЄДРПОУ 35405476) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „В-ІСТ” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, буд.2-А. Код ЄДРПОУ 34944052) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

Додаток заява про порушення провадження у справі про банкрутство на 28 аркушах.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Найфлейш В.Д.