Рішення

від 09.10.2006 по справі 47/481-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/481-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 47/481-06

вх. № 10080/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сидорук Т.П. за довіреністю №08/06-1 від 08.06.2006р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПА-Торговий Дім", м. Харків  

до  Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 170979,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧПА-Торговий Дім" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача- Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" заборгованості у розмірі 170979,67грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору комісії №14/03-03/529дп від 14.03.2003р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1709,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір комісії №14/03-03/529дп від 14.03.2003р. Відповідно до п.п. 1.1 договору комісії № 14/03-03/529дп від 14.03.2003 року позивач зобов'язується на умовах даного договору за дорученням відповідача за винагороду укладати угоди з іноземними покупцями по реалізації товару, за межи митної території України, від свого імені за рахунок відповідача, у кількості, асортименті та за ціною, визначеною специфікацією № 1, що є невід'ємною частинного даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач передає позивачу товари для реалізації у кількості, асортименті та за ціною, визначеною специфікацією № 1 по заявці, узгодженою з відповідачем.

Відповідно до п. 2.1. договору комісії, передача товару позивачу здійснюється на умовах 100 % передплати його вартості.

Додатковою угодою № 1 від 31.03.2003 року сторони визначили загальну суму ; договору у розмірі  1 048 672,00 грн. та зазначали про те, що відповідач передає позивачу товар у відповідності до графіку відвантаження, визначеного у додатку № 2.

Згідно специфікації № 1 та № 2 до договору комісії № 14/03-03/529дп від 14.03.2003 року товаром є гільза циліндру у кількості 800 шт. у сумі 1048672,00грн.

Додатковою угодою № 2 від 21.04.2003 року сторони визначили загальну суму :  договору у розмірі 1 290 517,51 грн. і зазначили про необхідність в реалізації запасних частин, внаслідок чого відповідач додатково передає позивачу товар зазначений у специфікації № 3.

На виконання умов договору комісії 14/03-03/529дп від 14.03.2003 року позивач  перерахував 25.03.2003.рта 31.03.2003р. користь відповідача грошові кошти у розмірі 500000,87грн., що підтверджується платіжними дорученнями №210 від 25.03.2003р.,  №229 та №230 від 31.03.2003р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач згідно товарно-транспортних накладних № 008342 від 26.03.2003 року та № 008707 від 26.05.2003р., відвантажив позивачу товар лише на суму  329021,20грн., а саме:  гільзи  циліндру у  кількості  260 шт., а зобов"язання відповідача щодо відвантаження позивачу товару на суму 170979,67грн. залишились не виконаними.

Крім того додаток №2 до додаткової угоди №1 від 31.03.2003р. до договору комісії вказує на те, що відповідач повинен передати товар позивачу в строк до 13.06.2003р. при умові отримання передплати за 20 днів до вказаного строку. Отже згідно з графіком відвантаження  товару,   відповідачем  не виконані і зобов'язання по передачі товару в строк до 13.06.2003 року.

Позивачем було надіслано відповідачу претезтію від 27.04.2005р за №5 про відмову від договору та перерахування на рахунки позивача суми заборгованості.

Пунктом 3 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо    внаслідок    прострочення    боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 170979,67грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1709,80грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "завод ім. В.А. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська 126, р/р 26004700601101 у 2-му філіалі КБ КФС "Експобанк" м. Харків, МФО 351964, код ОКПО 25858250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПА-Торговий дім" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 94/1, р/р 26007301760 в АКБ "Базіс" м. Харкова, МФО 351599, код ЄДРПОУ 31642277) заборгованості у розмірі 170979,67грн., держмита у розмірі 1709,80грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.