Постанова

від 08.09.2011 по справі 2а-9212/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 р. (16:15)

Справа №2а-9212/11/0170/5

   Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Вороновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до  Сільського комунального підприємства «Бий-Су»

про стягнення 11501,15 грн. заборгованості,

Обставини справи: Джанкойська об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Сільського комунального підприємства «Бий-Су» 11501,15 грн. заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата узгоджених податкових зобов’язань.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином – шляхом направлення на його адресу судової повістки.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються   зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

          Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб’єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками  податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких  відповідно  до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів, наступних за останнім днем   відповідного  граничного  строку для  подання  податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту – Закон № 889) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачалось, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Джанкойською районною державною адміністрацією АР Крим 15.08.2000 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Сільського комунального підприємства «Бий-Су», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 477748 від 15.08.2000 року.

Згідно з довідкою Джанкойської ОДПІ в АР Крим № 5161/9-29-0 від 18.07.2011 року відповідач з 29.06.2000 року перебуває на податковому обліку за № П-1052.

Отже, відповідач є платником податків і зборів, встановлених законодавством, зокрема податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників).

          На час виникнення спірних правовідносин порядок, підстави, строки нарахування та сплати податку з ходів фізичних осіб було передбачено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (далі по тексту – Закон № 889).

          Статтею 4 Закону № 889 надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

В п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

У п. 1.15 ст. 1 Закону № 889 наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону № 889).  

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, за результатами вивчення наведених вище норм, судом встановлено, що відповідач по відношенню до найманих працівників, з якими ним укладено трудовий договір, є податковим агентом, та повинен у строки, визначені законодавством нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

          Однак, всупереч вказаним нормам чинного законодавства відповідачем не було проведено у повному обсязі та своєчасно сплату податку з доходів, отриманого його працівниками, у зв’язку з чим за ним утворився податковий борг в сумі  11501,15 грн., у тому числі по періодах:

          - 2008 рік: ІІІ квартал – 1579,26 грн., IV квартал – 1856,81 грн.,

          - 2009 рік: І квартал – 1464,48 грн., ІІ квартал – 1543,34 грн., ІІІ квартал – 2338,16

            грн., IV квартал – 794,39 грн.,

          - 2010 рік: щоквартально з І по IV квартал по 427,29 грн.

          Відповідно до  п. 59.1 ст. 59ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

У зв’язку з несплатою у визначені строки суми податкового зобов’язання позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 260 від 28.03.2011 року про сплату боргу в розмірі 18900,93 грн. станом на 27.03.2011 року, яка отримана останнім 13.04.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 961000075709 3.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

          Згідно з даними облікової картки платника податків, відповідачем заборгованість з податку з найманих працівників не сплачена та станом на день розгляду справи становить 11501,15 грн.

          Згідно з поясненнями від 12.08.2011 року, відповідач не заперечує проти наявності за ним суми боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11501,15 грн. та зазначає, що заборгованість планується погасити до кінця 2011 року за рахунок реалізації списаного майна.

          У зв’язку з цим, відповідач просив зупинити провадження по справі, проте, суд зазначає, що згідно із ст. 156 КАС України підстави для зупинення провадження відсутні.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі  11501,15 грн., позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.09.2011 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 13.09.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільського комунального підприємства «Бий-Су» (96154, АР Крим, Джанкойський район, с. Кримка, вул. Шкільна,7; ЄДРПОУ 31116494; р/р №26008300102030, № 26042300102030 в Кримській республіканській філії ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805; р/р № 35434001002307, № 35446002002781 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) податковий борг з податку з доходів найманих працівників у розмірі 11501,15 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Сільське комунальне підприємство «Бий-Су» на р/р 35214004000032 в Джанкойському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 824026, ЄДРПОУ 23191959.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   

Суддя                                                                          Сидоренко Д.В.